Справа № 2-1455
2010 р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2010 року м. Свердловськ
Свердловській міський суд Луганської області в складі:
одноособово судді: Александриної І.О.,
при секретарі: Радченко Л.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Свердловського міського суду в місті Свердловську Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду з позовом і в обґрунтування своїх вимог зазначає, що вона, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни.
Згідно зі статтею 6 зазначеного закону з першого січня 2006 року, як вважає позивачка, їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2009 році їй така допомога не виплачувалась.
Верховна Рада України прийняттям ст.ст. 77, 110 Закону України №489-V від 19.12.2006 року „Про державний бюджет України на 2007 рік”, п.12 ст.71 призупинила дію статті 6 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни” п.п.2 п.41 Розділу ІІ Закону України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесені зміни до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно яких дітям війни до пенсії або щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнав неконституційними положення Закону України № 489-V від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік” п.3,12 ст.71, якими було зупинено дію статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) положення п.41 розділу ІІ Закону України № 107-VІ від 28 грудня 2007 року „Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Пункт 5 Рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року та п. 6 Рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року має преюдиціальне значення для суддів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконання на території України і не може бути оскаржене.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене, невиплата позивачці соціальної допомоги у 2009 році, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», як вважає позивачка, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до статті 6 „Про соціальний захист дітей війни” становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно Закону України № 107-УІ від 28.12.2007 року «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»» прожитковий мінімум для осіб, що втратили працездатність встановить: з січня – 470 грн., з 1 квітня -481 грн., з 1 жовтня 2009 року – 498 грн.
У зв’язку з викладеним позивачка просить суд визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську по не сплаті їй у 2009 році щомісячної державної соціальної допомоги згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» - неправомірними, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати і виплатити на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу з 2009 року в розмірі 30% пенсії за віком щомісячно з урахуванням проведених виплат.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилася, надавши суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав суду заперечення, де просить суд розглянути справу у їх відсутність, позов не визнає, також у запереченні вказує, що пунктом 10 Положення про Пенсійний фонд встановлено, що кошти Пенсійного фонду України використовуються виключно за призначенням і вилученню не підлягають. В бюджет Пенсійного фонду України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, не включено витрати на виплату підвищення до пенсії дітям війни. Враховуючи, що механізм реалізації положень ст..6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відсутній, то вирішити питання про реалізацію вказаного положення можливо лише внесенням змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». До внесення таких змін правових підстав для призначення та виплати підвищення пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» Управлінням Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області немає. Просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок – 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Згідно паспорту на ім’я ОСОБА_1 (а.с.4) убачається, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 і є громадянкою України.
Судом встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується посвідченням НОМЕР_1, виданим Свердловським УПСЗН Луганської області 20.05.2009 року (а.с.7).
Згідно положень ст.ст.3, 11 та 15 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичної чи юридичної осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
Згідно довідки Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області (а.с.11) надбавка до пенсії, призначена згідно із законом України «Про соціальний захист дітей війни» та виплачена ОСОБА_1 у 2009 році склала 49,80 грн.
З листа Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області на ім’я ОСОБА_1 (а.с.10) убачається, що Пенсійним Фондом України в м. Свердловську позивачці було відмовлено у виплаті щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитиній війни у 2009 році за відсутність на це юридичних підстав.
Розглядаючи позовні вимоги позивачки відносно визнання дій УПФУ в м. Свердловську неправомірними в частині невиплати їй щомісячної державної соціальної допомоги згідно із Законом України „Про соціальний захист дітей війни” з 01.01.2009 року , суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав. Право позивачки на отримання щомісячного підвищення до пенсії з 01.01.2009 року підтверджується безпосередньо вимогами ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які за цей період були чинними.
Відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно зі ст.54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” у 2009 році встановлено прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року. Розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Статтею 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік” Кабінету Міністрів надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Вказана норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно, її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом „Про соціальний захист дітей війни” залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Враховуючи вказані положення частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та положення ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, якою встановлено право особи зі статусом «дитина війни» на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, суд вважає, що відповідач зобов’язаний призначити, нарахувати та виплатити позивачці підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого у січні-грудні 2009 року, січні – березні 2010 року.
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком згідно ст.28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст.2 ч.1 Закону України „Про прожитковий мінімум” від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Статтею 147 Конституції України передбачено, що єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України. Лише Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.
Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Наведене свідчить, що відповідач повинен був здійснювати нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії після винесення Конституційним судом рішення від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Суттю положень ст. 46 Конституції України є те, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом
Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
На вимогу п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.
Судом також встановлено, що рішенням Свердловського міського суду Луганської області № 2-а-1551/1226 від 02 червня 2009 року, яке ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду залишено без змін та набрало законної сили 27.10.2009 року, дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року були визнанні неправомірними та Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області було зобов’язане здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року з урахуванням здійснених виплат.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що дії відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області в частині невиплати позивачці державної соціальної допомоги до пенсії, як дитині війни у період з 01 січня 2009 року є неправомірними, тому суд вважає зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області перерахувати та виплатити на користь позивачки підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням фактично здійснених виплат.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України і на підставі постанови КМУ від 21 грудня 2005 року №1258 “Про затвердження порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільних справ та їх розмірів”, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 37 грн. 00 коп.
Позивачкою по справі судовий збір сплачено у сумі 3,40 грн., але відповідно до ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито» розмір судового збору по цій категорії справ складає 8,50 грн. Та оскільки згідно п.34 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито» відповідач звільнений від сплати судового збору, суд вважає недосплачену суму судового збору 5,10 грн. віднести за рахунок держави.
На підставі ст.ст. 8, 19, 46, 55, 147, 152 Конституції України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», Закону України „Про соціальний захист дітей війни” від 19.12.2006 року № 489-V, Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, Закону України „Про прожитковий мінімум”, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Декрету КМУ «Про державне мито», керуючись ст.ст.3, 10-11, 15, 60, 61, 79, 81, 88 та 212-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними і зобов’язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року.
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01 січня 2009 року з урахуванням здійснених виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 37 гривень на р/р 31212259700072, банк: УДК в Луганській області, МФО 804013, код 24048566, одержувач: УДК у м. Свердловську Луганської області призначення платежу „інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у Свердловському міському суді Луганської області”.
Судовий збір у сумі 5,10 гривень віднести за рахунок держави.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції подається сторонами протягом десяти днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції до Апеляційного суду Луганської області подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.
СУДДЯ