Справа № 2-803/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

10 листопада 2010 року                                                                                                          м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді     Митрофанової Є.Г.,

при секретарі              Довгій С.Б.,

за участю представника позивача Новікової Л.О.,

відповідачів                ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відритому судовому засіданні в залі суду м. Маріуполя цивільну справу за позовом Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа Житлово-комунальне підприємство № 4 Приморського району м. Маріуполя, про стягнення заборгованості за теплову енергією,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є співвласниками АДРЕСА_1, заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.10.2005 року по 01.03.2010 рік в сумі 6707 гривень 94 копійки та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, сплачених позивачем при подачі позову до суду. Під час  судового розгляду, після залучення співвідповідачем по справі ОСОБА_2, позивач неодноразово позовні вимоги уточнював та остаточно просив стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі, що відповідає частці кожного у праві власності на квартиру, а саме з  ОСОБА_3 відповідно до 1/3 частки за період з 01.10.2005 по 01.03.2010 року в розмірі 2235 гривень 98 копійок, з ОСОБА_4 відповідно до 2/3 частки за період з 01.10.2005 року по 14.01.2010 року в розмірі 4307 гривень 09 копійок, та з ОСОБА_2 відповідно до 2/3 частки за період з 14.01.2010 року по 01.03.2010 року 164 гривні 37 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та суду пояснила, що відповідно до договору на відпустку теплової енергії № 124 від 01.08.2007 року, укладеного між ККП «Маріупольтепломережа» та ЖПК Приморського району, позивач є постачальником теплової енергії до об’єктів жилого фонду, що знаходяться на утриманні останнього, та відповідно до якого повинного сплачувати за надані послуги.  Відповідачі не здійснюють плату за спожиту теплову енергією у період з 01.10.2005 року по 01.03.2010 рік, в зв’язку з чим утворилася заборгованість у розмірі 6707 гривень 94 копійки. Послуги надавалася позивачем своєчасно та якісно. ОСОБА_2 є власником 1/3 частки квартири, яку прийняв у спадщину після смерті брата ОСОБА_5, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 Судовим наказом з спадкодавця було стягнуто суму боргу, однак вказаний наказ повернено без виконання у зв’язку зі смертю боржника, тому вважає, що ОСОБА_3 повинен сплатити заборгованість, яка не була стягнута, як спадкоємець та за період, який є власником, тобто за період з 01.10.2005 року по 01.03.2010 року. Відповідач ОСОБА_4, який був власником 2/3 частки квартири АДРЕСА_1 14.01.2010 року подарував свою частку матері – відповідачці ОСОБА_2, тому повинен сплатити заборгованість за період з 01.10.2005 року по 14.01.2010 рік, а відповідачка ОСОБА_2- за період з 14.01.2010 року по 01.03.2010 року. Також зазначила, що відповідачами з квітня 2009 року в квартирі без відповідного дозволу самостійно була демонтована система опалювання та на час розгляду справи радіатори опалення відсутні, що заборонено діючими нормами законодавства та може привести до розбалансування режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалювання та перерозподілу теплоносія. При цьому позивачем послуги у цей період надавалися в такому ж обсязі, тому вважає, що відсутність радіаторів в квартирі відповідачів не позбавляє їх від обов’язку здійснювати сплату за спожиту теплову енергію. Просила стягнути з відповідачів ОСОБА_3 суму заборгованості за період з 01.10.2005 по 01.03.2010 року в розмірі 2235 гривень 98 копійок, з ОСОБА_4 - за період з 01.10.2005 року по 14.01.2010 року в розмірі 4307 гривень 09 копійок, та з ОСОБА_2  - за період з 14.01.2010 року по 01.03.2010 року 164 гривні 88 копійок, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що позивачем необґрунтовано зазначені періоди та нараховані суми заборгованості, які підлягають стягненню, а саме за користування гарячою водою відповідачем ОСОБА_4, який в квартирі у період з 01.10.2005 року по 01.01.2010 року зареєстрований не був та гарячою водою не користувався, відповідачем ОСОБА_3, який був в квартирі зареєстрований лише з 21.11.2008 року та до цього часу також гарячою водою не користувався. Крім того, судовими наказами з власників квартири вже стягувалися суми заборгованості за спожиту теплову енергію за період до вересня 2006 року та з 01.09.2006 року по 01.11.2007 року, вказані судові накази не скасовані, тому вважає, що ці суми двічі стягненню не підлягають та провадження в частині стягнення суми за вказаний період підлягає закриттю. Також зазначила, що з квітня 2009 року в квартирі відсутні радіатори опалення, в зв’язку з тим, що вийшли з ладу з часом. З моменту демонтування радіаторів відповідачами використовується масляний радіатор, як альтернативне джерело опалення, послуги з квітня 2009 року позивачем не надаються, відповідачами фактично не отримуються та сплаті не підлягають. До того ж, між позивачем та відповідачами не укладався договір на постачання  теплової енергії в квартиру, тому зобов’язань перед позивачем щодо сплати послуг не мають. Заявила про застосування позовної давності до заявлених вимог, яка встановлена тривалістю у три роки.

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити та підтримав обставини, на які посилалася відповідачка ОСОБА_2 як на підставу для відмови в його задоволенні.

Відповідач ОСОБА_4, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з’явився по невідомим суду причинам, тому судом розглянута справа за його відсутності.

Представник третьої особи Житлово-комунального підприємства № 4 Приморського району м. Маріуполя в судовому засіданні пояснила, що відповідно до договору № 124 від 01.08.2007 року ККП «Маріупольтепломережа» є постачальником теплової енергії у будинок, в якому відповідачі мають у власності квартиру, а ЖКП №4 здійснює утримання та технічне обслуговування систем теплопостачання в будинку. Вважає, що вимоги обґрунтовані та позов підлягає задоволенню, оскільки позивачем надавалися вказані послуги. Відповідачами було здійснене самостійно незаконне відключення радіаторів в квартирі, чим порушили цілісність системи опалення будинку, про що були укладені відповідні акти, за заявами відповідачів робітниками ЖКП №4 демонтування не здійснювалося та з такими заявами відповідачі зверталися вже після самовільного відключення. Згодом надала заяву про розгляд справи за відсутності представника ЖКП №4.

Суд, вислухавши думку сторін, представника третьої особи, допитавши свідка та дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що працює начальником головного економічного відділу ККП «Маріупольтепломережа», розрахунок тарифів здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, виходячи з витрат, пов’язаних з наданням послуг які в подальшому затверджуються органами місцевого самоврядування, перерахунок здійснюється при зміни цін на матеріали або розміру заробітної платні, податків. Зміна середньої зовнішньої температури повітря опального періоду не є підставою для такого перерахунку. Перерахунок в залежності від температурного графіка постачання теплової енергії населенню не здійснюється. Нарахування за фактично отриману енергію здійснюється лише при наявності у будинку тепломіру.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є власником 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-333 від 16.03.2009 року /а.с.20,90/ та відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 від 10.09.2009 року зареєстрований у вказаній квартирі з 21.11.2008 року /а.с.4/.

Відповідно до особового рахунку НОМЕР_1 від 10.09.2009 року на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-2777 від 08.12.2003 року відповідач ОСОБА_4 був власником 2/3 частини вказаної квартири до 14.01.2010 року, а з 14.01.2010 року на підставі договору дарування власником цієї частини є відповідачка ОСОБА_2 /а.с.4,19,65/.

Відповідно до договору № 124 від 01.08.2007 року на відпустку теплової енергії ККП «Маріупольтепломережа» забезпечує житловий фонд, який знаходиться на утриманні Житлово-комунального підприємства № 4 Приморського району, тепловою енергією на потреби опалення та гарячого водопостачання для населення /а.с.125-126/. АДРЕСА_1 в якому відповідачі мають на праві власності квартиру АДРЕСА_1 знаходиться на балансі Житлово-комунального підприємства №4 Приморського району міста Маріуполя.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачі мають перед позивачем заборгованість по сплаті за теплову енергію у період з 01.10.2005 року по 01.03.2010 рік в сумі 6707 гривень 94 копійки /а.с.3/.

До комунальних послуг згідно ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносяться в тому числі послуги з центрального опалення, постачання гарячої води.

Згідно ч. 3 ст. 20  Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов’язаний своєчасно сплачувати квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За умовами ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно бути виконано належним чином та відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

За п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань приладів обліку води і теплової енергії, або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документу.

Виходячи з наведених вимог діючого законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачі мають перед позивачем зобов’язання вносити плату за спожиту теплову енергію.

Таким чином, з ОСОБА_2 відповідно до 2/3 частки у праві власності на квартиру за період з 14.01.2010 року по 01.03.2010 року підлягає стягненню сума заборгованості за надані послуги з центрального опалення в розмірі 164 гривні 88 копійок /а.с. 156-158/.

Однак, проаналізувавши наведені сторонами по справі докази, суд не погоджується з періодами та розміром сум заборгованості, які за вимогою позивача підлягають стягненню з відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_3

Так, ОСОБА_4 був власником 2/3 частини квартири в період з 08.12.2003 року по 14.01.2010 рік.

Відповідно до судового наказу № 2н-2057/06 від 13 листопада 2006 року з колишніх власників вказаної квартири ОСОБА_5 та ОСОБА_7 стягнута солідарно сума заборгованості за користування тепловою енергією станом на вересень 2006 року в сумі 933 гривні 60 копійок /а.с.12/ та відповідно до судового наказу № 2н-155/08 від 25 січня 2008 року з власника ОСОБА_5 стягнута заборгованість за період з 01.09.2006 року по 01.11.2007 року в сумі 1697 гривень 77 копійок /а.с.13/.

Відповідно до постанови від 23.07.2008 року виконавче провадження по примусовому виконанню с/н № 2н-2057 від 13.11.2006 року закінчено в зв’язку зі смертю боржника – ОСОБА_7 /а.с.87/.Відповідно до постанови від 14.10.2008 року виконавче провадження по примусовому виконанню с/н № 2н-2057 від 13.11.2006 року закінчено також в зв’язку зі смертю боржника – ОСОБА_5 /а.с.88/. Згідно з наданих Управлінням пенсійного фонду України в Приморському районі м. Маріуполя відомостей за № 10187/03 від 13.08.2010 року, з пенсії ОСОБА_5 здійснювалися відрахування на користь  ККП «Маріупольтепломережа» на підставі судових наказів № 2н-2057 від 13.11.2006 року  та № 2н-155 від 25.01.2008 року, однак примусове стягнення за цими наказами припинено в зв’язку зі смертю боржника ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 На час припинення стягнення залишок заборгованості за цими наказами становив 2524,51 гривень /а.с. 124/ та відповідно до ст. 1281 ЦК України підлягає стягненню зі спадкоємців боржника.

Судовий наказ №2н-1314/09 від 16 вересня 2009 року, яким була стягнута з відповідача ОСОБА_4 сума заборгованості за спожиту теплову енергію за період з 01.11.2007 року по 01.09.2009 рік в розмірі 3167 гривень 77 копійок, ухвалою Приморського районного суду від 29.10.2009 року скасовано/а.с.50, 155/.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню заборгованість за період з 01.11.2007 року по 14.01.2010 року, оскільки заборгованість за період з 01.10.2005 року по 01.11.2007 року в повному розмірі вже була стягнута судовими наказами з інших власників, судові накази не скасовані, провадження закінчено у зв’язку з їх смертю та таж сама сума заборгованості за той же самий період не може бути стягнута повторно, хоч і з іншого власника. З вимогою про стягнення цієї суми заборгованості зі спадкоємців відповідно до вимог ст. 1281 ЦК України ККП «Маріупольтепломережа» не зверталося.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_4 в період, у межах якого заявлені позовні вимоги, в квартирі зареєстрований не був, гарячою водою не користувався, тому з нього на користь позивача підлягає стягненню плата лише за надані послуги з центрального опалення відповідно до 2/3 частки у праві власності за період з 01.11.2007 року по 14.01.2010 року в сумі 2327 гривень 27 копійок, яку суд розраховує відповідно до наданих позивачем нарахувань по сплаті послуг з центрального опалення та гарячого водопостачання стосовно кожного відповідача окремо /а.с.156-158/.

Відповідач ОСОБА_3 є власником 1/3 частки квартири на підставі свідоцтва про право на спадщину № 2-333 від 15.03.2009 року після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.89/.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття та відповідно до ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи. Таким чином ОСОБА_3 належить 1/3 частки квартири з дня смерті ОСОБА_5, тому заборгованість за надані послуги центрального опалення з відповідача підлягає стягненню у період з 05.09.2008 року по 01.03.2010 року в розмірі 870 гривень 53 копійки. Крім того, відповідач був зареєстрований в квартирі з 21.11.2008 року та з цього часу до 28.04.2009 року -  моменту встановлення лічильника на отримувану гарячу воду, йому надавалися послуги з гарячого водопостачання, які підлягають сплаті за вказаний період у розмірі 202 гривні 49 копійок /ас. 156-158/.

Суд не погоджується з ствердженням представника позивача, що з відповідача підлягають стягненню борги, які перейшли після смерті спадкодавця ОСОБА_5, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 1281 ЦК України кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги, та відповідно до ч. 4 цієї ж статті кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у встановлені строки, позбавляється права вимоги. Судом встановлено та не заперечувалося сторонами, що відповідачами восени 2008 року було повідомлено про смерть боржника ОСОБА_5 шляхом подання до ККП «Маріупольтепломережа» копії свідоцтва про смерть останнього. У встановлені законом строки ККП «Маріупольтепломережа» з вимогою до спадкоємця ОСОБА_3 не звернулося, в зв’язку з чим таке право втрачено. Крім того, у поланій позовній заяві ККП «Маріупольтепломережа» заявляє вимогу про стягнення всієї суми боргу з відповідача ОСОБА_3 як з власника квартири, а не його частини як зі спадкоємця ОСОБА_5

Суд не приймає до уваги доводи відповідачів щодо відсутності у нього обов’язку сплачувати надані послуги у зв’язку з відсутністю між сторонами договірних відносин, оскільки між сторонами існують фактичні договірні відносини, які регулюються зокрема Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, п. 18 яких передбачений обов’язок споживача сплатити надані йому послуги в термін не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. На зазначені правовідносини поширюється і дія Закону України «Про захист прав споживачів». Відсутність письмового договору в цьому випадку не позбавляє споживачів обов’язку щодо оплати за надані їм послуги.

Суд також вважає, що відсутність радіаторів у квартирі відповідачів з квітня 2009 року не є підставою для звільнення їх від обов’язку сплачувати за надану позивачем теплову енергію у період з квітня 2009 року по 01.03.2010 року, та не приймає доводів  відповідачів, що вони були вимушені відключитися від центральної системи опалення в зв’язку з тим, що радіатори вийшли з ладу з часом, оскільки відповідно до актів від 08 квітня 2009 року, від 29 жовтня 2009 року та від 16 квітня 2010 року, укладених ЖКП № 4 Приморського району, мешканцями квартири АДРЕСА_1 самостійно, без узгодження з ЖКП-4 демонтовані радіатори опалення в кухні, залі та спальнях в зв’язку з ремонтом квартири/а.с.17,18,66/, що також підтверджується довідкою ЖКП-4 № 1200 від 31.08.2010 року, згідно з якої ЖКП-4 роботи по демонтуванню опалювальних пристроїв в зазначеній квартирі не проводило /а.с.116/. Відповідно до заяви ОСОБА_3 від 06.04.2009 року до ЖКП №4 відповідачем зняти радіатори по причині проведення капітального ремонту зовнішніх стін квартири /а.с. 117/. Відповідно до листів ККП «Маріупольтепломережі» відповідач ОСОБА_3 був повідомлений про необхідність відновлення системи опалення /а.с.14-15,16/.

Питання відключення від централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (далі Правила), які з метою захисту прав усіх мешканців багатоквартирних будинків передбачають відключення від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води не окремих квартир багатоквартирного будинку з ініціативи їх власників або наймачів, а відключення цілих багатоквартирних будинків з ініціативи споживачів.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України "Про теплопостачання" схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціювання, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення.

Згідно з п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 року за № 1478/11758, установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади.

При проектуванні будинку закладається і засіб теплопостачання – централізоване теплопостачання, згідно з вимогами відповідних будівельних норм щодо питань влаштування системи опалення, всі стояки та внутрішні розподільчі мережі при проектуванні гідравлічно ув'язані для забезпечення стабільної роботи системи опалення будинку. До технічного обладнання в будинку відносяться інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для домовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).

Система опалення відноситься до сантехнічного обладнання, власник квартири не має права самовільно змінювати систему опалення та здійснювати відключення від мереж централізованого опалення.   Опалення є системою, яка гідравлічно та теплотехнічно об'єднує всі квартири. Відключення окремих квартир по стояку призводить до розбалансування гідравлічного режиму роботи внутрішньобудинкової системи опалення, перерозподілу теплоносія, що є причиною зменшення подачі теплоносія на інші стояки.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

В судовому засіданні було вірогідно встановлено, і проти цього не заперечували сторони, що відповідач не мав встановленого Законом дозволу не демонтування в квартирі в будинку з централізованим опаленням приладів опалення та з заявою про такий дозвіл відповідачі не зверталися. Відповідачами лише подавалися звернення щодо припинення нарахувань за користування тепловою енергією вже після самовільного відключення /а.с. 57,58, 68, 70/, та і на час розгляду справи такий дозвіл відповідачами не отримано. Відповідачами не надано доказів, які б підтверджували, що вони  з квітня 2009 року по теперішній час не отримують послуги централізованого опалення з поважних причин, а надані суду акти   від 08 квітня 2009 року, від 29 жовтня 2009 року та від 16 квітня 2010 року свідчать лише про проведення без відповідних дозволів зняття опалювальних приладів в квартирі відповідачів. Наданий договір № 4829 від 20.05.2009 року про користування електричною енергією ОСОБА_3 не свідчить про наявність в квартирі  іншого альтернативного опалення /а.с. 128-131/. Також відповідачами не надано ніяких доказів щодо непридатності радіаторів опалення в їх квартирі, з заявами про їх заміну з цих причин вони не зверталися, а надані суду фотокартки не можуть бути таким доказом, оскільки з них не вбачається, в якій квартирі та в який час були сфотографовані на них радіатори опалення/ а.с.59,60/.  

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

У відповідності зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з положеннями ст. 150,151 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися власністю на свій розсуд та зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний та капітальний ремонт, утримувати в порядку при будинкову територію.

З урахуванням наданих доказів та норм матеріального права суд дійшов до висновку, що підприємство належно виконувало свої обов'язки по теплопостачанню квартири відповідачів, що підтверджується актами на включення опалення в будинку від 17.10.2007 року,17.10.2008 року, 15.10.2009 року /а.с.51,52,53/, а відповідачі не оплачували надані послуги, чим заподіяли ККП «Маріупольтепломережа» збитків у вигляді недоотримання оплати за послуги.

Суд не застосовує за заявою відповідачки ОСОБА_2 позовну давність, оскільки судом задоволені вимоги позивача лише у її межах.

Прийшовши до висновку про обґрунтованість позовних вимог, суд згідно ст. 88 ЦПК України стягує з відповідачів пропорційно до задоволених вимог з кожного на користь позивача понесені ним та підтверджені відповідним платіжним дорученням витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 гривень (а.с.1), а саме з ОСОБА_4 – в розмірі 19 гривень 59 копійок, з ОСОБА_3 – в розмірі 9 гривень 03 копійок, з ОСОБА_2 – в розмірі 1 гривня 38 копійок, та враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду, стягує з відповідачів також на користь держави судовий збір в сумі 51 гривні, а саме ОСОБА_4 – в розмірі 33 гривень 30 копійок, з ОСОБА_3 – в розмірі 15 гривень 35 копійок, з ОСОБА_2 – в розмірі 2 гривні 35 копійок.

На підставі ст. 67, 68, 150, 151, 162, 179 ЖК України, ст.ст. 13, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 320, 526, 901, 1220, 1268, 1281 ЦК України, Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверждених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року, Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими Постановою кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 213, 215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»  (р/р26033480234100 ПАТ «Донгорбанк» м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплову енергію за період з листопада 2007 року по 14.01.2010 року розмірі 2327 гривень 27 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 19 гривень 59 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»  (р/р26033480234100 ПАТ «Донгорбанк» м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплову енергію за період з 05.09.2008 року по березень 2010 року розмірі 870 гривень 53 копійки, за послуги гарячого водопостачання за період з 21.11.2008 по 28.04.2009 року в розмірі 202 гривні 49 копійок та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 9 гривень 03 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального комерційного підприємства «Маріупольтепломережа»  (р/р26033480234100 ПАТ «Донгорбанк» м. Донецьк, МФО 334970, код ЄДРПОУ 33760279) заборгованість за теплову енергію за період з 14.01.2010 року по березень 2010 року розмірі 164 гривень 88 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1 гривня 38 копійок.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір на користь держави (міський бюджет Приморського району, ОКПО 3486694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055) в розмірі 33 гривень 30 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави (міський бюджет Приморського району, ОКПО 3486694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055) в розмірі 15 гривень 35 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави (міський бюджет Приморського району, ОКПО 3486694, ГУДКУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31415537700055) в розмірі 2 гривні 35 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя