РІШЕННЯ                                          справа №2-281/10р.

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

01 березня 2010 року  Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді  -  Решетніка М.О.

при секретарі           -  Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КЖЕП-5, КП «Дніпропетровське МБТІ», ОСОБА_3, Інспекція ДАБК у Дніпропетровській області «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди», -

                                                                            ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди та моральної шкоди. В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що він є власником 25/100 частин квартири АДРЕСА_1, інші 75/100 частин належать відповідачеві ОСОБА_2, котрий за допомогою будівельної бригади під керівництвом ОСОБА_3 демонтував та вивіз з належних йому приміщень 2 дерев’яних блоки, а з приміщень загального користування - одне вікно та двоє дверей, демонтував металеві двері, що знаходилися в загальному користуванні, розібрав дерев’яну веранду, зрізав кріплення воріт, пошкодив дах. Такими діями відповідача була нанесена матеріальна шкода в розмірі 36066грн. Розмір матеріальної шкоди визначений виходячи з приблизної вартості будівельних матеріалів та вартості ремонтних робіт. Крім матеріальної шкоди була заподіяна також моральна шкода, котра полягає в тому, що він позбавлений можливості користуватися належною йому частиною квартири та місцями загального користування, змінився його звичний спосіб життя, вказані вище обставини викликали негативні емоції та хвилювання. Моральну шкоду оцінює в сумі 6000грн.

У подальшому позивач свій позов уточнив та зазначив, що відповідач своїми діями пошкодив кімнати №5 і 6 та місця загального користування: коридор №7 і кухню №8, в зв’язку з чим його сім’я немає можливості мешкати у будинку. Все це викликало сильні душевні страждання, які є підставою для відшкодування моральної шкоди.   Матеріальну   шкоду визначив в сумі 31319грн., а також просив стягнути з відповідача 1500грн. за проведення будівельно-технічного дослідження №751-05 від 25.05.2009р., 1400грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи від 28.11.2008р.

У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Відповідач та його представник позовні вимоги не визнали та пояснили, що в 2004р. в будинку була пожежа, внаслідок чого в квартирі НОМЕР_1 жити неможливо. Скло у вікнах відсутнє, що давало будь-кому доступ до вказаної квартири. Відповідачем приймались міри для покращення стану належної йому частини квартири, здійснювався контроль, щоб не були пошкоджені приміщення, які належать в тому числі і позивачеві.

Третя особа ОСОБА_3 суду пояснив, що відповідач звернувся до нього з проханням допомогти з ремонтними роботами. Квартира знаходилася в непридатному для проживання стані, мала сліди пожежі. Від полум’я була дірка в даху, саме в цьому місці намагалися замінити пошкоджений шифер. В приміщеннях, які належать позивачеві, та над ними роботи не проводилися.

Представники КП «Дніпропетровське МБТІ», Інспекції ДАБК у Дніпропетровській області та КЖЕП-5 в судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в зв’язку з чим справа розглянута у відповідності до ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення осіб, що приймали участь у справі та свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. До збитків відносяться втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом встановлено, що позивач є власником 25/100 частин квартири АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою КП «Дніпропетровське МБТІ» (а.с.11-13 т.1) та договором дарування від 07 липня 2006р., посвідченим приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Несен В.А., реєстр №1484, та зареєстрованим в КП «Дніпропетровське МБТІ» в реєстровій книзі за №11426494 (а.с.7-9 т.1). Відповідач є власником 75/100 частин цієї ж квартири, що підтверджується інформаційною довідкою КП «Дніпропетровське МБТІ» (а.с.11-13 т.1).

Згідно довідки КЖЕП-5 (а.с.94) житловий будинок АДРЕСА_1 (літ.А-1) одноповерховий, цегляний, перекриття – дерев’яні балки, дах чотирьохскатний, є підвал. Рік побудови будинку - 1901.

13 лютого 1987р. рішенням виконкому Бабушкінської районної у м.Дніпропетровську ради №103  (а.с.8-9 т.2) будинок НОМЕР_2 (літ.А-1) визнано непридатним для проживання, а рішенням №329 від 22.04.1994р. (а.с.7 т.2) будинок було визнано ветхим та не підлягаючим капітальному ремонту.

Згідно Правил оцінки фізичного зносу жилих будинків КДП-2041-12 Україна 226-93, затверджених наказом Держжитлокомунгосп України від 02.07.93  N 52, ветхим є будинок зі станом фізичного зносу 61-80%. Стан несучих конструктивних елементів такого будинку аварійний, а ненесучих - дуже ветхий. Обмежене виконання елементами будівлі своїх функцій можливе при проведенні охоронних заходів або  повній  заміні  цих елементів.

Як зазначено в довідці КЖЕП-5 (а.с.94 т.1), ще з 1957р. капітальний ремонт будинку АДРЕСА_1 не проводився.                      

Судом також встановлено, що в указаному будинку неодноразово відбувались пожежі та загоряння. Так свідок ОСОБА_5 зазначила, що в будинку відбулись дві пожежі, стіни почорніли, стояв різкий неприємний запах. Попередні власники квартири тривалий час не могли її продати, що також підтверджується рішенням виконкому Бабушкінської райради м.Дніпропетровська №1004 від 21.10.2005р. (а.с.77 т.1). Свідок ОСОБА_6 зазначив, що в будинку є частина, в якій проживає ОСОБА_1, а є частина, де ніхто не проживає з 1997р., в ній оселялись безпритульні, розводили вогонь.

Таким чином стан будинку НОМЕР_2 в цілому та квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 оцінювався як неналежний ще з 1987 року. Вказаний стан погіршився також внаслідок дії вогню, дій сторонніх осіб та атмосферних опадів.

Можливість доступу до будинку сторонніх осіб підтверджується також постановою інспектора Бабушкінського РВ УМВС України в Дніпропетровській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 07.07.2007 року (а.с.44 т.1).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, неналежний стан будинку, встановлений ще в 1987р., постійно погіршувався, необхідний капітальний ремонт не проводився, в квартирі НОМЕР_1 тривалий час ніхто не проживає, до неї відкритий доступ стороннім особам, в квартирі та будинку були пожежі, відбувається залиття приміщень атмосферними опадами.

Згідно ч.4 ст.319 ЦК України власність зобов'язує, а ст.322 цього кодексу визначено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Як зазначив позивач руйнування 25/100 частин квартири НОМЕР_1 відповідач почав здійснювати у 2007р., при цьому ним не надано доказів проведення будь-яких дій щодо поліпшення стану своєї власності до 2007 року. Придатність до проживання в АДРЕСА_1 до початку спірних відносин спростовується матеріалами справи та показаннями свідків.

Відповідно до висновку №1891 судової будівельно-технічної експертизи на момент дослідження будинок НОМЕР_2, квартира НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 знаходиться в аварійному стані, що свідчить про небезпечність присутності людей в зоні досліджуваних конструкцій і можливість обрушення конструкцій, будинок НОМЕР_2 непридатний для подальшої експлуатації. Технічний стан квартири НОМЕР_1 не відповідає санітарним, будівельним, протипожежним і технічним вимогам. Визначити розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, неможливо у зв’язку з аварійним станом будинку.

Відповідно до п.2.7 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження N 1-житлофонд (річна) "Житловий фонд", затвердженої Наказом Держкомстату України 21.07.2008 N 251 аварійний будинок - будинок, стан якого вимагає подальшого припинення його експлуатації заради безпечного проживання людей.

Виходячи з цього, стан будинку АДРЕСА_1 та приміщень, які знаходяться в ньому, погіршився настільки, що загрожує обваленням. Згідно вищевказаного висновку експертизи: ?..однією з можливих причин руйнації є перевищення строку експлуатації конструкцій без капітального ремонту, пожежа, залиття атмосферними опадами. Дати категоричну відповідь на причини руйнації будинку неможливо...”

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що він здійснював роботи в квартирі НОМЕР_1 та прибирав сміття. На момент проведення робіт мало місце руйнування міжстельових з’єднань внаслідок пожежі. В приміщеннях позивача роботи не велися, підлогу, вікна та двері, що належать позивачу, працівники не займали.

Твердження позивача, викладені у первісному позові щодо демонтування відповідачем вікон та воріт, були спростовані показаннями ОСОБА_6, який зазначив, що вказані конструкції на місці, та фотознімками будинку АДРЕСА_1 (а.с.72-76,138-168 т.1), а також актом комісії КЖЕП-5 від 07.11.2007 року (а.с.17 т.2).

Постановою дільничого інспектора Бабушкінського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 07.07.2007р. було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно відповідача в зв’язку з відсутністю у діяннях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.194 КК України - умисне знищення або пошкодження майна. Вказану постанову позивач не оскаржував.

Відповідно до Акту комісії КЖЕП-5 від 23.02.2007р. (а.с.15 т.1), квартири НОМЕР_3 та НОМЕР_1 знаходяться в нежитловому стані. Акт не містить причину незадовільного стану вказаних квартир, а лише відображений єдиний перелік ушкоджень квартир, в той час як предметом позову є ушкодження лише 25/100 квартири НОМЕР_1.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки комісії КЖЕП-5, викладені в актах від 23.02.2007р. (а.с.15 т.1) та від 16.05.2007р. (а.с.14 т.1), спростовані при проведенні додаткового обстеження, здійсненого 07.11.2007р. (а.с.17 т.2), а також листом КЖЕП-5 (вих.№397 від 23.09.2009р.) (а.с.16 т.2).

Приписи КЖЕП-5 від 23.02.2007р. (а.с.16 т.1) та від 16.05.2007р. (а.с.18 т.1) суд не приймає до уваги, оскільки винесені невідомою особою та не підписані. Крім того, відповідно до вищезазначеного листа КЖЕП-5, вказані приписи були складені зі слів відповідача.

До матеріалів справи позивач надав Висновок спеціаліста будівельно-технічного дослідження №751-05 від 25.05.2009р. (а.с.198-258 т.1), який було виконано поза межами судового розгляду. Спеціаліст Івченко В.М не залучався до участі в справі в порядку, передбаченому ст.54 ЦПК України. Відповідно до цього висновку найбільша ймовірна вартість завданого позивачу матеріального збитку, який виник внаслідок втрати квартирою НОМЕР_1 споживчих якостей, складає 31319грн. Як вбачається зі змісту дослідження, спеціаліст не вирішував питання причинно-наслідкового зв’язку між розрахованим ним матеріальним збитком та діями відповідача, а розмір шкоди визначено приблизний, а тому суд не приймає до уваги обґрунтування вимог позивача вказаним висновком.

Відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що ушкодження зазначених позивачем кімнат та місць загального користування квартири АДРЕСА_1 викликані діями відповідача. Тобто наявними в справі доказами позовні вимоги не підтверджуються.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

В зв’язку з тим, що не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, не підлягають задоволенню і його вимоги про стягнення моральної шкоди та інших витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

                                                                        ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: КЖЕП-5, КП «Дніпропетровське МБТІ», ОСОБА_3, Інспекція ДАБК у Дніпропетровській області «Про відшкодування матеріальної та моральної шкоди» - відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подальшої подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Або шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя                 підпис      

Копія вірна

Рішення не набрало законної сили.

Голова         Бабушкінського

райсуду м.Дніпропетровська                                                            Л.О.Татарчук