Справа №2а-438/10р.
ПОСТАНОВА
Іменем України
27 травня 2010 року м. Дніпропетровськ
Суддя Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Решетнік М.О. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС БДПС ВДАІ м.Дніпропетровська молодшого сержанта міліції Олійника Володимира Володимировича «про скасування постанови», -
в с т а н о в и в:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АЕ №194790 від 17 листопада 2009 року про притягнення його до адміністративної відповідальності, посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її складанні, а саме в постанові зазначено, що 17 листопада 2009 року близько 09год. 00хв. керуючи автомобілем «Фіат Добло» державний номерний знак «НОМЕР_1» рухаючись по вулиці Героїв Сталінграду в м.Дніпропетровську, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофору, та при цьому не мав при собі поліс обов’язового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1 та п.8.7.3 «е» ПДР, у зв’язку з чим на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в доход держави в розмірі 850грн. Оспорюючи складену постанову зазначає, що в його діях відсутня подія та склад адміністративного правопорушення, оскільки проїхав перехрестя на зелену стрілку додаткової секції світлофора, а поліс обов’язового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не мав через те, що не є власником зазначеного автомобіля. Крім того при складанні протоколу інспектором, він не враховував пояснень позивача, і не виконав його прохання щодо залучення у якості свідка пасажира автомобіля, що дає підстави казати про неповноту та необ’єктивність вказаної постанови. Вважає, що ним не було допущено ніяких порушень ПДР України.
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи в його відсутність в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач в поданій до суду заяві позов не визнав, просив відмовити в задоволенні та розглянути справу у його відсутності, а також врахувати строк позовної давності.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні, 17 листопада 2009 року ІДПС БДПС ВДАІ м.Дніпропетровська молодшим сержантом міліції Олійником Володимиром Володимировичем було винесено постанову у відношенні позивача, згідно якої позивач 17 листопада 2009 року близько 09год. 00хв. керуючи автомобілем «Фіат Добло» державний номерний знак «НОМЕР_1», рухаючись по вулиці Героїв Сталінграду в м.Дніпропетровську, проїхав регульований пішохідний перехід на заборонений червоний сигнал світлофору, та при цьому не мав при собі поліс обов’язового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (а.с.4).
Цією постановою від 17 листопада 2009 року на ОСОБА_1 за вказане адміністративне правопорушення, передбачене ч.1ст.122 та ч.1 ст.126 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а згідно зі ст..252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу ст..245,280 КУпАП посадова особа, уповноважена розглядати адміністративну справу при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язана з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи з метою всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п.16.10 ПДР на перехресті, де рух регулюється світлофором з додатковою секцією, водій, який перебуває на смузі, з якої робиться поворот, повинен продовжувати рух у напрямку, що вказує стрілка, ввімкнута в додатковій секції, якщо його зупинка на заборонений сигнал світлофора створить перешкоди транспортним засобам, що рухаються за ним по тій само смузі, а згідно п.16.8 цих Правил, водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді.
Оспорюючи постанову, як і дії відповідача, ОСОБА_1 стверджує, що проїзд перехрестя він здійснив на зелену стрілку додаткової секції світлофора, а поліс обов’язового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не мав через те, що не є власником зазначеного автомобіля.
Незважаючи на те, що згідно ст.251 КУпАП, доказами по справі є також пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідач належних доказів заперечень на адміністративний позов ОСОБА_1 не надав, що свідчить про недоведеність вчинення позивачем 17 листопада 2009 року о 09 годині 00 хвилин п.8.7.3 «е» ПДР України, адміністративного правопорушення по ч.1 ст.122 КУпАП.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доказів на спростування вищевикладеному, як і твердженням позивача, відповідач суду не надав.
Таким чином винесення відповідачем відносно позивача постанови підлягає скасуванню в частині накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, та залишення без змін в ч.1 ст.126 цього кодексу, оскільки відповідно до вказаної норми закону забороняється керування транспортним засобом без полісу (договору) обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а позивач під час керування такого полісу (договору) не мав, що сам підтверджує в позовній заяві, посилаючись на те, що він не є власником автомобіля, що не звільняє від відповідальності, передбаченої ч.1 ст.126 КпАП України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 71, 159, 161-163 КАСУ, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Постанову ІДПС БДПС ВДАІ м.Дніпропетровська молодшого сержанта міліції Олійника Володимира Володимировича від 17 листопада 2009 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 та ч.1 ст. 126 КпАП України – скасувати в частині накладення адміністративного стягнення передбаченого ч.1 ст.122 КпАП України, і залишити без змін в частині накладення адміністративного стягнення передбаченого в ч.1 ст.126 КпАП України в сумі 425 грн. на користь держави.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Дніпропетровському апеляційному адміністративному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська. Копія апеляційної скарги повинна бути одночасно направлена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Суддя: /підпис/
Згідно з оригіналом:
Голова Бабушкінського
райсуду м.Дніпропетровська Л. О. Татарчук