Справа № 2-148/10

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

05 жовтня 2010 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                головуючого судді             Руденко В.В.,

                при секретарі                 Стрілець Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення порушень права власності на землю

ВСТАНОВИВ:

          Позивач звернулась до суду із зазначеним позовом до відповідача, обґрунтовуючи позов тим, що земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 0,10 га та площею 0,0498 га належить їй на підставі державних актів на землю. Відповідач є користувачем земельної ділянки площею 3770 кв.м. АДРЕСА_2. Між домоволодіннями АДРЕСА_1 знаходиться проїзд та прохід, який згідно технічних паспортів на домоволодіння не входить у площу земельних ділянок зазначених домоволодінь. Спільний проїзд та прохід між вказаними земельними ділянками встановлений рішенням АНД районної ради за № 8/8-5 від 28.02.2007 року та підтверджується технічною документацією земельної ділянки №137 по вул. Іжевській в м Дніпропетровську, складеною КП «ДМБТІ». Відповідач перешкоджає користуванню зазначеним загальним проїздом, незаконно встановивши паркан зі сторони домоволодіння № 141 та № 139 по вул. Іжевській та свої ворота зі сторони вказаної вулиці, а також ворота біля домоволодіння № 139, таким чином позбавив позивача змоги користуватись загальним проїздом та проходом. Крім того, відповідач підробив її підпис в акті встановлення зовнішніх  меж земельної ділянки для приватизації земельної АДРЕСА_2. Згідно протоколу засідання комісії з питань розгляду земельних спорів від 2.02.2007 року виконкому Амур-Нижньодніпровської у місті ради запропоновано залишити існуючій проїзд між домоволодіннями № 137 та № 141 на ділянці від вулиці Іжевської до житлового будинку № 137 та прохід уздовж вказаного будинку до АДРЕСА_1 Просить суд усунути порушення її прав на користування власністю та влаштувати під’їзд для автомобільного транспорту до АДРЕСА_1 згідно додатку №2 судової будівельно-технічної експертизи, зобов’язати відповідача демонтувати і зняти незаконно встановлені ворота, паркан, а також звільнити прохід від вантажного автомобіля та зобов’язати відповідача не чинити перешкод в користуванні існуючим проїздом до АДРЕСА_1, який знаходиться в загальному користуванні.

          Представник позивача підтримала заявлені вимоги та надала суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

          Представник відповідача заперечував проти заявлених вимог, оскільки рішенням виконкому АНД районної ради від 15.01.1988 року за домоволодіння відповідача закріплена земельна ділянка з урахуванням проїзду, а за АДРЕСА_3, що на разі належать позивачу, без урахуванням проїзду. Крім того, зі сторони оз. Куряче запроектована вулиця, яка дасть змогу позивачу вільно під’їжджати до свого домоволодіння. Просив у позові відмовити.

          Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази по справі суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому  задоволенню з наступних підстав.

          Судом встановлено, що позивач є власником земельних ділянок площею 0,0498 га та 0,1000 га, розташованих на території домоволодіння 139 по вул. Іжевській в м. Дніпропетровську, на підставі державних актів на землю серії ДП № 060914 та ДП №060913. Відповідач є користувачем земельної ділянки площею 3770 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2, на підставі рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради м Дніпропетровська №52/3 від 15.01.88 року. Між домоволодіннями АДРЕСА_1 знаходиться проїзд та прохід, який згідно технічних паспортів на домоволодіння не входить у площу земельних ділянок зазначених домоволодінь. Між сторонами на протязі багатьох років ведеться спори щодо проїзду до будинку № 139 по вул. Іжевській в м. Дніпропетровську, оскільки забудова земельних АДРЕСА_3 не дозволяє здійснити проїзд до АДРЕСА_1, оскільки  вказане домоволодіння знаходиться за житловим будинком та надвірними побудовами АДРЕСА_3 в глибині земельної ділянки від червоної лінії на  значній відстані, що не заперечується сторонами і не підлягає доказуванню. Відповідно до рішення сесії 5 скликання Амур-Нижньодніпровської районної в м. Дніпропетровську ради № 8/8-5 від 28.02.2007 року, остання погодилась з висновками комісії з питань земельних спорів, які викладені в протоколі від 2.02.2007 року № 21 та вирішила існуючий проїзд між домоволодіннями АДРЕСА_1 на ділянці від вул. Іжевської до житлового будинку № 137 залишити в загальному користуванні власників зазначених домоволодінь, а також зобов’язала сторони не чинити перепони один одному в користуванні проїздом та проходом загального користування.

          Відповідно до ст. 103 Земельного Кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей.

          Проте відповідач чинить перешкоди в користування зазначеним проїздом, встановивши ворота та паркан, які унеможливлюють користування зазначеним проходом та проїздом, що визнається сторонами та не підлягає доказуванню.

          По справі було проведено судову будівельно-технічну експертизу, за висновком № 1237 від 28.03.2008 року якої, з боку вул. Іжевської улаштувати проїзд легкого та вантажного транспорту до АДРЕСА_3 можливо лише з відступом від будівельних норм і правил між житловим будинком літ. А-1 домоволодіння № 137 і капітальною нежилою будівлею АДРЕСА_3 в м. Дніпропетровську.

          Враховуючи той факт, що проїзд до АДРЕСА_3 в м. Дніпропетровську є життєво необхідний, суд вважає за можливе відступити від будівельних норм та правил та влаштувати проїзд до АДРЕСА_2 за єдиним можливим варіантом, визначеним в судовій будівельно-технічній експертизі, згаданим вище та зобов’язати відповідача демонтувати та прибрати встановлені ним ворота, паркан по вул. Іжевській в м. Дніпропетровську,  для користування під’їздом до АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди в користуванні під’їздом до АДРЕСА_1, що знаходиться в загальному користуванні.

          В іншій частині вимоги позивача , а саме зобов’язання відповідача звільнити проїзд від вантажного автомобіля задоволенню не підлягають, оскільки не доведені належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України.

          Суд не приймає до уваги заперечення проти позову представника відповідача, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами. Крім того, улаштування проїзду до АДРЕСА_1 зі сторони оз. Куряче на разі неможливе , оскільки згідно містобудівної документації вулиця зі сторони оз.Куряче лише запроектована.

    На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 10, 212-218 ЦПК України, ст.ст. 319,321, 373 ЦК України,суд,-

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 задовольнити частково.

    Усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні власністю, а саме земельними ділянками та домоволодінням, розташованими за адресою: АДРЕСА_1, шляхом улаштування під’їзду для автомобільного транспорту до АДРЕСА_1  з відступом від будівельних норм та правил між житловим будинком літ А-1 АДРЕСА_2 і капітальною нежилою будівлею АДРЕСА_3 в м. Дніпропетровську.

          Зобов’язати ОСОБА_2 демонтувати та прибрати встановлені ним ворота, паркан по вул. Іжевській в м. Дніпропетровську,  для користування під’їздом до АДРЕСА_1 та не чинити перешкоди в користуванні під’їздом до АДРЕСА_1, що знаходиться в загальному користуванні.

          В іншій частині позову відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 38,50 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський  районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Суддя