Справа №22ц-3310/2010 р. Головуючий в І інстанції
Категорія: 57 Вейтас І.В.
Доповідач: Колісниченко А.Г.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року липня місяця 07 дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області у складі:
Головуючого: Колісниченка А.Г. суддів: Вадзінського П.О.
Вербицької Л.І.
при секретарі: Перевознік В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_3, який діє від імені ОСОБА_4, на постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 березня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Новотроїцької районної державної адміністрації Херсонської області про визнання дій протиправними та стягнення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
в с т а н о в и л а :
Постановою Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11 березня 2010 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивачки ОСОБА_3, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухваленої постанови просив її скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позивних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статей 3, 14 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один із батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною. Така допомога виплачується щомісяця з дня її призначення по день досягнення дитиною трирічного віку включно.
Позивачка є матір’ю неповнолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та перебуває на обліку у вказаному органі як особа, що має право на отримання державної допомоги по досягненню дитиною трьохрічного віку.
Ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» в її редакції, приведеній у позові, передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Однак, Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» ч. 1 ст. 15 та п. 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено в новій редакції, згідно з якою допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. Дана норма діє з 01.01.2008 року, що встановлено п. 2 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та по внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Згідно з п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між : з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Такі положення приведеного Закону неконституційними не визнано та діяли протягом 2008 -2009 років.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка отримувала допомогу по догляду за дитиною з червня 2008 року по липень 2009 року у розмірі 130 грн. на місяць, з серпня 2009 року по жовтень 2009 року у розмір 314,87 грн., з листопада 2009 року по грудень 2009 року у розмірі 371,12 грн. Такі нарахування та виплаті, здійснені відповідачем відповідають вимогам ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» . Тому колегія суддів вважає правильним та погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову позивачці у задоволенні позову.
Доводи апелянтки щодо необхідності застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» у попередній редакції колегією суддів перевірені та до уваги не беруться, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прийнятий компетентним органом – Верховною Радою України у межах його повноважень, неконституційним не визнаний, а тому повинен застосовуватись до спірних правовідносин.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану ним від імені ОСОБА_4 відхилити, а постанову Новотроїцького районного суду Херсонської області від 11.03.20101 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий А.Г.Колісниченко
судді Л.І.Вербицька
П.О.Вадзінський