Справа № 2-3042/2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 жовтня 2010 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого Лєсного С.Є.
при секретарі Гарасим Ю.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем, зареєстрований 11 листопада 1995 року у відділі РАГС м.Калуша Івано-Франківської області, актовий запис № 639, в якому дітей не мають. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з самого початку подружнє життя складалось непогано. Проте з часом в сім’ї систематично виникали конфлікти та непорозуміння, що остаточно і призвело до розпаду сім’ї. З 2001 року вони не ведуть спільне господарство, не підтримують подружніх відносин та проживають окремо. Неодноразові спроби помиритись позитивних наслідків не дали. Примирення категорично заперечує. Стверджує, що сім’я розпалась остаточно і поновлена бути не може.
В судове засідання позивач не з'явився, від позову не відмовився, а направив суду заяву з проханням позов задоволити у його відсутності, настоює на розірванні шлюбу.
Відповідач позов визнала, ствердила про розпад сім'ї в 2001 році. Жодні заходи зберегти сім'ю позитивних наслідків не дали. Примирення категорично заперечує. Також настоює на розірванні шлюбу.
Заслухавши пояснення відповідача, з’ясувавши дійсні обставини справи і причини позову, повно та всебічно з’ясувавши фактичні взаємини сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів: сторони, перебуваючи в зареєстрованому шлюбі з 11.11.95., міцної сім’ї не утворили. Між ними систематично виникали конфлікти та непорозуміння, які привели до розпаду сім’ї. З 2001 року сторони не ведуть спільне господарство, не підтримують подружні відносини та проживають окремо. Як вбачається з тверджень відповідача та заяви позивача, сторони намагались зберегти сім'ю, проте такі спроби позитивних наслідків не дали – їх взаємовідносини не змінились. Відповідач категорично ствердив суду, що вони втратили одне до одного почуття любові та поваги, без яких повноцінна сім’я існувати не може, і відновлення сімейних стосунків неможливе; переконані, що не будуть більше вживати заходів для збереження формально існуючого шлюбу.
Наведені обставини приводять суд до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливі, сім’я розпалась остаточно та шлюб існує формально. Враховуючи наведене та заяви позивача, суд вважає необхідним формально існуючий шлюб розірвати.
На підставі ст.ст.105, 110, 112 Сімейного Кодексу України та керуючись ст.ст.10, 60, 212, 215 ЦПК України, с у д, -
в и р і ш и в :
Позов задоволити. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 11 листопада 1995 року у відділі РАГС м.Калуша Івано-Франківської області, актовий запис № 639.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання його копії.
Головуючий
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.