Справа №2-1409/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

09 листопада 2010 року

      Сихівський районний суд м. Львова

 в складі: головуючої                                 Волоско І.Р.

                при секретарі                              Слободі В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб - ЛКП „Старий Сихів”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування розпорядження від 23.02.2009 року № 81 про демонтаж перегородок у коридорі та захист права на користування житлом та за зустрічним позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж самочинно встановленої перегородки,-

ВСТАНОВИВ :

            ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, у якому просить поновити строк на оскарження розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, як такий, що сплив з поважних причин та скасувати оскаржене розпорядження, як таке, що заперечує її право на самозахист життя. В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що її сусідка ОСОБА_2 яка проживає у квартирі АДРЕСА_3 за попередньою змовою зі своєю знайомою ОСОБА_5, упродовж 2005-2007 рр. тричі підпалювали вхідні двері їхньої квартири, внаслідок чого загинули їхні домашні тварини, а члени її сім”ї змушені були лікуватись у зв”язку з отруєнням оксидом вуглецю. Сусіди неодноразово погрожували їм, у зв”язку із чим вона надала сусіду ОСОБА_3 згоду на встановлення перегородки у спільному коридорі. Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 10.02.2009 року зазначені підпали визнані такими, що загрожували їхньому життю. Вважає, що Сихівською районною адміністрацією при прийнятті оскаржуваного розпорядження про демонтаж перегородки не було враховано вказаних обставин  щодо реальної загрози їхньому життю з боку ОСОБА_2 ОСОБА_5;  на її думку, районна адміністрація  не врахувала виключних  особливостей  справи, у зв”язку із чим заявлені позовні вимоги просить задоволити у повному обсязі  , оскільки вважає, що має   законне   право  на  встановлення   такої  перегородки і має право на захист свого життя та здоров”я своєї сім”ї..    

            В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просять такі задоволити.

            Представником відповідача - Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради було подано зустрічний позов про зобов”язання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 демонтувати самочинно встановлені перегородки на площі коридору загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3 АДРЕСА_1 АДРЕСА_2. В обгрунтування позовних вимог покликається на наступне : на обслуговуванні ЛКП „Старий Сихів” знаходиться квартира АДРЕСА_1, у якій прописані та проживають : ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, / що стверджується довідкою  ЛКП „Старий Сихів”  з місця проживання про склад сім”ї та прописку від 22.02.2010 року № 16/ та  квартира АДРЕСА_2, у якій прописані та проживають : ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, / що стверджується довідкою  ЛКП „Старий Сихів” з місця проживання про склад сім”ї та прописку від 22.02.2010 року № 15/. Власниками квартир АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було самочинно встановлено перегородку на площі коридору загального користування. Адміністративною комісією Сихівської районної адміністрації за вищезгадане адміністративне правопорушення згідно ст.150 КУпАП України накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження - /постанова від 30.10.2008 року № 266 та постанова від 30.10.2008 року № 274/. 10.02.2009 року на засіданні міжвідомчої комісії Сихівської районної адміністрації було розглянуто заяву ЛКП „Старий Сихів” про самочинне встановлення перегородок на площі коридору загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3АДРЕСА_1АДРЕСА_2 власниками зазначених квартир. Комісією вирішено наступне : „Враховуючи те, що перегородки встановлено без взаємної згоди між власниками квартир №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1АДРЕСА_2, а також те, що влаштована перегородка до квартири АДРЕСА_1 перешкоджає доступу власникові квартири № АДРЕСА_3 до електричного лічильника, самочинно встановлені перегородки підлягають демонтажу. Даний висновок набув чинності після затвердження розпорядження голови районної адміністрації „Про демонтаж самочинно встановлених перегородок на площі коридору загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2” від 23.02.2009 року № 81. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 неодноразово було попереджено, що відповідно до вищевказаного розпорядження вони повинні негайно демонтувати конструкції самочинно встановлених перегородок на площі коридору загального користування, /вказане стверджується попередженнями ЛКП „Старий Сихів” від 03.03.2010 року, від 05.03.2010 року/. До того ж, комісією ЛКП „Старий Сихів” було складено акт про відмову ОСОБА_4 та ОСОБА_3  виконувати розпорядження Сихівської районної адміністрації „Про демонтаж самочинно встановлених перегородок на площі коридору загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2” від 23.02.2009 року № 81/, що стверджується актом ЛКП „Старий Сихів” від 10.03.2010 року/. У зв”язку із чим, у задоволенні первинного позову просить відмовити у повному обсязі, натомість зустрічний позов – задоволити.

            Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні проти заявлених первинних позовних вимог заперечила, стверджує, що самочинно встановлені перегородки на площі коридору загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 повинні бути знесені, оскільки влаштування перегородки до квартир АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 обмежує їй доступ до електрощитової власника квартири № АДРЕСА_3 /мешканкою якої вона є/, що створює постійні незручності у користуванні електрощитовою; крім того ,  перегородки  не відповідають технічним нормам, зокрема, при відкриванні  вхідниї дверей кв.№АДРЕСА_1 постійно пошкоджуються її двері  .Зустрічний позов підтримує, просить задоволити.

            Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечив, пояснив, що ним було одержано взаємний дозвіл на встановлення перегородки від мешканців квартири АДРЕСА_1 /ОСОБА_1 та ОСОБА_4/, останні не заперечували проти встановлення такої;  в свою чергу, вони з дружиною надали письмову згоду на встановлення перегородки у загальному коридорі мешканцям квартири № АДРЕСА_1 /ОСОБА_1 та ОСОБА_4/. Просить у задоволенні зустрічного позову відмовити, оскільки задоволення такого призведе до його зобов”язання демонтажу збудованої перегородки, що завдасть йому значних матеріальних втрат, оскільки на побудову вказаної перегородки він затратив значну суму належних йому коштів ; вказаних негативних наслідків не міг передбачити, оскільки, як вважав, одержання письмового дозволу від мешканців квартири №АДРЕСА_1 надає йому право на встановлення такої.

            Третя особа  ОСОБА_4 первинні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просить такі задоволити, оскільки влаштована ними з матір”ю ОСОБА_1 перегородка захищає життя та здоров”я її матері та доньки від протиправних посягань з боку сусідки ОСОБА_2, а саме,  від підпалів, які остання  вчиняє під їхнім помешканням, покликання останньої на те, що перегородка створює їй перешкоди у доступі до електричного лічильника є безпідставними, оскільки вони жодним чином не перешкоджають їй у доступі до лічильника, навпаки, ОСОБА_2 має можливість у будь-який час отримати доступ до електричного лічильника, жодних перешкод з їх боку немає, у задоволенні зустрічного позову просить відмовити, оскільки демонтаж самочинно встановлених перегородок на площі коридору загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 позбавить її сім”ю хоча б мізерного захисту життя та здоров”я від протиправних посягань з боку сусідки ОСОБА_2

            Представник третьої особи-ЛКП „Старий Сихів” у судове засідання не з”явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, що стверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним у матеріалах справи, у зв”язку із чим суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

            Заслухавши пояснення сторін, з”ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення первинного позову та  обгрунтованість  зустрічних   вимог , виходячи   з  наступного.

              Відповідно до ч.2 ст.393 ЦК України власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

           Відповідно до п.1.3. Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004 питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову  поверхів,  улаштування мансард  у  багатоквартирних будинках,  на  вчинення  інших  дій  стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо)  вирішується  відповідно  до  законів  України,  які
визначають правовий режим власності.

           Відповідно до ст.179 ЖК України користування будинками /квартирами/ державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов”язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

            Згідно    п.1.4.1,  п.1.4.31., п .4.4., п. 1.4.6. Наказу   Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 „Про затвердження Правил   утримання жилих   будинків  та  прибудинкових    територій”, переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих
і  нежилих  у  жилих  будинках  приміщень   дозволяється   робити   після      одержання дозволу  виконавчого  комітету  місцевої  Ради  народних депутатів відповідно до законодавства.; до елементів перепланування жилих приміщень належать : перенесення і розбирання перегородок,  перенесення  і  влаштування дверних   прорізів,   улаштування   і  переустаткування  тамбурів, прибудова  балконів  на  рівні  перших  поверхів  багатоповерхових будинків; переобладнання і перепланування жилих будинків,  жилих і  нежилих у жилих будинках приміщень,  що призводять до порушення тривкості або руйнації  несучих  конструкцій  будинку,  погіршення цілісності   і   зовнішнього   вигляду  фасадів,  порушення  вимог протипожежної  безпеки  та  засобів  протипожежного  захисту,  не допускається.

            Перепланування жилих  будинків,  жилих  і  нежилих  у   жилих будинках  приміщень,  що  погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, не допускається.

           Означеним наказом також передбачено, що власник,  наймач (орендар) жилого будинку,  жилого  чи нежилого  у  жилому  будинку  приміщення,  що припустив самовільне переобладнання або  перепланування,  що  призводить  до  порушення конструктивних  елементів  або  засобів  протипожежного  захисту, зобов'язаний  за  свій   рахунок   привести   це   приміщення   до попереднього стану. У разі,  якщо самовільне  перепланування  або  переобладнання призводить  до  погіршення  технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються   права інших   споживачів, зазначені роботи   виконуються    виконавцем    послуг, питання   відшкодування   вартості цих робіт власником,  наймачем (орендарем) жилого будинку,  жилого  чи нежилого  у  жилому  будинку  приміщення  вирішується  у  судовому порядку.

            Як    встановлено судом, на обслуговуванні ЛКП „Старий Сихів” знаходиться   квартира   АДРЕСА_1, у якій проживають  ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_1, та  квартира      АДРЕСА_2, у якій  проживають ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9,   що стверджується довідкою ЛКП „Старий Сихів” з місця проживання про склад сім”ї та прописку від 22.02.2010 року № 15 та № 16.

            Власники  квартир   АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2  ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 всупереч    встановленим  нормам житлового законодавства, без дозволу районної адміністрації та згоди всіх мешканців квартир , які   мають  загальний коридор  самочинно   встановили   перегородку  на   його  площі .

            Рішенням  адміністративної  комісії Сихівської районної адміністрації за вищезгадане адміністративне правопорушення згідно ст.150 КУпАП України на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, що стверджується постановою про накладення адміністративного стягнення № 266 від 30.10.2008 року та згідно ст.150 КУпАП України на ОСОБА_10 накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження, що стверджується постановою № 274 про накладення адміністративного стягнення від 30.10.2008 року/. Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від  12.10.2009р. постанова адміністративної комісії про накладення адміністративного стягнення від 30.10.2008р. залишена без змін; відповідно , постанова  суду колегією суддів Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2010 р. також залишена без змін.

         10.02.2009 року на засіданні міжвідомчої комісії Сихівської районної адміністрації було розглянуто заяву ЛКП „Старий Сихів” про самочинне встановлення перегородок на площі коридору  загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2  власниками  зазначених  квартир.  Відповідно до рішення МВК  від 10.02.2009 року , самочинно  встановлені  перегородки підлягають монтажу .

         Даний висновок затверджений розпорядження Сихівської районної адміністрації „Про демонтаж самочинно встановлених перегородок на площі коридору загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2” від 23.02.2009 року № 81 ; власників квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_4 та квартири № АДРЕСА_2 ОСОБА_3 зобов”язано до 01.04.2009 року демонтувати самочинно встановлені перегородки на площі коридора загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 у житловому будинку по вул.Кос-Анатольського, 16 у м.Львові.

         ОСОБА_4 та ОСОБА_3 неодноразово було попереджено про необхідність виконання вищевказаного розпорядження, відповідно до якого вони повинні негайно демонтувати конструкції самочинно встановлених перегородок на площі коридору загального користування, /що стверджується попередженнями ЛКП „Старий Сихів” від 03.03.2010 року, від 05.03.2010 року/.

         В  судовому засіданні позивач  ОСОБА_1 пояснила , що метою її звернення до суду із позовом про скасування розпорядження районної адміністрації „Про демонтаж самочинно встановлених перегородок на площі коридору   загального користування   між квартирами    №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2” від 23.02.2009 року № 81, послужило виключно  намагання  захистити свої права та права членів сім”ї  передбачені Конституцією України , зокрема ,  невід”ємне  право  на життя, ; згоду на  побудову вказаної перегородки вона надала своєму сусідові ОСОБА_11 лише з метою захисту  від   сусідки   ОСОБА_2, за із своєю знайомою ОСОБА_5 упродовж 2005-2009 рр. тричі здійснювали підпал вхідних дверей їхнього житла, неодноразово залякували  , висловлюючи образи та  погрози у їхню адресу. У зв”язку із чим, відчуваючи реальну загрозу життю та здоров”ю, вони з ОСОБА_4 звертались у Сихівський РВ м.Львова з приводу вказаних хуліганські  дії  відносно їх сім”ї, які  чиняться впродовж десяти років ОСОБА_2, однак, реального захисту знайти не можуть.Вважають, що остання умисно , з надуманих причин не дає згоди на влаштування перегородки, щоб мати  можливість в подальшому  їм  погрожувати та сворювати небезпеку для життя і здоров”я.

           З метою об”єктивного вирішення спору, та можливості вирішення існуючого між сторонами  конфлікту  суд  повторно  скеровував на МВК  розгляд питання про  технічну можливість  експулатації  самочинно обладнаних перегородок,  а також пропонував ОСОБА_1 звернутись до ВАТ “Львівобленерго” з  приводу технічної  можливості  перенесення електричного лічильника .

            Згідно висновку міжвідомчої комісії /витяг з протоколу № 12 засідання міжвідомчої комісії при Сихівській районній адміністрації від 08.06.2010 року, параграф 3/, щодо відповідності санітарно-технічним та будівельним нормам і правилам та можливості експлуатації самочинно влаштованих перегородок у приміщенні коридора загального користування квартир №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 технічно неможливо експлуатувати самочинно влаштовані перегородки в приміщенні коридора загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2   з   причин відсутність взаємної згоди власників квартир на встановлення перегородок на площі коридора загального користування між квартирами, що є обов”язковою вимогою згідно з рішенням Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004; та  обмеження  доступу   до електрощитової власника квартири № АДРЕСА_3 внаслідок влаштування перегородки до квартир АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 .

             Як встановлено судом, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 клопотали до ВАТ „Львівобленерго” про виготовлення технічних умов та перенесення лічильника квартири № АДРЕСА_3 розмістивши такий осібно поблизу цієї квартири, покликаючись на те, що їхньою сусідкою ОСОБА_2 ініціюється знесення встановленої перегородки, у зв”язку із тим, що наявність такої позбавляє її доступу до лічильника електропостачання належної їй квартири.

          Згідно листа начальника Галицького РЕМ № 180 від 06.08.2010 року перенесення електролічильника квартири № АДРЕСА_3 поблизу самої квартири суперечить вимогам правил улаштування електроустановок, тобто є неможливим .

           Відтак, неможливість експлуатації  влаштованих перегородок, полягає не лише у відсутності згоди ОСОБА_2, а  й у відсутності  технічних можливостей , передбачених будівельними , санітарними і пожежними  нормами і правилами.

          Таким чином, виходячи із вищенаведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первинного позову та задоволенні зустрічного, оскільки згідно висновку міжвідомчої комісії у приміщенні коридора загального користування квартир №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 технічно неможливо експлуатувати самочинно влаштовані перегородки в приміщенні коридора загального користування між квартирами №№ АДРЕСА_3,АДРЕСА_1,АДРЕСА_2 .

          Покликання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на те, що самовільно збудована перегородка захищає життя та здоров”я їхньої сім”ї від протиправних посягань з боку сусідки ОСОБА_2 не може бути підставою для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову   про скасування розпорядження від 23.02.2009 року № 81, оскільки вказана обставина не може бути достатнім доказом в обгрунтування самочинного встановлення перегородки . Обставини посягання на життя і здоров”я позивачки та її сім”ї підлягають дослідженню та вирішенню, проте не в контексті даної справи. З метою захисту вищевказаних прав людини, передбачених Конституцією та Законами України, зокрема ст.27 Конституції України, згідно якої „Кожна особа має невід”ємне право на життя та обов”язком держави є захист життя людини”, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 вправі звертатись у відповідні інстанції з приводу протиправних дій з боку ОСОБА_2, для належного реагування такими у порядку, визначеному чинним законодавством України.      

          На підставі ст.ст. 393 ЦК України, Рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року № 4-рп/2004, ст.179 ЖК України, Наказу Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року № 76 „Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій” та керуючись ст.ст. 10, 15, 58-60, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

           У задоволенні позову ОСОБА_1 до Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, третіх осіб ЛКП „Старий Сихів”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про скасування розпорядження від 23.02.2009 року № 81 про демонтаж перегородок у коридорі та захист права на користування житлом – відмовити.

           Зустрічний позов Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради про демонтаж самочинно встановленої перегородки – задоволити. Зобов”язати ОСОБА_4, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 демонтувати самочинно встановлені перегородки на площі коридору загального користування між квартирами АДРЕСА_3

           Термін оскарження рішення суду – 10 днів з моменту його проголошення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова .

    ГОЛОВУЮЧА :

Рішення є оригіналом, виготовлено у одному примірнику і зберігається у справі № 2-1409/10.