АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 11а –883/2010 р. Головуючий у суді І інстанції Куковенков С.В.
Категорія ст. 185 ч. 3 КК Доповідач у суді ІІ інстанції Лещенко Р.М.
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2010 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі :
головуючого - судді Драного О.П.,
суддів Лещенка Р.М., Ремеза П.М.,
при секретарі Ковальової Н.Д.,
за участю прокурора Єщенко О.П.,
засудженого ОСОБА_3,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та потерпілого ОСОБА_4 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2010 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Олександрії, мешканець
АДРЕСА_1, раніше судимий: 22.12.1999 року
Олександрійським міським судом за ч. 2 ст. 229-6
КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим
строком на 1 рік, 21.11.2003 року Олександрійським
міськрайсудом за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років
позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки,
постановою Олександрійського міськрайонного суду
від 22.03.2004 року направлений в місця позбавлення
волі для відбуття покарання у виді позбавлення волі
строком на 2 роки, 27.10.2005 року звільнений умовно-
достроково на 5 місяців 3 дні,
засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст. ст. 75, 76 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки, та зобов’язаний не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Зазначеним вироком ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні крадіжки чужого майна, вчиненої повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднаної з проникненням в інше приміщення, за таких обставин.
17 березня 2003 року в період часу з 11-00 до 16-00 години ОСОБА_3, маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою з ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітніми ОСОБА_7 та ОСОБА_8, шляхом пошкодження металевих листів на дверному отворі, проникли до овочевого складу СТОВ «Гірник», розташованого по вул. Звенигородське шосе м. Олександрії, звідки таємно викрали майно, що належить СТОВ «Гірник», на загальну суму 232 грн.
Крім того, 17 листопада 2009 року близько 22-00 години в м. Олександрії ОСОБА_3 проник до АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_9, звідки взяв ключ, яким в подальшому відчинив двері гаражу, розташованого на території даного домоволодіння, звідки таємно викрав майно, що належить ОСОБА_4 на загальну суму 1534 грн. 22 коп., а саме: дві кутові шліфувальні машини «STURM», кожна вартістю 257 грн. 05 коп., на суму 514 грн. 10 коп., шуруповерт «STURM» вартістю 383 грн.18 коп., ручну циркулярку «STURM» вартістю 639 грн. 94 коп.
В своїй доповненій апеляції прокурор, не оспорюючи кваліфікації скоєного та фактичних обставин справи, просить скасувати вирок суду через м’якість призначеного покарання та постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки без застосування ст. ст. 75, 76 КК України, посилаючись на те, що судом не вірно надано оцінку даним, що характеризують особу засудженого, зокрема не враховано те, що ОСОБА_3 раніше тричі судимий, однак, хоча судимості погашені, він фактично на шлях виправлення не встав, не працює, вчинив новий тяжкий злочин з корисливих мотивів, що свідчить про намір останнього забезпечувати своє існування за рахунок злочинної діяльності. Також посилається на те, що ОСОБА_3 ухилявся від слідства, намагався уникнути відповідальності, завдану шкоду не відшкодував.
Потерпілий ОСОБА_4 в своїй апеляції також просить скасувати вирок суду стосовно ОСОБА_3, а справу направити на новий розгляд, мотивуючи це тим, що суд першої інстанції безпідставно дослідив докази по справі на підставі ч. 3 ст. 299 КПК України, так як він на судовому засіданні не був, і свою згоду на це не давав, внаслідок чого розмір заподіяної йому крадіжкою шкоди не був встановлений, через що суд першої інстанції необґрунтовано залишив його позов без розгляду. Крім того вважає, що призначене засудженому покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину, особі засудженого та є явно несправедливим внаслідок м’якості.
Заслухавши доповідача, думку прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області, яка підтримала апеляцію, засудженого ОСОБА_3., який вважає що вирок суду необхідно залишити без зміни, дослідивши матеріали кримінальної справи, що характеризують особу засудженого, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню у повному обсязі, а апеляція потерпілого підлягає задоволенню частково, з таких підстав.
Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_3 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що не оспорюється самим засудженим, через що дослідження доказів по справі проводилось у відповідності до ч. 3 ст. 299 КК України.
Кваліфікація дій засудженого за ч. 3 ст. 185 КК України є правильною, так як в судовому засіданні з достовірністю було встановлено, що він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням в інше приміщення.
Однак, призначаючи ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції належним чином не врахував особу засудженого, ступінь тяжкості скоєного ним злочину. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_3 раніше судимий, і знову скоїв умисний корисливий злочин, що є тяжким, за місцем проживання характеризується посередньо, ухилявся від слідства та суду, через що перебував у розшуку, завдану злочином шкоду не відшкодував.
Тому призначення засудженому ОСОБА_3 покарання зі звільненням його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, не відповідає ступені тяжкості злочину та особі засудженого, через що вирок суду з цих підстав, в частині призначеного покарання, підлягає скасуванню.
Так як потерпілий ОСОБА_4 не з’явився в судове засідання суду під час розгляду даної кримінальної справи по суті, не підтримав та не обґрунтував свої позовні вимоги, то місцевий суд обґрунтовано залишив його позов без розгляду, що не позбавляє останнього можливості звернутися до суду з цими ж позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 362, 378, 379 КПК України, колегія суддів
З А С У Д И Л А :
Доповнену апеляцію прокурора задовольнити повністю, апеляцію потерпілого ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 19 квітня 2010 року стосовно ОСОБА_3, в частині звільнення його від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст. 75 КК України, скасувати.
Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 залишити взяття під варту.
Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з 23.11.2010 року.
В решті вирок Олександрійського міськрайонного суду від 19 квітня 2010 року залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений в касаційному порядку в Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ через апеляційний суд Кіровоградської області протягом одного місяця з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.
Судді: