Судове рішення #12175040

  Справа  №  2-2342/10р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 листопада 2010 року  

Сихівський районний суд м.Львова  в складі:

головуючої – судді Чорної С.З.

при секретарі Назарко О.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ПАТ „Фольксбанк” до ОСОБА_1 про стягнення боргу, -

в с т а н о в и в:

ПАТ „Фольксбанк” звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по Кредитному договору №KF 48381 від 09.04.2008р. в сумі 26671,19 доларів США та судові витрати в сумі 1820 грн. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 09.04.2008р. між ВАТ „Електрон Банк”, правонаступником якого являється ПАТ „Фольксбанк”, та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір №KF 48381, згідно якого ВАТ „Електрон Банк” надав відповідачу ОСОБА_1 кредит в сумі 31 685,00 доларів США, з кінцевим строком погашення не пізніше 09.04.2015 року. Відповідач своїх договірних зобов*язань не виконала, а саме заборгувала Банку кошти у загальній сумі 26 671,19 доларів США, з яких: 24 749,28 доларів США заборгованість по кредиту, 1831,43 доларів США – заборгованість по відсотках, 90,58 доларів США – пеня за невиконання умов договору. Уточнивши позовні вимоги просить з врахуванням часткової проплати відповідачем кредитної заборгованості, стягнути суму боргу станом на 17.11.2010р. в сумі 25 825,32 доларів США, що в еквівалентні до національної валюти станом на 17.11.2010р.  становить 204 941,99 грн.  та судові витрати в сумі 1820 грн.

Представник позивача в судовому засіданні  уточнені позовні вимоги підтримав, дав пояснення аналогічні обгрунтуванням викладеним у позовній заяві.  

Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог позивача не заперечив, пояснив, що заборгованість по кредиту утворилась через викрадення автомобіля на купівлю якого брався зазначений кредит. На даний час автомобіль знайдений, але знаходиться на стоянці банку і відповідач позбавлений можливості ним користуватися, щоб заробити кошти на оплату кредиту. Зазначив, що у зв*язку із скрутним матеріальним становищем, на даний час не взмозі погасити усю заборгованість по кредитному договору, просить врахувати часткову проплату кредитної заборгованості.  

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши дійсні обставини справи, перевіривши їх доказами, суд приходить до переконання, що позовні вимоги слід задовольнити з наступних підстав.     Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним  договором   застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.  

Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом.  

Згідно ст.1049 ЦК України позичальник  зобов'язаний  повернути  позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у  строк  та  в порядку, що встановлені договором.  

Ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов*язаний сплачувати проценти, при цьому розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.

Відповідно до ст. 612 ЦК України – боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов*язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Виходячи з положень ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув  суму позики,  він зобов'язаний  сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.  Якщо позичальник своєчасно не повернув  речі,  визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу,  яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві,  незалежно від сплати процентів, належних  йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів,  належних йому відповідно до статті 1048  цього Кодексу.  

Судом встановлено, що 09.04.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір № KF 48381 відповідно до якого, Банк зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в сумі 31685,00 доларів США строком на 7 років, а позичальник зобов`язується повернути Банку суму кредиту та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 12% річних у строки та в порядку передбаченому цим договором (а.с.7-12).

Відповідно до заяви на видачу готівки (а.с.21) відповідачем отримано суму кредиту передбачену договором. Однак остання, відповідно до встановленого графіку погашення кредиту, умови укладеного договору не виконує, у зв”язку з чим виникла заборгованість.  

Відповідно до п.5.2.10 кредитного договору Позичальник зобов*язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти, а також можливі штрафні санкції (пеня, штраф) незалежно від строку виконання зобов*язання за кредитним договором у разі: затримання сплати частини кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць; перевищення суми заборгованості суми кредиту більш як на десять процентів, і.т.д..

У відповідності до п.6.2 кредитного договору, за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту та/або процентів, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, обрахованої від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення але не менше ніж 3 (три ) гривні в день за кожний день прострочення.

Згідно довідки-розрахунку заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.11.2010р. становить 25825,32 доларів США, що в еквівалентні до національної валюти станом на 17.11.2010р.  становить 204 941,99 грн., з них: заборгованість за кредитом – 23555,85 доларів США (екв.186 932,16 грн.), проценти за користування кредитом – 1007,96 доларів США (екв.7 998,87 грн.), пеня за несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту  – 1261,51 доларів США (екв.10 010,96 грн.) 

З огляду на те, що відповідач ОСОБА_1 прострочила погашення поточних платежів кредиту та нарахованих відсотків, не повернула ортиманий кредит, не виконавши взятих за договором зобов*язань, суд приходить до висновку, що заборгованість за кредитним договором в сумі 204941,99 грн. підлягає стягненню з  ОСОБА_1 в користь позивача.

На підставі ст.79 ЦПК України судові  витрати  складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової  справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.  

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати.  

На підставі ст.ст. 536, 549-552, 612, 625, 1048-1050, 1052, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -

 

  в и р і ш и в :    

      позов задоволити.

    Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства „Фольксбанк” 204 941,99 грн. заборгованості та 1820 грн. судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня  його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання  його копії.

Головуюча                                            Чорна С.З.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація