Справа № 11-558/10 Головуючий у 1 інстанції Каліновська В.С.
ст.ст. 308 ч.3, 309 ч.3, 311 ч.1 КК України Доповідач Бешта Г.Б.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Луцьк 30 листопада 2010 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого судді - Бешти Г.Б.,
суддів - Опейди В.О., Пазюка О.С.,
за участю прокурора - Смолюка Б.С.,
засудженого – ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляціями помічника прокурора м.Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 на вирок Луцького міськрайонного суду від 08 вересня 2010 року, яким
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_1, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не працює, неодружений, судимий вироком Луцького міськрайонного суду від 12 лютого 2010 року за ст. 185 ч.2 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, -
засуджений за ч. 3 ст. 309 КК України на 5 (п’ять) років 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарання призначеного за даним вироком та вироком Луцького міськрайонного суду від 12 лютого 2010 року, остаточно ОСОБА_1 визначено покарання - 6 (шість) років позбавлення волі.
Виправдано ОСОБА_1 за ст.ст. 308 ч.3, 311 ч.1 КК України у зв’язку із недоведеністю його вини у вчиненні даних злочинів.
Запобіжний захід ОСОБА_1 змінено із підписки про невиїзд на тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_1 визначено обчислювати з 08 вересня 2010 року. Зараховано у цей строк відбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 12 лютого 2010 року за період з 25 вересня 2009 року по 08 вересня 2010 року - 11 місяців 14 днів.
Вироком вирішено долю речових доказів та судових витрат у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області, -
В С Т А Н О В И Л А :
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним та засуджений за те, що він протягом червня 2009 року у вечірній час, назбирав на земельних ділянках за с. Кухари Ковельського району наркотичний засіб - макову солому, який переніс в будинок за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, де протягом червня – вересня 2009 року незаконно для власного вживання зберігав та виготовляв з нього наркотичний засіб - опій екстракційний. 11 вересня 2009 року під час проведення огляду місця події за вищевказаною адресою працівниками міліції було виявлено та вилучено особливо небезпечні наркотичні засоби - макову солому, вагою 5790,38 гр., що є особливо великим розміром та опій екстракційний, вагою 58,5 гр.
У своїй апеляції помічник прокурора м.Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає вирок суду незаконним в частині виправдання ОСОБА_1 за ст.ст. 308 ч.3, 311 ч.1 КК України та таким, що підлягає скасуванню в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону. Стверджує, що вина ОСОБА_1 у вчиненні привласнення наркотичних засобів в особливо великих розмірах, а також незаконного придбання та зберігання прекурсорів – перманганату калію з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів доводиться сукупністю доказів, зібраних в ході досудового слідства та досліджених в ході судового розгляду справи. Просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Підсудний в своїй апеляції просить вирок змінити, перекваліфікувавши його дії, пом’якшити обране йому покарання. Посилається на те, що вилучення в ході обшуку наркотичних засобів у великих розмірах на території його домогосподарства ґрунтується на припущеннях, у таких розмірах наркотичних засобів він не зберігав. Крім цього, просить врахувати, що за ст. 309 КК України він до кримінальної відповідальності притягується вперше.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляцій, міркування прокурора, який просив вирок в частині виправдання ОСОБА_1 за ст.ст. 308 ч.3, 311 ч.1 КК України скасувати, а в решті вважає вирок законним, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримував свою апеляцію та заперечував апеляцію помічника прокурора, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції помічника прокурора та засудженого до задоволення не підлягають.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України за обставин, зазначених у вироку, підтверджена сукупністю досліджених у судовому засіданні і належно оцінених судом доказами, його діям дано правильну юридичну оцінку.
Кількість та вид наркотичних засобів та прекурсорів, що були виявлені на території домогосподарства ОСОБА_1 визначені висновком експерта від 03.11.2009 року № 518-1431 (а.с. 67-74 ), тому посилання в апеляції останнього, що кількість цих наркотичних засобів та прекурсорів точно не встановлена і ґрунтується на припущеннях, спростовується матеріалами справи.
Зокрема свідки ОСОБА_2 і ОСОБА_3, які були понятими під час огляду будинку ОСОБА_1 11.09.2009 року ствердили факт виявлення та вилучення наркотичних засобів із цього будинку (а.с. 54, 53). Свідок ОСОБА_4, брат підсудного, також ствердив, що під час огляду будинку, за його згодою, в присутності понятих працівники міліції виявили рослини маку та пластикові пляшки з розчинником (а.с. 55).
Сам ОСОБА_1, будучи допитаним в якості обвинуваченого (а.с. 51) показав, що рослини маку зірвав на городах поблизу с. Кухари Ковельського району та переніс на горище будинку , де висушив і подрібнив, зберігав та виготовляв опій екстракційний, який згодом вживав шляхом ін’єкцій.
Всі ці показання об’єктивно узгоджуються між собою і суд правильно оцінив та поклав їх в основу вироку, а показання ОСОБА_1 в судовому засіданні розцінив як намагання зменшити міру відповідальності.
Призначаючи йому покарання, суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. ст. 50, 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких та дані про особу засудженого, який судимий за вчинення крадіжки, та на час розгляду справи відбував покарання у місцях позбавлення волі за попереднім вироком, до взяття під варту не працював, негативно характеризується. При таких обставинах суд обґрунтовано прийшов до переконання про неможливість виправлення і перевиховання ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства.
Враховано судом і інші обставини, що впливають на ступінь відповідальності, зокрема і відсутність обтяжуючих покарання обставин ОСОБА_1, тому суд першої інстанції призначив йому покарання ближче до мінімальної межі, встановленої санкцією ст. 309 ч.3 КК України, яке є необхідне і достатнє для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Посилання помічника прокурора в апеляції на те, що суд безпідставно виправдав за ст.ст. 308 ч.3, 311 ч.1 КК України ОСОБА_1, який в ході допиту в якості обвинуваченого повідомив, що рослини маку він зірвав на території с.Кухари Ковельського району, проте не пам’ятає їх кількість та кому належить дана земельна ділянка, не ґрунтується на матеріалах справи.
Згідно ст. 74 ч.2 КПК України - показання обвинуваченого, в тому числі й такі, в яких він визнає себе винним, підлягають перевірці. Визнання обвинуваченим своєї вини може бути покладено в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.
Із змісту ст.308 КК України вбачається, що привласнення – це утримання і обернення таким шляхом на свою користь наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів, які були ввірені винуватому або знаходилися у його віддані у зв’язку з професійною діяльністю, тобто перебували у законному володінні цієї особи.
Доказів про те, що ОСОБА_1, або інші особи, на законних підставах володіли наркотичними засобами, а згодом він їх привласнив, в матеріалах справи немає, як і немає даних про придбання та виготовлення прекурсорів підсудним, а також щодо джерел їх походження. Тому суд обґрунтовано виправдав його за ст.ст. 308 ч.3, 311 ч.1 КК України у зв’язку із недоведеністю його вини у вчиненні даних злочинів.
За таких обставин, підстав для зміни вироку та пом’якшення покарання ОСОБА_1, про що ставиться питання в апеляції останнього, та скасування вироку за ст.ст. 308 ч.3, 311 ч.1 КК України і направлення справи в цій частині на новий судовий розгляд, про що ставиться питання в апеляції помічника прокурора Луцького району, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляції помічника прокурора м. Луцька, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Луцького міськрайонного суду від 08 вересня 2010 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
Головуючий /підпис/ Г.Б. Бешта
Судді /підпис/ В.О. Опейда
/підпис/ О.С. Пазюк
_______________________
З оригіналом згідно:
Секретар судової палати
в кримінальних справах
Апеляційного суду Волинської області Г.Б. Бешта