АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 11а – 939/2010 р.                                                                Головуючий у суді І інстанції Горбунов В.Г.

Категорія ст. 121 ч. 1 КК                                                                Доповідач у суді ІІ інстанції Лещенко Р.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

      30 листопада 2010 року.   Колегія суддів судової  палати  у кримінальних справах  апеляційного  суду  Кіровоградської   області   у складі :  

                                                              головуючого -  судді Драного П.М.,                                              

                                                              суддів Лещенка Р.М., Палічука А.О.,

                                                              за участю прокурора Єщенко О.П..,

                                                              потерпілої ОСОБА_3,                                                              

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді апеляції  захисника засудженого ОСОБА_4 – адвоката ОСОБА_5 та потерпілої ОСОБА_3 на вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2010 року, яким

                                      ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженець м. Єлець Липецької області

                                      Російської Федерації, мешканець АДРЕСА_1

                                      такий, що не має судимості,                                      

засуджений за ч. 1 ст. 121 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років.  

           Зазначеним вироком ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що в період з 16 до 17 години 28 квітня 2010 року він на грунті особистих неприязних стосунків затіяв сварку зі своєю співмешканкою ОСОБА_3,  а потім став наносити їй удари, вдаривши її два рази в область черевної порожнини ногами та декілька ударів наніс руками по голові та шиї.

           В результаті нанесених ударів потерпілій ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої тупої травми брюшної порожнини з розривом селезінки, що викликало внутрічеревну кровотечу, геморрагічний шок, синці в ділянці голови і нижніх кінцівках, які відносяться до категорії тяжких, оскільки були небезпечні для життя в момент їх спричинення.

           В своїй апеляції захисник засудженого – адвокат ОСОБА_5, не оспорюючи кваліфікації та обставин скоєного злочину, просить пом’якшити призначене ОСОБА_4 покарання, застосувавши ст. 75 КК України, посилаючись на те, що суд не врахував думку потерпілої, яка визнала що була ініціатором сварки та просила суд не позбавляти співмешканця волі, так як в подальшому вони збираються зареєструвати шлюб, а що стосується характеристики засудженого, до вона не відповідає дійсності і викладене в ній  не досліджувалось.

           Потерпіла ОСОБА_3 в своїй апеляції також просить  змінити вирок суду, та призначити ОСОБА_4 покарання не пов’язане з позбавленням волі, мотивуючи це тим, що сварка з ним відбулася через її ревнощі, через що вона обізвала його образливими словами, та що суд, призначаючи покарання не врахував те, що вона сильно кохає засудженого і все йому пробачила.

           Заслухавши доповідача, думку прокурора відділу прокуратури Кіровоградської області, яка вважає що вирок суду зміні не підлягає, потерпілу ОСОБА_3, що підтримала свою апеляцію, перевіривши матеріали кримінальної справи та доводи апеляцій, колегія суддів приходить до висновку, що вони задоволенню не підлягають  з таких підстав.

            Суд першої інстанції обґрунтовано визнав ОСОБА_4 винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, що не оспорюється самим засудженим, та в повному обсязі підтверджується дослідженими під час судового слідства доказами, зокрема: показаннями самого засудженого, показаннями потерпілої ОСОБА_3, показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, протоколом відтворення обстановки та обставин події з засудженим (а.с.29-31), висновками судово-медичної експертизи (а.с. 63-65).      

            Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд у повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, в тому числі і те, що він за місцем проживання характеризується негативно, щиро розкаявся у скоєному, а також те, що потерпіла не наполягала на суворому покаранні, а тому правильно призначив  засудженому мінімальне покарання у виді позбавлення волі, передбачене  санкцією ч. 1 ст. 121 КК України.              

            За таких обставин, вирок місцевого суду стосовно ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим, а тому підстав для задоволення апеляцій потерпілої та захисника засудженого не має.                  

             Керуючись ст. ст. 362, 366 КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

            Апеляції потерпілої ОСОБА_3 та захисника засудженого – адвоката ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 липня 2010 року  щодо ОСОБА_4  –  без зміни.

            Судді: