УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЖИТОМИРСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

25  листопада 2010 року  

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

                головуючого           Широкової Л.В.,

              суддів             Франовської К.С.,

                                                                       Худякова А.М.,

при секретарі судового

              засідання             Ганько Ю.І.,

              з участю          

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського  районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2010 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит”» (далі –Банк ) до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,  

встановила:

          Рішенням Житомирського районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2010 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит” задоволені: стягнуто солідарно з ОСОБА_1,  ОСОБА_2. на його користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит” заборгованість за кредитним договором  в розмірі 52686 грн. 71 коп. та 646 грн. 87 коп. судових витрат.

          В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду змінити , зменшивши розмір заборгованості по сплаті пені за несвоєчасне повернення кредиту, відсотків щомісячної комісії до мінімальної суми, посилаючись на її неспроможність  сплатити суму  визначену судом, її пенсійним віком та інвалідністю.

         Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених в суді першої інстанції вимог,  колегія дійшла висновку,  що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню,  а оскаржуване рішення - зміні з наступних підстав.

          Судом першої інстанції встановлено,  що між Банком та ОСОБА_1  16 липня 2007 року був укладений кредитний договір №31-314/07-ШД,  за умовами якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит в сумі 7500 грн. з кінцевим строком повернення до 07 лютого 2010 року зі сплатою відповідних  відсотків за користування кредитними ресурсами та комісійної винагороди за їх надання (а.с.13-14).

        В цей же день Банк уклав договір поруки з ОСОБА_2, у п.1.1, 2.1 якого зазначено, що поручитель зобов’язується солідарно відповідати перед кредитором за виконання всіх зобов’язань, що виникли з кредитного договору №31-314/07-ШД від 16 липня 2007  року, укладеного між кредитором і боржником (а.с.16-17).  

        Відповідно до ч.1 ст.554 ЦПК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

         Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч.2 ст.554 ЦК).

         Встановивши, що боржник за кредитним договором ОСОБА_1  порушила передбачені договором зобов’язання, суд ухвалив правильне рішення про стягнення заборгованості і процентів з боржника і поручителя солідарно.

       Задовольняючи позовні вимоги Банку,  суд першої інстанції,  виконавши усі вимоги цивільного судочинства,  повно та всебічно з'ясував обставини справи,  на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень,  підтверджені дослідженими в судовому засіданні та наявними у матеріалах справи доказами,  вирішив справу згідно із законом.  

          Разом з тим,  вирішуючи питання про стягнення солідарно з відповідачів пені за прострочення повернення кредиту в сумі 40615,74 грн.,  суд не врахував положення  ст. 551 ЦК України,  зокрема,  її ч.3,  відповідно до якої розмір неустойки (пені чи іншої штрафної санкції) може бути зменшений за рішенням суду,  якщо він значно перевищує розмір збитків тощо.

        Встановлено,  що заборгованість по кредиту складає 6530,25 грн,  а нарахована банком пеня за прострочення повернення кредиту – 40615,74 грн.,  що майже вшестеро перевищує розмір неповернутого кредиту. Враховуючи викладене,  а також,  що відповідачка позичальник ОСОБА_1 є пенсіонерка, інвалідом 3 групи,  суд вважає за можливе застосувати положення ч.3 ст. 551 ЦК України та зменшити розмір нарахованої за прострочення повернення кредиту пені до 1000 грн.

         На підставі викладеного,  керуючись  ст.  ст. 303,304,307, 309,  313, 316 ЦПК України,  колегія суддів,-

В и р і ш и л а :

            Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

             Рішення Житомирського  районного суду Житомирської області від 26 жовтня 2010  року змінити,  зменшивши розмір пені за прострочення повернення кредиту з 40615,74 грн. до 1 000 грн.  та відповідно зменшити загальну суму,  що підлягає стягненню солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит” з 52686грн.71 коп. до      13 070 грн. 97 коп.

              Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2  на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Фінанси та Кредит” по 263,44 коп. судового мита та по 60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті рішення суду залишити без змін.

          Рішення  набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :                                                  Судді :

Справа №22 ц –8128/10             Головуючий у 1 інст.:  Чернявський М.В.

Категорія 27                  Суддя – доповідач:  Широкова Л.В.