Справа №2-а-196 2007 рік

ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 квітня 2007 року Першотравневий районний суд м. Чернівці в складі:

головуючого судді: Іщенка І.В.,

при секретарі: Заяць В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради, третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права на одержання земельної ділянки у спільну сумісну власність, про зобов"язання Чернівецьку міську раду передати земельну ділянку у спільну сумісну власність для обслуговування житлового будинку та господарських споруд,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася в суд з позовом, в якому вказувала, що вона постійно проживає в АДРЕСА_1. Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 11 липня 2001 року, квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві особистої власності. Й квартира складається із однієї житлової кімнати пл.14.0 кв.м.,загальна площа квартири 23.0 кв.м. Відповідачі по справі є її сусідами, оскільки вони проживають в одному житловому будинку. Відповідно до рішення виконкому Чернівецької міської ради №277\11 від 14.06.1957 року для будівництва їхнього будинку мебльовому комбінату було виділено АДРЕСА_1 0.24га земельної ділянки для будівництва трьох багатоквартирних будинків під №20,22,24. В 2001 році вона звернулася в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин із проханням передати їй частину земельної ділянки АДРЕСА_1 у власність, нею було сплачені кошти за проведення підготовчих робіт по отриманню державного акт на землю, але відповідачі по справі відмовилися погоджувати межі суміжного землекористування, а тому всі роботи були призупинено. Весною 2006 року вона звернулася знову в департамент містобудівного комплексу та земельних відносин із заявою про передачу у власність земельної ділянки, для вирішення подальшого розподілу земельної ділянки між сусідами. 25 травня 2006 року вона отримала письмову відповідь, що потрібна згода всіх власників квартир, які є в даному житловому будинку. Вона звернулася до сусідів, щоб подати спільну заяву, але вони відмовилися, а тому вона змушена звертатися до суду з даним позовом. Просила задовольнити її позов.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_10 позовні вимоги підтримали, підтвердили обставини, викладені в позові. Просили позов задовольнити.

Треті особи на стороні позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позов підтримали повністю та просили його задоволити.

Представник відповідача Чернівецької міської ради позов не визнала, в своїх поясненнях та запереченнях на позов вказала, що позов не визнає та просить відмовити позивачці в його задоволенні.

Треті особи на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8 позов не підтримали та просили в його задоволенні відмовити.

Треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_9 в зал судового засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час слухання справи.

Вислухавши доводи сторін і дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов не обгрунтований та не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 постійно проживає в АДРЕСА_1. Відповідно до свідоцтва про право власності на квартиру від 11 липня 2001 року, квартира АДРЕСА_1 належить їй на праві особистої власності. її квартира складається із однієї житлової кімнати пл.14.0 кв.м., загальна площа квартири 23.0 кв.м. Відповідачі по справі є її сусідами, оскільки вони проживають в одному житловому будинку. Відповідно до рішення виконкому Чернівецької міської ради №277\11 від 14.06.1957 року для будівництва їхнього будинку мебльовому комбінату було виділено АДРЕСА_1 0.24га земельної ділянки для будівництва трьох багатоквартирних будинків під №20,22,24. В 2001 році вона звернулася в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин із проханням передати їй частину земельної ділянки АДРЕСА_1 у власність, нею було сплачені кошти за проведення підготовчих робіт по отриманню державного акт на землю, але відповідачі по справі відмовилися погоджувати межі суміжного землекористування, а тому всі роботи були призупинено. Весною 2006 року вона звернулася знову в департамент містобудівного комплексу та земельних відносин із заявою про передачу у власність земельної ділянки, для вирішення подальшого розподілу земельної ділянки між сусідами. 25 травня 2006 року вона отримала письмову відповідь, що потрібна згода всіх власників квартир, які є в даному житловому будинку.

Згідно п."в" ч.І ст.89 Земельного кодексу України передбачено, що у спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки співвласників житлового будинку. Чернівецька міська рада не має можливості надати земельну ділянку в спільну сумісну власність, оскільки немає заяв від всіх співвласників щодо передачі земельної ділянки у спільну сумісну власність. Оскільки основною умовою передачі земельної ділянки у спільну сумісну власність є обов'язкова письмова згода всіх співвласників. Якщо хтось з співвласників, які мають право приватизувати земельну ділянку, не дають письмової згоди, то така земельна ділянка не може бути передана у спільну сумісну власність, оскільки немає добровільної згоди.

Згідно п."г" ч.І ст. 121 ЗУ Країни передбачено, що в містах землі передаються в приватну власність в розмірі до 0,10 ґа, тобто не за окремою фізичною особою, а за будинком. В даному випадку позивачка просить надати їй земельну ділянку розміром 0,0974 га, що може порушити права та інтереси інших мешканців даного будинку.

На підставі ст..ст..125,126 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання державного акту та його державної реєстрації, право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації. А тому права позивача ще не порушені, так як його право, передбачено ст..126 ЗК України ще не виникло.

Згідно п.34 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно компетенцією міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до п."а" ст.. 12 ЗК України до повноважень міських рад належить розпорядження землями територіальної громади.

Пункт 12 Перехідних положень ЗК України передбачає, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані держані, в тому числі казенні підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належить частки( акції, паї), здійснюють відповідні міські ради.

Розгляд заяви щодо надання земельної ділянки передбачено ч.10 ст.118 ЗК України, а тому міська рада розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.. 89, 121,126, 12 ЗК України, ст.ст.. 158,160,163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові ОСОБА_1, третьої особи на стороні позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Чернівецької міської ради, третіх осіб на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання права на одержання земельної ділянки у спільну сумісну власність, про зобов"язання Чернівецьку міську раду передати земельну ділянку у спільну сумісну власність для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернівецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 186 КАС України.