Справа № 1 - 142 / 2010р.

В И Р О К

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

   15 листопада   2010 року Перемишлянський районний суд Львівської області в складі:

головуючого- с удді                              Кіпчарського М.О.,

при секретарі                             Макар Г.В.,

з участю:                 прокурора           Кохалика Т.О.

                                підсудного           ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Перемишляни кримінальну справу про обвинувачення:

                                            ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_1  

                                            Львівської області, жителя АДРЕСА_1  громадянина України, з вищою

                                            освітою, одруженого,  працюючого головним інженером КП        

                                           «Перемишлянитеплоенерго», раніше не судимого,

у вчиненні злочинів, передбачених   частинами 1 та 2 статті 190  КК України,-

встановив :

ОСОБА_2 будучи зареєстрованим з 14.07.1998р. по червень 2009р. як фізична особа -  підприємець, 23.11.2005р. шляхом обману та зловживання довірою працівників Перемишлянського районного центру зайнятості, приховав від них  що являється  фізичною особою- підприємцем, в результаті чого отримав статус безробітного, у зв»язку з чим  йому призначено виплату грошової допомоги по безробіттю,  та  в період з 23.11.2005р. по 18.11.2006р. ОСОБА_2 незаконно нараховано та виплачено грошову допомогу по безробіттю  розміром  1951,02 грн.

Крім цього ОСОБА_2 повторно,  являючись з 14.07.1998р.по червень 2009р. фізичною особою-підприємцем, 10.03.2009р. шляхом обману та зловживання довірою працівників Перемишлянського районного центру зайнятості, приховав від них,  що являється фізичною особою-підприємцем, в результаті чого отримав статус безробітного і йому призначено виплату грошової допомоги по безробіттю,та  в період з 10.03.2009р. по 18.06.2009р. йому незаконно нараховано та виплачено грошову допомогу по безробіттю в сумі 166,67 грн.

       Будучи допитаним в судовому засіданні підсудний свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю та показав,  що у 1998 р. зареєструвався як фізична особа-підприємець з  наданням музичних та  світлотехнічних послуг, даною підприємницькою діяльністю займався  майже рік часу.    В період з листопада 1998р. по 30.10.2005р. працював на різних роботах, а коли залишився без роботи, то 23.11.2005р. звернувся в Перемишлянський центр зайнятості, де йому було надано статус безробітного, і за період по 17.11.2006р. йому було виплачено 1951,02 грн. Перед зверненням в центр зайнятості  він подав заяву в ДПІ про припинення підприємницької діяльності, але не цікавився, чи був знятий після того з реєстрації чи ні. А коли в березні 2009р. знову залишився без роботи, то звернувся повторно в центр зайнятості з відповідною заявою, і йому було надано  статус безробітного, та  за період до червня 2009р. виплачено 166,67 грн. Вважав, що подавши у 2005 році заяву в ДПІ про припинення підприємницької діяльності, він  мав права на звернення в центр зайнятості.  В даний час розуміє, що помилявся, а тому у вчиненому щиро кається. Кошти,  отримані в якості безробітного, він повністю повернув.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_2 своєї вини,  його  винуватість у вчиненні злочину повністю і об»єктивно стверджується зібраними в ході досудового слідства доказами, які  зазначені в обвинувальному висновку. Підсудним не оспорюються фактичні обставини справи та докази по даній кримінальній справі, і  останній не наполягає на їх дослідженні. Підсудним правильно розуміються зазначені обставини і в суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності його  позиції,  якому протокольно роз’яснено наслідки такої відмови, передбачені ст.299 КПК України. Тому суд вважає  визнати недоцільним дослідження доказів стосовно тих  фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються , і проти  цього  учасники судового засідання не заперечують.

       Згідно довідки, виданої   Перемишлянською центральною районною  лікарнею  10.09.2010р. ,  ОСОБА_2. за меддопомогою  до нарколога та психіатра  не звертався  (а.с.28).

      За місцем проживання та місцем праці підсудний характеризується позитивно(а.с.26,147)

                                                                                                                                                                          2.

        Довідкою з інформаційного центру  УМВСУ у Львівській області  підтверджується, що ОСОБА_2 раніше не притягався до кримінальної відповідальності ( а.с.22)

        Таким чином, аналізуючи зібрані та перевірені у судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчинені злочинів, передбачених  частинами 1 та 2  ст.190 КК України за ознаками: ” заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно»,  доведена повністю та його дії вірно кваліфіковані.

       При обрані виду і міри покарання підсудному суд враховує ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, мотиви, спосіб та обстановку вчинення злочину, тяжкість наслідків, особу підсудного, який раніше не притягався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується по місцю проживання, його вік та сімейний стан, поведінку. Враховує як пом’якшуючі так і обтяжуючі покарання обставини. Як пом’якшуючі покарання обставини визнає щире каяття,  активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданого збитку.  Обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить. А тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без  ізоляції від суспільства, що принесе більшої користі  сім»ї підсудного та суспільству, обравши  підсудному покарання  в межах санкції статті за якою кваліфіковано злочини, у вигляді штрафу.    

Керуючись ст.ст. 321, 323, 324, 327, 341,349 КПК України, суд

присудив:

      ОСОБА_2   визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених

ч.1 ст.190 та ч.2 ст.190 КК України  і призначити йому покарання:

             за ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу розміром 50 неоподаткованих мінімумів  доходів громадян, що становить 850,00 гривень;

             за ч.2 ст.190 КК України у виді  штрафу розміром 75 неоподаткованих мінімумів  доходів громадян, що становить 1275,00 гривень;

        У відповідності до ст.70 КК України при сукупності злочинів визначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та визначити ОСОБА_2  остаточне   покарання у виді штрафу розміром 75 неоподаткованих мінімумів  доходів громадян, що становить 1275,00 ( одна тисяча двісті  сімдесят п»ять) гривень.

         Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2   - підписку про невиїзд, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

          Речовий доказ по справі – трудову книжку на ім.»я ОСОБА_2, залишити у розпорядженні її власника.

 На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через місцевий суд протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя                                                             Кіпчарський М.О.