Справа № 1-279/ 2010 рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
4 жовтня 2010 року
Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої-судді Чорної С.З.
при секретарі Назарко О.Б.
з участю прокурора Харлана Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., уродженця м.Червоноармійськ Рівненської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, військового пенсіонера, проживаючого: АДРЕСА_1, раніше несудженого
за ч.3 ст.185 КК України, -
в с т а н о в и в:
Підсудний ОСОБА_2 8 серпня 2010р. о 13.45год. відхиливши металевий лист воріт проник на будівельний майданчик, що по вул. Скрипника у м.Львові звідки таємно викрав майно ЗАТ ПБО „Львівміськбуд”, а саме чотири арматурні сітки маркування СС -8 вартістю 124,24грн., дві арматурні сітки маркування СС-26 вартістю 52,64грн., арматуру маркування Ф-12 вартістю 205,44грн., на загальну суму 382,32грн. Однак, безпосередньо після вчинення злочину був затриманий працівниками міліції.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2, винним себе у таємному викраденні чужого майна, поєднаним з проникненням у сховище визнав повністю, щиро розкаявся та дав суду показання, аналогічні фабулі обвинувачення. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо не карати, при призначенні покарання просить врахувати відсутність претензій ЗАТ ПБО „Львівміськбуду” до нього, усвідомлення ним скоєного.
На підставі повного визнання своєї вини самим підсудним ОСОБА_2 та матеріалів досудового слідства, об’єктивність та повнота яких учасниками судового розгляду під сумнів не ставиться, суд вважає доведеним, що підсудний ОСОБА_2 таємно викрав чуже майно, поєднане з проникненням у сховище, а тому його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст. 185 КК України.
Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу підсудного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та суд вважає необхідним призначити йому покарання у виді позбавлення волі.
Враховуючи особу підсудного, тяжкість злочину та активне сприяння його розкриттю, щире каяття, суд приходить до висновку про можливість звільнення його від відбування покарання з випробуванням, так як його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, та покладенням на нього обов’язків передбачених ст. 76 КК України.
Речові докази - шість арматурних сіток та шість арматурних прутів слід залишити ЗАТ ПБО „Львівміськбуд”.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, с у д , -
з а с у д и в :
ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та призначити йому покарання три роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням, встановивши іспитовий строк терміном один рік .
Згідно ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов’язки:
1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
2. повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання;
3. періодично з’являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Речові докази - шість арматурних сіток та шість арматурних прутів - залишити ЗАТ ПБО „Львівміськбуд”.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.
На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.
Головуюча:
Оригінал. Виготовлено в одному екземплярі.