Справа № 2-2272/10    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

11 жовтня 2010 року         Сихівський районний суд м. Львова

в складі : головуючої – Волоско І.Р.,

при секретарі – Слободі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ТзОВ “Львівські автобусні заводи”  про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовними вимогами,  у яких  просить стягнути з ТЗОВ “ЛАЗи” на його користь вихідну допомогу у розмірі 1275,41 грн. ; компенсацію втрати заробітної плати у зв”язку із порушенням строків її виплати, індексацію заробітної плати у зв”язку з ростом споживчих цін та завдану йому моральну шкоду у сумі 8000 грн. ; заборговану заробітну плату за період квітень-липень, лютий-березень 2009 року.  В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що з 01.10.2007 року перебував у трудових відносинах із ТзОВ “Львівські автобусні заводи” , працюючи на посаді інженера-технолога відділу складського господарства. 06.07.2009 року був звільнений із займаної посади  у зв”язку із скороченням штатів /наказ № 46-кс від 06.07.2009 року/, проте належну йому вихідну допомогу, заборговану заробітну плату за період квітень-липень, лютий-березень 2009 року,  він так і не одержав. Внаслідок неправомірних дій з боку відповідача йому було завдано непомірних душевних страждань, які виразились у душевних стражданнях, він зазнав у зв”язку з протиправною поведінкою відповідача. У зв”язку із вищенаведеним заявлені позовні вимоги просить задоволити.

    В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просить позов задоволити.

           Представник відповідача ТЗОВ “ЛАЗи” у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково; підприємство  погоджується із вимогами про   стягнення у користь позивача сум у межах наданих довідок, які відображають фактичний  стан заборгованості , зорема, заборговану заробітну плату за період березень-квітень 2009 року у розмірі 824 грн. 68 коп. ; компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу у розмірі 1 919 грн. 43 коп.; проти задоволення заявленої моральної шкоди категорично заперечила, вважає таку вимогу безпідставною; решта вимог також жодними доказами не підтверджуються

      Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково із наступних підстав.

    Відповідно до ст.115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів. Згідно ч.5 ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку, всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов»язань щодо оплати праці.

    Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов”язаний провести розрахунок із звільненим працівником у строк, встановлений ст.116 КЗпП України. Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення.

    Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем ТзОВ “Львівські автобусні заводи” з 01.10.2007 року, працюючи на посаді інженера-технолога відділу складського господарства. 06.07.2009 року був звільнений із займаної посади  у зв”язку із скороченням штатів /наказ № 46-кс від 06.07.2009 року/.

            Як встановлено судом, згідно довідки наданої ТзОВ “Львівські автобусні заводи” від 08.10.2010 року заборгованість по виплаті заробітної плати за період березень-квітень 2009 року перед позивачем становить 824,68 грн., вказана сума і підлягає стягненню з ТзОВ “Львівські автобусні заводи” у користь позивача.

            Також встановлено, що згідно розрахункового листка за липень 2009 року, перед позивачем має місце наступна заборгованість : почасова оплата - 74,96 грн. ; компенсація за невикористану відпустку – 721,65 грн.; вихідна допомога при звільненні – 1499,60 грн., всього належить до виплати 1919,43 грн., вказана сума і підлягає стягненню з ТзОВ “Львівські автобусні заводи” у користь позивача.

              Наявність інших сум заборгованості   підприємством перед ОСОБА_1 не встановлено; будь-яких доказів суду не надано.

              Згідно ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв”язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім”ї та близьких родичів.   Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

               Згідно   ст.237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв”язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя..

    Позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди у розмірі 8 000 грн. зв’язку із перенесенням моральних страждань не знайшли підтвердження у судовому засіданні, тому задоволенню не підлягають; до того ж, згідно рішення Сихівського районного суду м.Львова від 16.12.2009 року позовну вимогу ОСОБА_1 про стягнення на його користь моральної шкоди, заподіяної невиплатою заробітної плати у розмірі 39 988 грн., задоволено частково, та вирішено стягнути з  ТзОВ “Львівські автобусні заводи” у користь позивача моральну шкоду у розмірі 3000 грн.

               Із відповідача слід стягнути судові витрати, оскільки згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. “Про державне мито” позивачі за позовами про стягнення заборгованості по заробітній платі звільнені від сплати державного мита.

На підставі ст.ст. 97, 115, 237-1 КЗпП України , ст.23 ЦК України та керуючись ст.ст. 10, 60, 209, 212, 215 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

            Стягнути з ТзОВ “Львівські автобусні заводи” на користь ОСОБА_1  заборговану заробітну плату за період березень-квітень 2009 року у розмірі 824 /вісімсот двадцять чотири/ грн. 68 коп. ; компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу у розмірі 1 919 /одна тисяча дев”ятсот дев”ятнадцять/ грн. 43 коп.

            Стягнути з ТзОВ “Львівські автобусні заводи”  в користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. користь ДП “Судово інформаційний центр”.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

    Термін оскарження рішення суду  - 10 днів з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова.

ГОЛОВУЮЧА:

Рішення є оригіналом і зберігається у цив. справі № 2-2272/10 р.