справа № 5-3638\10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ.

04 листопада 2010 року.

Ізмаїльський  міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого Жигуліна С.М.

при секретарі Павлюк Л.П.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі

справу за позовом

ОСОБА_2

до

відкритого акціонерного товариства «Дунайсудноремонт»

про

стягнення заробітної плати та моральної шкоди

В С Т А Н О В И В

Позивач пояснила, що за договором від 01 липня 2009 року працювала на базі відпочинку «Судноремонтник» с. Приморського Кілійського району Одеської області. Строк дії договору встановлений з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року. За вказаним договором вона має право на отримання заробітної плати у розмірі 1300 грн., які відповідач безпідставно їй не виплачує. Відмовою відповідача у виплаті заробітної плати порушені її права, що призвело до погіршення стану здоров'я та додаткових витрат на поновлення попереднього стану, з оглядом на що просить стягнути моральну шкоду у розмірі 5000 грн., а також витрати на правову допомогу 1500 грн.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує, пояснив, що база відпочинку «Судноремонтник» с. Приморського Кілійського району Одеської області є спільною власністю Кілійського ССРЗ та відкритого акціонерного товариства «Дунайсудноремонт». Для відкриття роботи бази виникла необхідність укласти угоду з відповідачкою, яка у свою чергу після укладення угоди була прийнята на роботу за наказом по Кілійському ССРЗ, де і отримувала заробітну плату. Позивач виконувала роботу, а додаткові послуги відповідачеві не надавались.

Вислухавши пояснення сторін, показання свідка, думку захисту, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Договором від 01 липня 2009 року між позивачкою та відповідачем укладена угода по виконанню позивачем медичних послуг з 01 липня 2009 року по 31 грудня 2009 року. Пунктом 2.1. вказаного договору за виконану роботу позивачеві повинна сплачуватись винагорода у розмірі 650 грн. Пунктом 2.2. вказаного договору визначено, що оплата виконується не пізніше один раз на місяць з дня прийняття замовником роботи за актом (зразок додається).

Сторони пояснили, що база відпочинку має спільну інфраструктуру, тобто позивач працювала та надавала медичну допомогу в одному приміщенні всім особам, які знаходяться на базі, що судом відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України визнається як обставина, що  не підлягає додатковому доказуванню.

Свідок ОСОБА_3 підтвердив надання позивакою медичної допомоги особі, яка знаходилась на території бази відповідача.

Наказом за № 117-к від 25 червня 2009 року по Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводу позивач з 26 червня 2009 року прийнята на посаду медичної сестри на період оздоровчого сезону на базі відпочинку «Судноремонтник» з оплатою згідно штатного розпису. За наказом № 164-к від 01 вересня 2009 року позивачка звільнена з вказаної посади за п. 2 ст. 36 КЗпП України по закінченню строку договору з виплатою компенсації за невикористану щорічну відпустку за 4 календарних дня.

За штатним розписом по базі відпочину передбачена одна медична сестра з місячною тарифною ставкою 670 грн. строком на 3 місяці.

Таким чином встановлено, що відповідачем трудова угода з позивачкою укладена після наказу по Кілійському суднобудівельно-судноремонтному заводу.

Разом із тим, відповідно до вимог ст. 11, 61 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог на підставі наданих сторонами доказів.

До матеріалів справи не долучені акти виконаних робіт, які б були завірені особою, що мала належні повноваження з боку відкритого акціонерного товариства «Дунайсудноремонт», та який має форму за зразком, що долучений до цивільно-правового договору відповідно до п.2.2. вказаного договору.

Разом із тим, роз'ясненнями п. 25 постанови № 13 пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за вирішенням спору про оплату праці працівники, як ті, що працюють за трудовим договором, так і члени кооперативів та їх об'єднань, колективних сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств, можуть звернутись до обраної на підприємству (в установі, організації) КТС або до суду в строки, передбачені ст. 225, 228, 233 КЗпП.

У справах про оплату праці діє тримісячний строк звернення із заявою до КТС або безпосередньо до суду, який обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, і відповідно до цього з'ясовується зазначена дата.

Пропуск без поважних причин тримісячного строку звернення до суду є самостійною підставою для відмови в позові, однак якщо суд установить, що останній є необґрунтованим, він відмовляє в його задоволенні саме з цих підстав.

За вказаних обставин встановлено, що дія договору закінчилась 31 грудня 2009 року, фактично роботи на базі відпочинку закінчились  з 01 вересня 2009 року, а позивачка звернулась до суду з позовними вимогами 26 квітня 2010 року, тобто з пропуском строку, передбаченого чинним законодавством.

Окрім того, роз'ясненнямм п.3,4  постанови № 4 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

     Відповідно до вказаного у позовній заяві про відшкодування моральної  (немайнової) шкоди, що також відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України досліджується в судовому засіданні, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її  заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

З оглядом на те, що позовні вимоги щодо стягнення заробітної плати є такими, що не підлягають задоволенню, а вимоги в частині стягнення моральної шкоди не підтверджені належними доказами, суд не знаходить підстав для того, щоб вважати дії відповідача такими, що спричиняють моральну шкоду позивачеві.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України розподіляються судові витрати.

Керуючись ст. 209-215 ЦПК України

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства «Дунайсудноремонт» про стягнення заборгованості по договору і моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошеня.

Суддя