№ 2-847/2010р.

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М         У К Р А Ї Н И

6 жовтня 2010року   Сихівський районний суд м. Львова  в складі :

головуючої-судді –                                 Чорної С.З.

при  секретарі –                               Назарко О.Б.

з участю адвоката-                     Гуцалюк О.А.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди заподіяної злочином, –

в с т а н о в и в :

    позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача у його користь матеріальну шкоду в сумі 7 230грн. та 10 000грн. моральної шкоди. У обгрунтування позовних вимог покликається на те, що по кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 за ч.2 ст.189, ч.1 ст.396 КК України його визнано потерпілим. В результаті скоєного стосовно нього злочину йому заподіяно майнову шкоду, а саме: ним понесені витрати на придбання та встановлення на автомобіль „КІА-Церато” комплекту замків в сумі 1980,20грн.; внаслідок відсутності не з його вини автомобіля ним за період з кінця січня по кінець лютого 2008р. не отримано доходу від роботи, який би він реально отримав за звичайних обставин (упущена вигода) в сумі 5 250грн.  Крім того, злочином йому заподіяно і моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях внаслідок скоєного щодо нього злочину, переживаннях і клопотах, пов”язаних з викраденням автомобіля, подальшим вимаганням в нього викупу за повернення автомобіля, переживаннях його родини, втраті сну, в настанні вимушених змін в його життєвих і виробничих стосунках. А тому завдану йому моральну шкоду оцінює в 10 000грн.

    В ході розгляду справи позивач позовні вимоги доповнив, просить   стягнути з відповідача 1980, 20 грн. –вартість комплекту замків та їх установка; 5 250грн.-упущена вигода; 1 861,66грн.- технічне обслуговування автомобіля; 25 000грн. – моральна шкода; 5 000 доларів США – збитки від шахрайства відповідача; 650 доларів США – сума оплаченого ним кредиту. В обгрунтування вимог покликається на те, що ним передано відповідачу гроші у сумі 5 000 доларів США за переоформлення на нього кредитного договору та автомобіля, що підтвердив  як він так і свідки по справі, однак своїх зобов”язань не виконав, гроші привласнив і відмовився їх повернути йому, скоївши очевидне шахрайство стосовно нього. Ним за листопад і грудень 2007 року сплачено за автомобіль КІА Церато кредит на загальну суму 650 доларів США, що підтверджено доданими до справи відповідними квитанціями. Ним сплачено на СТО „Львів-АВТО” за технічне обслуговування і ремонт автомобіля гроші в сумі 1 861,66грн., що підтверджується доданим нарядом –замовленням. Збільшення розміру моральної шкоди до 25 000грн. мотивує тим, що раніше описані ним моральні страждання, які тривають до сьогоднішнього часу ще посилились внаслідок чисельних безпідставних та брехливих заяв  його та родичів стосовно нього в органи міліції та прокуратури, їх надуманих обвинувачень, його неодноразових затрат часу та нервів на відвідування міліції, прокуратури, суду, навмисного приниження ним його честі і гідності.          

           В судовому засіданні позивач позовні вимоги  уточнив, просить стягнути з відповідача 1980,20 грн. вартість комплекту замків, 5 000 доларів США наданих відповідачу як внесок за автомобіль, 650 доларів США оплачених за два місяці кредиту та моральну шкоду. Пояснення дав аналогічні викладеним у позовній заяві та доповненях до неї.

Відповідач та його представник у судовому засіданні проти позову заперечили,  пояснивши, що дійсно в листопаді 2007 року  ОСОБА_3 передав автомобіль позивачу шляхом оформлення на нього доручення на право керування цим автомобілем з умовою, що останній сплатить відповідачу 5 000 доларів США, як перший внесок сплачений ним в банк за договором кредиту, та в подальшому сплачуватиме кредит за цей автомобіль. Відповідач та його представник визнали, що позивач сплатив 5 000 доларів США як перший внесок за автомобіль, але вважають позовні вимоги безпідставнми, оскільки з 01 січня 2008р. ОСОБА_2 припинив сплачувати кредит, який сплачували вони, але продовжував користуватись автомобілем, не проходив технічне обслуговування автомобіля, самовільно здійснив заміну замків автомобіля, викрав з автомобіля бортовий комп*ютер та самовільно змінив два задні колеса на старі. Вважають вимоги позивача безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки враховуючи вище викладене шкода заподіяна їм, а не позивачу.

    Заслухавши пояснення учасників процесу,  допитавши свідка ОСОБА_4,  оглянувши матеріали кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_3, з”ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.

    Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов”язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов»язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

В судовому засіданні встановлено, що в листопаді 2007р. відповідач ОСОБА_3 передав позивачу ОСОБА_2 автомобіль „КІА -Церато”, д.н.з. НОМЕР_4 шляхом   оформлення на нього доручення на право керування цим автомобілем з умовою, що останній сплатить йому 5 000 доларів США, як перший внесок сплачений ним в банк за договором кредиту, та в подальшому сплачуватиме кредит за цей автомобіль.

Згідно листа - повідомлення від 15.07.2007р. вбачається, що ВАТ „Електрон Банк” не заперечував, щодо надання доручення на право керування ОСОБА_2 автомобілем „КІА Церато” д.н.з. НОМЕР_4, що належить ОСОБА_3 та перебував у заставі ВАТ „Електрон Банк” згідно договору застави від      3 вересня 2007р. (а.с.86).  

Згідно витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей вбачається, що довіреність на керування автомобілем ОСОБА_2 на підставі письмової заяви ОСОБА_3 була припинена 16.07.2008р. (а.с.62).

Судом встановлено, що позивач умови договору виконав, передав відповідачу 5 000 доларів США  двома частинами та на протязі двох місяців сплачував кредит у ВАТ „Електрон Банк”.  Однак, у зв”язку із викраденням 28 січня 2008р. у нього  автомобіля  перестав сплачувати кредит.

Згідно представлених ОСОБА_2 квитанцій про сплату кредиту вбачається, що 27.11.07р.- позивачем  сплачено кредит на суму 323,48 доларів США, 27 грудня 2007р. сплачено кредит – на суму  326,32 долари США, загальна сума сплаченого кредиту становить 649,80 доларів США (а.с.8,9).

Факт отримання від позивача  грошей у сумі 5 000 доларів США (двома частинами) та сплату ним кредиту за два місяці (листопад, грудень 2007р.) відповідач  не заперечив  у судовому засіданні.

Згідно акту прийому-передачі транспортного засобу вбачається, що 03.09.2008р. ВАТ „Електрон Банк” передав ОСОБА_5 автомобіль „КІА Церато”. (а.с. 63 ).

Згідно представленого наряду – замовлення від 22.02.2008р. вбачається, що вартість комплекту замків та їх установки становить 1980грн.  

Покликання відповідача про те, що 5 000 доларів США та оплата кредиту у розмірі 650 доларів США є орендною платою за користування позивачем автомобілем впродовж восьми місяців, його амортизація є безпідставними, оскільки на час передачі автомобіля між сторонами така угода не існувала, розмір орендної плати не визначався. На даний час автомобіль перебуває у власності ОСОБА_3

Враховуючи вищенаведене,  суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача коштів у сумі 1980грн. –вартість комплекту замків та їх устаткування, які у зв”язку із проведення експертизи по кримінальній справі позивач вимушений був купити,  стягнення 5 000  доларів США, які незважаючи на невиконання договору між сторонами були передані відповідачу як перший внесок за автомобіль та оплата кредиту у сумі649, 80доларів США   є підставними та  підлягають до задоволення.

Згідно витягу НБУ, офіційний курс долара США до гривні станом на 06.10.2010р. становить 100 доларів США – 790,99грн. Таким чином,  5 649,80 доларів США становлять 44 689,35грн.

Вироком Сихівського районного суду м.Львова від 16 липня 2009р. ОСОБА_3 визнано винним та засуджено за ч.2 ст.189, ч.1 ст. 396 КК України  за те, що 28 січня 2008р. в денний час, достовірно знаючи про незаконне заволодіння встановленими ним особами транспортним засобом автомобілем „Кіа Церато” д.н.з. НОМЕР_4, вартістю 90 124,65грн., що належить ОСОБА_2 та про його переховування в с.Давидів Пустомитівського району  Львівської області, зазделегідь не обіцяно з метою вимагання грошей у потерпілого, приховував від правоохоронних органів, не надавши встановлену  ним інформацію, злочинців та майно, здобуте злочинним шляхом за таких обставин. Так ОСОБА_3, будучи залученим потерпілим ОСОБА_2 до пошуку автомобіля останнього, що був викрадений невстановленими особами 28.01.08р. та захований у с.Давидів Пустомитівського району у невтановленому місці знайшов осіб, які вчинили даний злочин та вступив з ними у змову з метою вимагання у потерпілого грошей. У подальшому засуджений неодноразово під загрозою розукомплектування та знищення викраденого автомобіля пред”явив потерпілому ОСОБА_2 вимогу про передачу йому та особам, в розпорядженні яких знаходиться викрадений автомобіль, грошей в сумі 3 000 доларів США . Зокрема 28.01.2008р. о 21 год. біля будинку №18 по вул. Довженка у м.Львові та 29,30 січня 2008р. по мобільному телефону неодноразово, під погрозою розукомплектування та знищення викраденого автомобіля вимагав передачі вказаних грошей. При цьому потерпілий ОСОБА_2 сприймав висловлені підсудним та невстановленими особами погрози реальними і усвідомлюючи небезпеку виконання погроз вимагачів, 30.01.2008р.  о 20год.20хв. в салоні автомобіля „Ауді-100” на вул. Довженка в м.Львові, яким керував ОСОБА_3, передав останньому за повернення власного автомобіля гроші в сумі 3000 доларів США, після чого привіз потерпілого на околицю с.Давидів Пустомитівського району Львівської області, де переховувався автомобіль „КІА  Церато”, що належав потерпілому, однак там же був затриманий працівниками міліції, які вилучили у його автомобілі гроші  в сумі 3 000 доларів США, які ОСОБА_3 за попередньою змовою групою осіб  вимагав у потерпілого за повернення автомомбіля.  

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності  її вини.

Згідно з п.9 Постанови Пленуму ВСУ від 31.03.1995р. №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” розмір моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров”я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне- за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого-спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.

      На думку суду безспірним є той факт, що внаслідок скоєння злочину,  позивачу якого визнано потерпілим по кримінальній справі, злочинними діями ОСОБА_3  заподіяна моральна шкода. Однак розмір відшкодування моральної шкоди визначений позивачем у розмірі 25 000грн. не відповідає дійсним обставинам справи і підлягає зменшенню. З відповідача підлягає стягненню на користь  позивача моральна шкода у розмірі 1000грн.

Згідно ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. У зв»язку із задоволенням позову та звільненням позивача від сплати судового збору дані витрати підлягають стягненню з відповідача   на користь держави, а саме:  судовий збір – 466грн. та 120 грн.  витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

    На підставі ст.ст. 22, 23, 509, 526, 1166, 1167 ЦК України, керуючись ст.ст. 1, 10, 60, 88, 209, 212-215ЦПК України,   с у д , -

в  и  р  і  ш  и  в  :

позов ОСОБА_2  задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 46 669,35грн.  матеріальної шкоди  та 1000грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 466грн. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча:

Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі