Справа №2-930/10р.

Р І Ш Е Н Н Я   

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ   

28 жовтня 2010 року  

Сихівський районний суд м.Львова  в складі:

головуючої – судді Чорної С.З.

при секретарі Матвіїв І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, треті особи Національна комісія регулювання електроенергетики України, виконавчий комітет Львівської міської ради про припинення дії застосування та визнання неправомірним застосування двоставкового тарифу, відновлення порушення прав споживача-  

в с т а н о в и в:   

позивач звернувся до суду з вище вказаним позовом, після всіх уточнень просить припинити дію, що порушує право та визнати неправомірним застосування підприємством ЛМКП «Львівтеплоенерго» двоставкового тарифу, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради, при нарахуванні плати за теплову енергію, вироблену теплоелектроцентраллю ТЕЦ-1, відновити його порушені права споживача та зобов*язати ЛМКП „Львівтеплоенерго” застосувати ціну на споживану його сім*єю теплову енергію у виключній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Позивач в обгрунтування позовних вимог, які були уточнені під час судового розгляду справи, покликається на те, що є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 здійснює плату за послуги з теплопостачання. Вважає, що відповідач протиправно застосовує до теплової енергії, виробленої теплоелектроцентраллю ТЕЦ-1, двоставковий тариф, застосування якого забороняє п.1 Постанови КМУ від 10.07.2006р. № 955 „Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води” та п.5.3 Ухвали Львівської міської ради №572 від 22.02.2007р.; протиправно застосовує до теплової енергії, виробленої теплоелектроцентраллю ТЕЦ-1, тарифи, затвердженні рішенням виконкому Львівської міської ради, а не постановами НКРЕ України, що суперечить вимогам чинного законодавства: ст.ст.13, 15, 17, 20 ЗУ „Про теплопостачання”, ст.8 ЗУ„Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу”, ст.17 ЗУ „Про енергетику”, Постановам НКРЕ України №896, №897, №898 від 12.10.2005р., №997 від 02.11.2005р., № 540 від 26.04.2006р. Вважає, що відповідач порушує порядок зайняття господарською діяльністю, тобто без одержання ліцензії здійснює комбіноване виробництво теплової та електричної енергії, чим порушує ст.17 ЗУ„Про теплопостачання”, ст. 8 ЗУ„Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу”, п.2.1 Постанови НКРЕ №1305 від 06.10.1999р.. Застосувуючи тарифи встановлені рішенням виконкому Львівської міської ради, відповідач порушує умови ліцензування, визначені Постановами НКРЕ №997 від 02.11.2005р., №540 від 26.04.2006р. Вважає, що відповідач всупереч п.73 ст.9 ЗУ „Про ліцензування певних видів госопдарської діяльності” та ст.23 ЗУ „Про теплопостачання”, здійснює реалізацію теплової енергії споживачам на підставі недійсних договорів з житлово-експлуатаційними підприємствами (ЛКП), жодне з яких не володіє необхідною ліцензією на здійснення господарської діяльності з теплопостачання. Зазначає, що ціну на спожиту його сімєю продукцію було визначено неналежним чином. Покликається, що відповідно до п.1 Поряку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого Постановою КМУ №955 від 10.07.2006р., двоставковий тариф не застосовується для формування тарифів на виробництво теплової енергії теплоелектроцентралями (ТЕЦ), а також, що ухвалою сесії Львівської міської ради №572 від 22.02.2007р. двоставковий тариф у м.Львові було скасовано і з 2007р. у м.Львові мав бути відновлений сезонний тариф на теплову енергію. ТЕЦ-1 є підприємством, яке здійснює комбіноване виробництво (когенерацію) теплової і електричної енергії, відносини у цій сфері регулюються Законом України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу». До виключних повноважень НКРЕ України належить встановлення тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями та іншими когенераційними установками з комбінованим виробництвом електричної енергії.

Представник відповідача подала суду заперечення проти позову, покликаючись на те, що ТЕЦ-1 є структурним підрозділом ЛМКП «Львівтеплоенерго». Відповідно до ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлення в порядку і в межах визначених законодавством тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади, погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності відносяться до власних повноважень виконавчих органів міської ради. Оскільки, ЛМКП «Львівтеплоенерго», відповідно до Статуту, підпорядковується Львівській міській раді, то згідно Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування» зобов`язане виконувати всі чинні нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування відповідної територіальної громади і застосування відповідачем тарифів при нарахуванні вартості теплової енергії є його прямим обов`язком. Відповідно до ухвали Львівської міської ради №572 від 22.02.2007р. „Про тарифну політику” двоставковий тариф у м.Львові не скасовано, а сезонний тариф на на теплову енергію з нового опалювального сезону (з жовтня 2007 року) не запроваджено. Зазначила, що тариф на теплову енергію для споживача визначається, як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. При нарахуванні вартості поставленої теплової енергії ЛМКП „Львівтеплоенерго” застосовує тариф на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради. Оскільки ТЕЦ-1 є структурним підрозділом ЛМКП «Львівтеплоенерго» і, відповідно, не має напряму укладених угод зі споживачами теплової енергії, а також в тариф на теплову енргію, відпущену з колекторів ТЕЦ, не включаються витрати пов`язані з транспортуванням і постачанням теплової енергії до споживачів, тому витрати, закладені в тариф на відпуск теплової енергії ТЕЦ-1, включаються до змінної складової тарифів, а витрати, пов`язані з її транспортуванням – до постійної частини тарифів на реалізовану теплову енергію ЛМКП «Львівтеплоенерго».

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали, надали пояснення аналогічні до змісту позовних вимог. Представник позивача додатково пояснив, що відповідно до Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу» до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить встановлення в порядку і в межах, визначених законодавством, для відповідної територіальної громади тарифів на теплову енергію, яка надається підприємствами та організаціями комунальної власності, крім тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках комбінованого виробництва теплової і електричної енергії, видачу ліцензій і встановлення тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляються когенераційними установками, здійснює НКРЕ України. З 2005р. по березень 2008р. ЛМКП «Львівтеплоенерго», грубо порушуючи вимоги чинного законодавства, взагалі не зверталося до НКРЕ для затвердження тарифів на теплову енергію, вироблену теплоелектроцентраллю ТЕЦ-1. З 2008р. по даний час ЛМКП «Львівтеплоенерго» ігнорувало Постанови НКРЕ і продовжує застосовувати до споживачів теплової енергії, виробленої ТЕЦ-1, незаконний двоставковий тариф, затверджений рішенням виконкому ЛМР. Просить позов задовольнити.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, надала пояснення аналогічні до викладених в запереченнях проти позову, просить в задоволенні позову відмовити.  

Представник третьої особи Національної комісії регулювання електроенергети України під час розгляду справи в судовому засіданні від 23.06.2010р.  проти позову заперечила, подала суду письмові заперечення проти позову. Покликається на те, що відповідно до ст.20 Закону України «Про теплопостачання» тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. До повноважень НКРЕ щодо формування тарифів у сфері теплопостачання належить лише регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на теплоелектроцентралях, ТЕС, АЕС та когенераційних установках і установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії. Інші складові тарифу та теплову енергію для споживача, а саме: тарифи на виробництво (крім теплової енергії, що виробляється суб`єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії), транспортування та постачання теплової енергії, затверджуються органами місцевого самоврядування, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання (ст.20 Закону). Згідно з п.8 Порядку розрахунку тарифів на електричну та теплову енергію, що виробляється на ТЕЦ, ТЕС, АЕС, затвердженого постановою НКРЕ від 12.10.2005р. №896, витрати, пов`язані з транспортуванням та постачанням енергії, до розрахунків тарифів на виробництво електричної та теплової енергії не включаються.  Отже, для споживачів ЛМКП «Львівтеплоенерго» Комісія регулює лише тариф на виробництво теплової енергії, виробленої на ТЕЦ-1, що є однією зі складових тарифу на теплопостачання. Споживач, задовольняючи свої потреби у забезпеченні гарячою водою та централізованим опаленням отримує не теплову енергію як товар, а послуги, які йому надаються в результаті технологічного використання теплової енергії. А відповідно до положень п.39, п.62 Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 10 липня 2006р. №955 підприємствами, що надають споживачам послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання можуть застосовуватись двоставкові тарифи на надання послуг з централізованого опалення та центрального постачання гарячої води. Вважає безпідставними твердження позивача стосовно того, ЛМКП „Львівтеплоенерго” здійснює свою діяльність з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралі ТЕЦ-1 без відповідної ліцензії НКРЕ, оскільки ліцензія на виробництво електричної енергії ЛМКП „Львівтеплоенерго” була видана НКРЕ 21.04.1999р. (постанова НКРЕ від 21.04.199р. №518), яка є дійсною необмежений період часу, а ліцензія на виробництво теплової енергії на теплоелектроцентралях та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії була видана ЛМКП „Львівтеплоенерго” 05.10.2006р. (постанова НКРЕ від 05.10.2006р. №1310) терміном на п*ять років.

Представник третьої особи виконавчого комітету Львівської міської ради в судовому засіданні проти позову заперечила, пояснила, що повноваження на встановлення тарифів за житлово-комунальні послуги органами місцевого самоврядування передбачено ЗУ „Про місцеве самоврядування”, ЗУ „Про житлово-комунальні послуги”, ЗУ „Про теплопостачання”. До повноважень виконавчого комітету Львівської міської ради згідно ухвали Львівської міської ради від 19.10.2006р. №219 «Про розмежування повноважень між виконавчими органами Львівської міської ради» належить встановлення у порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності міста. Виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення щодо тарифів на теплову енергію, тарифів на підігрів води та послуги з централізованого опалення, зокрема, рішення виконкому ЛМР від 20.10.2006р. №1189 «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги  з централізованого опалення і з підігріву води» (доповнення згідно з рішенням від 03.11.2006р. №1304, зміни  згідно з рішенням від 23.03.2007р. №140), рішення виконкому ЛМР від 02.09.2008р. №930 «Про затвердження тарифів на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, враховуючи економічно обгрунтовані витрати на їх виробництво, транспортування та постачання» (зміни згідно з рішенням від 14.11.2008р. №1255, від 29.12.2008р. №1433, від 13.02.2009р. №107, від 22.05.2009р. №345). Вказані рішення виконкому ЛМР прийнято в межах повноважень, відповідно до норм чинного законодавства, вони жодним чином не порушують права позивача. Тарифи на виробництво теплової енергії для ЛМКП „Львівтеплоенерго” затверджує НКРЕ, а тариф на виробництво теплової енергії на котельнях та тарифи на транспортування і постачання теплової енергії і, відповідно, загальний тариф на теплову енергію затверджує виконавчий комітет Львівської міської ради. При розрахунку тарифів бралося до уваги встановлений НКРЕ тариф на виробництво теплової енергії.  

Заслухавши пояснення учасників процесу, допитавши в якості свідка ОСОБА_2, дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно довідки, виданої ЖБК №230 від 19.04.2010р., позивачу належить квартира АДРЕСА_1. (а.с.20)

Сторонами у справі не оспорюється, що послуги з централізованого опалення позивачу надавалися.

Відповідно до затвердженої стурктури підприємства в складі ЛМКП є ТЕЦ-1 з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії. ЛМКП володіє ліцензіями на виробництво теплової енергії на ТЕЦ-1, на виробництво електричної енергії та постачання електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно преамбули Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу» від 05.04.2005р. №2509-IV (набрав чинності з 11.05.2005р.) цей Закон визначає  правові,  економічні  та  організаційні засади діяльності суб'єктів відносин у сфері енергозбереження щодо використання когенераційних установок, регулює відносини, пов'язані  з  особливостями  виробництва,  передачі  і  постачання електричної та теплової енергії від когенераційних установок.

З положень ст.1 Закону України «Про теплопостачання» від 02.06.2005 № 2633-IV (набрав чинності з 06.07.2005р.) вбачається, що тариф (ціна) на теплову енергію – це грошовий  вираз  витрат  на виробництво,  транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності  виробництва,  інвестиційної та   інших   складових,  що  визначаються  згідно  із  методиками, розробленими  центральним  органом  виконавчої   влади   у   сфері теплопостачання;

Відповідно до ст.13 Закону України №2633 до основних  повноважень  органів  місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належить, зокрема, встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і  межах,  визначених законодавством,  тарифів на теплову енергію, які  надаються   підприємствами   та   організаціями   комунальної власності,  крім  тарифів  на теплову енергію,  що виробляється на установках  комбінованого  виробництва  теплової   і   електричної енергії.

Відповідно до ст.20 Закону України №2633 тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії  затверджуються  органами  місцевого самоврядування,  крім теплової енергії,  що виробляється суб'єктами  господарювання,  що здійснюють  комбіноване виробництво теплової і електричної енергії  та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом  виконавчої влади у сфері теплопостачання. Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на  виробництво,  транспортування  та постачання теплової енергії. Регулювання тарифів на теплову енергію, що виробляється теплоелектроцентралями,  іншими установками з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії, здійснюється Національною  комісією регулювання  електроенергетики  України  з урахуванням того, що ціни на теплову енергію від теплоелектроцентралей, установок з комбінованим виробництвом електричної і теплової енергії не  повинні  перевищувати  ціни  на теплову  енергію від інших теплогенеруючих об'єктів на відповідній території.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №138 від 15.02.2005 «Про впорядкування тарифів на теплову енергію та послуги з теплопостачання» (з наступними змінами згідно рішень від 06.05.2005р. №410, від 23.12.2005р. №1445) на звернення Львівських міських комунальних підприємств “Львівтеплоенерго, “Залізничтеплоенерго“, затверджено методику розрахунку кількості теплової енергії на підігрів води у зимовий та літній періоди, встановлено   тарифи на теплову енергію  (втратив чинність згідно рішення від 20.10.2006р. №1189).

Згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006р. «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення і з підігріву води» (з наступними змінами та доповненням відповідно до рішень від 23.03.2007р. №140, від 03.11.2006р. №1304), на підставі звернення   ЛМКП "Львівтеплоенерго", ЛКП “Залізничнетеплоенерго“, встановлено тарифи на теплову енергію та на надання послуг з централізованого опалення і з підігріву води, затверджено методику розрахунку кількості теплової енергії, спожитої на підігрів води у зимовий та літній періоди, згідно з додатком 6 (втратив чинність згідно рішення від 02.09.2008р. №930).

Відповідно до примітки до додатку 1 даного рішення встановлено, що тарифи на теплову енергію включають витрати на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради № 930 від 02.09.2008р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, враховуючи економічно обгрунтовані витрати на їх виробництво, транспортування та постачання » (з наступними змінами згідно рішень від 14.11.2008р. №1255, від 29.12.2008р. №1433) встановлено тарифи на теплову енергію для централізованого опалення та гарячого водопостачання згідно з додатком (на даний час дане рішення є чинним).

Згідно з приміткою до додатку 1 даного рішення тарифи на теплову енергію включають витрати на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії  та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води; собівартість 1 Гкал виробництва, транспортування та постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення: ЛМКП “Львівтеплоенерго“ – 195,56 грн., ЛМКП “Залізничнетеплоенерго“ – 198,66 грн.

Згідно Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 08.09.2000р. №191, рішення про перехід до розрахунків між споживачами та теплопостачальними організаціями за двоставковими тарифами приймається місцевими органами виконавчої влади та самоврядування (п.1.2 Правил).

Постановами НКРЕ від 28.02.2008р., від 24.07.2008р., від 25.12.2008р., 12.02.2009р. затверджувалися (змінювалися) тарифи ЛМКП „Львівтеплоенерго” на виробництво теплової енергії з розрахунку 1 Гкал без ПДВ.

В судовому засіданні, будучи допитаний в якості свідка ОСОБА_2., який працює на посаді провідного економіста ЛМКП «Львівтеплоенерго», суду пояснив, що ТЕЦ-1 є структурним підрозділом відповідача з 1998р., НКРЕ затверджує тариф на виробництво, до якого не включаються витрати на транспортування та постачання теплової енергії, оскільки останні затверджуються органами місцевого самоврядування.

Таким чином, тарифи на послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання для відповідача були встановлені рішеннями виконавчого комітету Львівської міської ради,  станом на день розгляду справи дані рішення є чинними, у встановленому порядку не скасовані, а згідно ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Крім того, відповідно до положень ст.11 та ст.60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Позивач, реалізовуючи своє право диспозитивності в цивільному процесі на власний розсуд розпоряджався своїми правами, будь-яких доказів вчинення відповідачем неправомірних дій не подав й таких не було здобуто в судовому засіданні. Крім того, між сторонами даного спору безпосередніх договірних відносин з теплопостачання не існує, відтак і визначеної законом правової підстави виникнення цивільної відповідальності за неналежне виконання зобов`язання.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що в задоволенні позову слід відмовити.

На підставі преамбули Закону України «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерації) та використання скидного енергопотенціалу», ст.ст.1, 13, 20 Закону України «Про теплопостачання», Правил розрахунків двоставкового тарифу на теплову енергію та гарячу воду, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України  від 08.09.2000р. №191, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №138 від 15.02.2005 «Про впорядкування тарифів на теплову енергію та послуги з теплопостачання» (з наступними змінами згідно рішень від 06.05.2005р. №410, від 23.12.2005р. №1445), рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №1189 від 20.10.2006р. «Про двоставковий тариф на теплову енергію, тариф на підігрів води та послуги з централізованого опалення і з підігріву води» (з наступними змінами та доповненнями відповідно до рішень від 23.03.2007р. №140, від 03.11.2006р. №1304), рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 930 від 02.09.2008р. «Про затвердження тарифів на теплову енергію для опалення та гарячого водопостачання, враховуючи економічно обгрунтовані витрати на їх виробництво, транспортування та постачання» (з наступними змінами згідно рішень від 14.11.2008р. №1255, від 29.12.2008р. №1433), керуючись ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Львівського міського комунального підприємства „Львівтеплоенерго”, треті особи Національна комісія регулювання електроенергетики України, виконавчий комітет Львівської міської ради про припинення дії застосування та визнання неправомірним застосування двоставкового тарифу, відновлення порушення прав споживача відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: