КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5048/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
У Х В А Л А
Іменем України
"26" жовтня 2010 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого –судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Шурка О.І.,
при секретарі Погорілій О.М.,
розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.6 ст.12 КАС України у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2009 року у справі за адміністративним позовом відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування припису № СК-084/09-185 від 03 березня 2009 року в частині визначення порушення ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»,-
в с т а н о в и в:
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2009 року позовні вимоги ЗАТ «Страхова компанія «Країна»до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України задоволено, скасовано припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-084/09-185 від 03 березня 2009 року в частині визначення порушення ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»щодо невиконання обов’язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. Апелянт вважає, що позивачем було безпідставно зменшено суму страхового відшкодування на суму податку на додану вартість, оскільки законодавством України у сфері страхування та/або у іншій сфері не передбачено розмір податку, на яку страхова компанія може зменшувати страхову виплату.
Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з’явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.6 ст.12 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою
звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України проведено перевірку ВАТ «Страхова компанія «Країна»(правонаступником якої на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції є ПАТ «Страхова компанія «Країна»), за наслідками якої працівниками відповідача складено акт № 26/09-26-309 від 04 лютого 2009 року, в якому встановлено порушення ВАТ «Страхова компанія «Країна»вимог чинного законодавства України, а саме ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»щодо невиконання обов’язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування.
03 березня 2009 року директором департаменту страхового нагляду від Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України винесено припис № СК-084/09-185, згідно якого приписано усунути виявлені порушення вимог нормативно-правових актів чинного законодавства України, зокрема, ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»щодо невиконання обов’язку страховика здійснити виплату страхового відшкодування згідно з договором страхування та інформацію про виконання цього припису подати до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України до 03 квітня 2009 року.
Не погоджуючись із приписом Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-084/09-185 від 03 березня 2009 року ВАТ «Страхова компанія «Країна»звернулось до Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України із скаргою № 2396 від 16 березня 2009 року, за результатом розгляду якої рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № 5646/12-8 від 21 квітня 2009 року скаргу ВАТ «Страхова компанія «Країна» залишено без задоволення, припис від 03 березня 2009 року № СК-084/09-185 залишено без змін.
Відповідно до п.4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04 квітня 2003 року № 292/2003, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює згідно із законами України державне регулювання і нагляд за діяльністю, зокрема, страхових компаній та страхових брокерів.
Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг визначені Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг». Статтею 40 вищезазначеного Закону визначено види заходів впливу до порушників законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, серед яких і зобов’язання порушника вжити заходів для усунення порушення. Порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.
Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13 листопада 2003 року № 125 (в редакції розпорядження від 17 вересня 2004 року № 2384), визначає умови, порядок і строки провадження у справах про порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання фінансових послуг, порядок прийняття рішень про застосування заходів впливу та процедуру їх оскарження. Відповідно до п.1.5. Положення Держфінпослуг обирає і застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення законодавства про фінансові послуги, враховуючи наслідки порушення та наслідки раніше застосованих заходів впливу (за наявності). Згідно п.2.2 Положення зобов’язання порушника вжити заходів для усунення порушення –це письмове розпорядження (припис), що надається особі для усунення у визначений у ньому строк виявлених порушень законодавства про фінансові послуги.
Як встановлено судом першої інстанції, 22 грудня 2007 року між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір автомобільного страхування. 22 серпня 2008 року страхувальник звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, оскільки 21 серпня 2008 року настав страховий випадок. 29 грудня 2008 року страховиком затверджено розрахунок розміру страхового відшкодування, яким визначено, що вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 5373,68 грн., розмір страхового відшкодування, що підлягає виплаті (зменшений на суму франшизи та податку на додану вартість) –3998,07 грн. В страховому акті № 23/6598/2.1.5.1 від 20 січня 2009 року визначено розмір страхового відшкодування в сумі 3998,07 грн.
У відповідності до ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
У відповідності до п.13.10 Правил добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 0670152 від 01 лютого 2007 року та п.17.4 договору страхування №23/004696/ПР/2.1.5.1 від 22 грудня 2007 року у разі відсутності розрахункових документів щодо підтвердження оплати відновлювального ремонту, Страховик має право зменшити суму страхового відшкодування на суму передбаченого умовами законодавства України податку та здійснити доплату суми зменшення страхового відшкодування у разі підтвердження страхувальником понесених витрат, пов’язаних з оплатою цього.
Відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, вартість відновлювального ремонту дорожньо-транспортного засобу –грошові витрати, які необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого дорожньо-транспортного засобу, а вартість матеріального збитку –з технічної точки зору, вартісне значення реальних витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування дорожньо-транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ВАТ «Страхова компанія «Країна»обґрунтовано виплачено суму страхового відшкодування у розмірі 3998,07 грн., тобто суму вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу за виключенням податку на додану вартість та франшизи за полісом, оскільки виплата здійснена фізичній особі, яка не є платником податку на додану вартість і не має підстав для здійснення нарахування податку на додану вартість, страхувальником не надано страховику при зверненні за страховим відшкодуванням розрахункових документів, що підтверджують оплату податку на додану вартість, а отже, за таких умов зазначені суми не можуть розглядатися як шкода (збитки), понесена страхувальником, а також виплата страхового відшкодування в розмірі 3998,07 грн. відповідає ст.9 Закону України «Про страхування», оскільки не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник, а тому припис Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України № СК-084/09-185 від 03 березня 2009 року в частині визначення порушення ч.1 ст.25 Закону України «Про страхування»підлягає скасуванню.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України –залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 жовтня 2009 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 01 листопада 2010 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
О.І.Шурко