Справа № 2-3863/10
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2010 року м. Маріуполь
Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:
головуючого судді Митрофанової Є.Г.,
при секретарі Довгій С.Б.,
за участю представника позивача Новікової Л.О.,
відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за теплову енергію,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача, який мешкає в АДРЕСА_1 заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2005 року по 01.03.2010 рік в сумі 5748 гривень 05 копійок.
В судовому засіданні представник позивача Новікова Л.О. позов підтримала та пояснила, що ККП «Маріупольтепломережа» є постачальником теплової енергії в АДРЕСА_1 де мешкає відповідач та є власником АДРЕСА_1 плату за спожиту теплову енергію не вносить, в результаті чого за заявою ККП «Маріупольтепломережа» від 18.08.2009 року Приморським районним судом було видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2007 року по 01.07.2009 року в розмірі 3130 гривень 33 копійки. За заявою відповідача ухвалою Приморського районного суду від 04.09.2009 року судовий наказ було скасовано. Станом на 01.03.2010 року за ним рахується заборгованість в суммі 5748 гривень 05 копійок, яку просила стягнути з останнього, а також судові витрати у вигляді витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, сплачені позивачем при подачі позову, у розмірі 30 гривень.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що між ним та позивачем немає договору про надання послуг, у зв’язку з чим він вважає, що між ним та позивачем існують відносини, які зобов’язують його сплачувати позивачу за надані послуги. Він є власником квартири, а статті 66, 67 Житлового Кодексу України, на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість стосується наймачів квартир, а не їх власників. Наданими послугами користувався, однак вони надавалися не якісно, тепломір в будинку встановлювався за його відсутністю. Крім того, відповідачем заявлено про застосування позовної давності до заявлених вимог строком три роки з моменту подання зави позивачем до суду.
Суд, вислухавши сторони, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, однак позов підлягає задоволенню частково.
Свідок ОСОБА_3 суду пояснила, що вона мешкає в одному будинку з відповідачем. Тепломір в будинку був встановлений в 2000 році за рішенням, прийнятого мешканцями будинку на зборах. Вона з моменту встановлення тепломіру щомісячно складає акти показань та розбіжностей з показниками ККП «Маріупольтепломережа» іколи встановлено не було.
Судом встановлено, що відповідач є власником та мешкає в квартирі АДРЕСА_1 відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 /а.с.4, 86,87/ та свідоцтва про право на спадщину від 26.12.2005 року /а.с.88/.
Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач має перед позивачем заборгованість по сплаті за теплову енергію у період з 01.10.2005 року по 01.03.2010 рік в сумі 5748 гривень 05 копійок /а.с.3/, тобто не виконує обов’язки, покладені на нього ст. 67, 68, 162, 179 ЖК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверждених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року.
Відповідно до досліджених в судовому засіданні матеріалів справи наказного провадження № 2н-1018/09, за заявою ККП «Маріупольтепломережа» від 18.08.2009 року Приморським районним судом було видано судовий наказ про стягнення з відповідача заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.04.2007 року по 01.07.2009 року в розмірі 3130 гривень 33 копійки. Ухвалою Приморського районного суду м. Маріуполя від 04.09.2009 року вказаний судовий наказ скасовано.
До комунальних послуг згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносяться в тому числі послуги з центрального опалення, постачання гарячої води.
Згідно ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно сплачувати квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно бути виконано належним чином та відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.
За п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань приладів обліку води і теплової енергії, або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документу.
При цьому суд не приймає до уваги заперечення відповідача в тій частині, що послуги надавалися неякісно, оскільки відповідачем не надано жодних доказів надання позивачем неякісних чи неналежних послуг.
Суд також не приймає до уваги доводи відповідача щодо відсутності у нього обов’язку сплачувати надані послуги у зв’язку з відсутністю між сторонами договірних відносин, оскільки між сторонами існують фактичні договірні відносини, які регулюються зокрема Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, п. 18 яких передбачений обов’язок споживача сплатити надані йому послуги в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. На зазначені правовідносини поширюється і дія Закону України «Про захист прав споживачів». Відсутність письмового договору в цьому випадку не позбавляє споживачів обов’язку щодо оплати за надані їм послуги.
Разом з цим, позивач пропустив передбачений ст. 257 ЦК Украины 3-х річний термін для звернення до суду, і суд не знаходить підстав для його поновлення, оскільки позивачем не ставилось питання про поновлення пропущеного строку та не надані докази, які свідчать про його зупинення або переривання. За судовим наказом №2н-1018/09 від 19.08.2009 року, який було скасовано, позивачем було заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості з 01.04.2007 року по 01.07.2009 року, тобто в межах встановленого 3-х річного строку. Відповідачем же відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 ЦК України подано заяву про застосування позовної давності. У зв’язку з цим судом розглянуті лише взаємостосунки сторін в період з 01.04.2007 по 01.03.2010 рік, відповідно до чого з відповідача підлягає стягненню сума в розмірі 4773 гривень 51 копійка.
На підставі ст. 67, 68, 162, 179 ЖК України, ст.ст. 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 320. 526 ЦК України, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверждених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, п. 18, 21 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України,
ВИРІШИВ:
Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» (р/р26033480234100 ПАТ «Донгорбанк» м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплову енергію за період з 01.04.2007 року по 01.03.2010 року розмірі 4773 гривень 51 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, а всього стягнути 4803 гривень 51 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (міський бюджет Приморського району, ОКПО 3486694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055) в розмірі 51 гривня.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя