Справа № 2 -1949/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ        УКРАЇНИ

   29 жовтня  2010 року           Сихівський  районний суд  м. Львова  в  складі:

головуючої  -  судді                Чорної С.З.

при  секретарі                             Назарко О.Б.

розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  м. Львові цивільну  справу  за  позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівські автобусні заводи” про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить стягнути з ТзОВ «Львівські автобусні заводи» на  його користь заборгованості по зарплаті за період з травня 2008р. по грудень 2008 року у сумі  5 418грн.  В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що працює у відповідача на посаді слюсара-ремонтника з 1 квітня 2007 року. За період з травня по грудень 2008 р. відповідач заборгував йому заробітну плату у розмірі 5 418 грн., у добровільному порядку  борг  не сплачує .  

В судове засідання  позивач не з`явився, подав  заяву про уточнення позовних вимог,  просить стягнути з відповідача  4 000 грн. заборгованості по зарплаті за період з квітня по грудень 2008року, розгляди справи  у  його відсутності.  

 Предстаник відповідача  в судове засідання не з`явилась, подала  письмову заяву про розгляд справи у  її відсутності,  уточнені позовні вимоги  визнає.  

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позов з  уточненням   підлягає до  задоволення з наступних підстав.

  Згідно ч. 1 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1  перебуває з відповідачем у трудових відносинах з 1 квітня 2007р. на посаді слюсара – ремонтника. Заборгованість підприємства із виплати заробітної плати перед позивачем за період з  травня по грудень 2008р.  становить   4 000 грн., яка і підлягає до стягнення на користь позивача.  

На підставі ст.79 ЦПК України судові  витрати  складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать, зокрема, витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

Згідно п.4 ст.81 ЦПК України не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом витрати на інформаційно-технічне забезпечення у справах, зокрема, про стягнення заробітної  плати, компенсацій   працівникам, вихідної допомоги, відшкодування за затримку їх виплати.

Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої  сторони  понесені  нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо  позивача,  на  користь   якого   ухвалено   рішення, звільнено від сплати судового збору (ст.4 п.1 Декрету КМ України «Про державне мито»), він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи  відхиленої  частини вимог.

      З відповідача підлягає стягненню  судовий збір в сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120 грн. на користь держави.  

На підставі ст.115 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 60, 79, 88, 81,169, 209, 212-215, 218  ЦПК  України, суд -  

в и р і ш и в :

  позов  задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівські автобусні заводи” на користь  ОСОБА_1  4 000 ( чотири тисячі) грн. заборгованості по заробітній платі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Львівські автобусні заводи” на  користь  держави   судовий збір  у розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

 Апеляційна скарга на  рішення суду подається протягом  десяти днів з дня  його проголошення, а особою, у відсутності якої таке було постановлено, - протягом того ж строку з дня отримання  його копії.

    Головуюча: