Судове рішення #12181314

                                    Справа № 1-126/2010р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2010 року Сихівський районний суд м. Львова в складі :

головуючої-судді                 Чорної С.З.

при секретарі                     Назарко О.Б.

з участю прокурора                 Пуківського Б.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду справу про обвинувачення

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженця с.Луки Самбірського району Львівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, одруженого, непрацюючого, прож: АДРЕСА_1, раніше несудженого

за ч.1 ст.164, ст.166 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_2 незважаючи на неодноразове попередження про неналежне виконання батьківських обов”язків службою у справах дітей Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, висновків щодо належного виховання та утримання дітей не зробив та далі ухилявся від їх виконання протягом 2008-2009 років, усунувся від матеріального забезпечення дітей, не надавав грошей на їх утримання, створив вкрай неналежні умови проживання, не вживав заходів щодо їх лікування, залишав протягом тривалого часу без нагляду, витрачав гроші призначені на утримання дітей, на придбання алкогольних напоїв, як наслідок з 01.12.2009р., комісією Сихівського відділу соціального захисту ЛМР, сім”ї ОСОБА_3 припинено виплату допомоги при народженні дитини, у зв”язку з нецільовим використанням коштів.

Крім того, підсудний ОСОБА_2 злісно не виконував встановлених законом обов”язків по догляду за дітьми, що спричинило тяжкі наслідки, а саме не піклувався про здоров”я дітей, їх фізичний розвиток, не влаштував сина ОСОБА_3 у школу, у зв”язку з досягненням останнім шестирічного віку, не забезпечував явку дітей в поліклінічне відділення для огляду лікарями, не пускав до свого помешкання дільничного лікаря-педіатра, який проходив з метою встановлення стану здоров”я дітей та їхнього огляду, періодично за місцем спільного проживання з дітьми влаштовує розпивання спиртних напоїв, сварки, вживаючи при цьому нецензурну лайку, як наслдіок працівниками міліції неодноразово здійснювався виїзд за вказаною адресою, з метою припинення порушення громадського порядку, а ОСОБА_2 був притягнутий до адміністративної відповідальності. Внаслідок злісного невиконання встановлених законом обов”язків по догляду за дітьми, дітям спричинено тяжкі наслідки, а саме: в ході огляду 07.08.2009р. в комунальній 4-й МКЛ ОСОБА_3 поставлено діагноз: затримка психомовного розвитку, загальний недорозвиток мовлення І-ІІ рівня. ОСОБА_4 поставлено діагноз: затримка мовного розвитку з дизартричним компонентом, ОСОБА_5 поставлено діагноз: гіпоксично-ішемічне ураження центральної нервової системи, синдром рухових розладів.

У судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю, та дав показання аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, усвидомлює вчинене та просить суд суворо не карати.  

    На підставі повного визнання своєї вини самим підсудними ОСОБА_2 та матеріалів досудового слідства, об’єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду під сумнів не ставиться, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 злісно ухилявся від утримання неповнолітніх дітей, що перебувають на його утриманні, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст. 164 КК України.  

Крім цього, його ж дії вірно кваліфіковано за  ст.166 КК України, так як він вчинив злісне невиконання обов”язків по догляду за своїми дітьми, що спричинило тяжкі наслідки.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує  ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, вчинення підсудним злочинів, один з яких є злочином середньої тяжкості, особу підсудного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності, негативно характеризується, щире каяття та суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді обмеження волі.

Враховуючи особу підсудного, тяжкість злочинів та активне сприяння їх розкриттю, щире каяття, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без поміщення до кримінально-виконавчої установи,  з покладення на нього  обов’язків, передбачених ст.76 КК України.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України,  с у д , -

з  а  с  у  д  и  в  :

ОСОБА_2  визнати винним за ч.1 ст.164,  ст.166 КК України  та призначити йому покарання:

за ч.1 ст.164  КК України – один рік обмеження волі;

за ст.166  КК України – два роки обмеження  волі.

На підставі ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_2  визначити покарання два роки обмеження волі

   

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання  з випробовуванням іспитовим строком на один рік.

    Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2  наступні обов’язки:

1.   не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

2.   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;

3.   періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

    Запобіжний захід  ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб.

Головуюча:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація