Справа № 2-2340/10    

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

18 серпня 2010 року         Сихівський районний суд м. Львова

в складі : головуючої – Волоско І.Р.,

при секретарі – Слободі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТзОВ “Львівські автобусні заводи” про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по заробітній платі в сумі 4432 грн. та компенсацію однієї відпустки за 2008 р. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що з 24 квітня 2007 року по 25 травня 2009 року перебувала у трудових відносинах з ТзОВ “Львівські автобусні заводи”.   За період з січня 2008 р. по травень 2009 р. відповідачем не проводилась виплата належної їй заробітної плати. У зв”язку із чим з метою захисту порушеного права на оплату праці, гарантованого Конституцією України та Законами України, вона подала до суду заяву про видачу судового наказу, після чого 07.09.2009 року Сихівським районним судом м.Львова вказану заяву було задоволено та видано судовий наказ № 2н-4066/10 про стягнення з ТзОВ “Львівські автобусні заводи” на її користь 4432 грн. заборгованості по заробітній платі, який проте був скасований у зв”язку із поданою заявою ТзОВ «Львівські автобусні заводи» про скасування даного наказу. Таким чином, від дня звільнення жодних коштів від відповідача в погашення заборгованості з виплати заробітної плати вона не одержала, у зв”язку із чим станом на сьогоднішній день сума непогашеного боргу становить 4432 грн., яку і просить стягнути з ТзОВ “Львівські автобусні заводи” в свою користь.

      В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі, дала пояснення аналогічні  змісту позовної  заяви, просить такі задоволити та здійснити захист її порушених  прав.

Представник відповідача Станкевич Х.З. в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог не заперечила, однак згідна  на виплату позивачу заборгованості лише згідно поданої довідки.

      Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.

    Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з відповідачем з 01 квітня 2007 року по 25 травня 2009 року, працюючи на посаді інженера-програміст 2 категорії ВГТ.

 Відповідно до ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов”язаний провести розрахунок із звільненим працівником у строк, встановлений ст.116 КЗпП України.

Згідно ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, проводиться в день звільнення, проте такого розрахунку з позивачкою не було проведено, тому в її користь підлягає стягненню сума заборгованості по заробітній платі у розмірі 3766,21 грн., оскільки така стверджується розрахунковим листком та  довідкою –розрахунком від 11.08.2010 р., наданим представником відповідача. Як  пояснила  суду  відповідач  в травні 2009 р. ОСОБА_1 була нарахована компенсація за невикористані дні відпустки .

 Підстав для стягнення з ТЗОВ “ЛАЗи” на користь позивачки заробітної плати в сумі  4 432 грн.00 коп. немає; така заборгованість належними доказами не стверджується.

    Із відповідача слід стягнути судові витрати, оскільки згідно Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 р. “Про державне мито” позивачі за позовами про стягнення заборгованості по заробітній платі звільнені від сплати державного мита.

На підставі ст.ст.47, 116 КЗпП України  та керуючись ст.ст. 10, 15, 58-60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов  задоволити  частково.

            Стягнути з ТзОВ “Львівські автобусні заводи” на користь ОСОБА_1 3766 грн. (три тисячі сімсот шістдесят шість) грн. 21 коп. заборгованості по заробітній платі  за  період з січня 2008р. по травень 2009 року .

             Стягнути з ТзОВ “Львівські автобусні заводи”  в користь держави судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 120 грн. користь ДП “Судово інформаційний центр”.

            В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

    Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення.

ГОЛОВУЮЧА:

Рішення є оригіналом і зберігається у цив. справі № 2-2340/10 р.