Справа №1-23/2010р .

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

23  листопада  2010року  Перемишлянський районний суд Львівської області  в складі:      

              головуючого-судді                 Кіпчарського М.О.,

              при секретарі                          Макар Г.В.,

              з участю:   прокурора            Романюка І.М.,

                                  адвоката               ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у  місті Перемишляни кримінальну справу про обвинувачення:

           ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  громадянина України,      

          уродженця  ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого  у АДРЕСА_3 освіта вища,  одруженого,  пенсіонера,  не військовозобов”язаного,    

          раніше  не судимого , у скоєні  злочинів, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст366 КК України,-

                                                                            в с т а н о в и в :

      Підсудний  ОСОБА_2 працюючи з  15.07.1995 р. по 01.12.2004 року на  посаді начальника відділення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Перемишлянського РВ УМВСУ у  Львівській  області та будучи  службовою особою правоохоронного  органу і здійснюючи  постійно функції представника   влади та,  у  відповідності  до ст.5  Закону  України „Про міліцію” будучи зобов”язаним  виконувати  свої завдання неупереджено, у точній  відповідності з  законом,  умисно , діючи   в  інтересах  третіх осіб, використовуючи своє службове становище всупереч  інтересам служби , в серпні 2004 року перебуваючи в приміщенні  Перемишлянського РВ УМВСУ у Львівській області за адресою  Львівська область, м.Перемишляни, вул..Галицька, 29, зловживаючи своїм службовим становищем  незаконно склав  та видав  завідомо  неправдивий документ - паспорт громадянина України  МЕ №НОМЕР_2  на прізвище  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зазначивши  в офіційних  документах, що такий виданий  на основі старого  паспорта НОМЕР_3 виданого Личаківським РВ м.Львова 21.03.1995 року, та   вказавши у виданому паспорті місце реєстрації ОСОБА_3 за адресою  АДРЕСА_1 .

     В дійсності бланк паспорта НОМЕР_3 у відділ паспортної роботи та громадянства УГІРФО ГУ МВСУ у  Львівській області   ніколи не надходив, Личаківським відділенням міліції  такий паспорт не видавався, громадянин ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_5 в адресно-довідковому відділі  УГІРФО ГУМВСУ у Львівській області  зареєстрованим чи знятим з реєстрації у м.Львові  не числиться, а також  ОСОБА_3 ні  за вказаною адресою у м.Перемишлянах , ні  на території Перемишлянського району Львівської області не проживав і  не був зареєстрованим.

    У подальшому незаконно виданий  паспорт серії НОМЕР_2 на ім.»я  ОСОБА_4 на протязі 2006-2007 років неодноразово був використаний  при вчиненні особливо тяжких злочинів організованою групою осіб,  які притягаються до відповідальності по іншій  кримінальній справі.  

     Своїми діями підсудний, являючись працівником правоохоронного органу, підірвав авторитет  та престиж органів внутрішніх справ, чим заподіяв істотну шкоду державним інтересам, і тим самим  вчинив  зловживання службовим становищем та  службове підроблення.

       Будучи допитаним в судовому  засіданні підсудний  ОСОБА_2 свою  вину  у  вчиненому  визнав частково та  пояснив, що з 1995 р. по грудень 2004  р.  працював  на  посаді начальника відділення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Перемишлянського РВ  УМВСУ у  Львівській  області. В серпні 2004 р. до нього особисто в приміщенні його службового кабінету  звернувся раніше незнайомий ОСОБА_3, який  попросив його допомогти провести обмін старого паспорта на новий, з одночасною реєстрацією у м.Перемишлянах. При тому ОСОБА_3 здав йому  паспорт старого взірця, в якому значилась прописка у м.Львові, дві фотографії, квитанції про оплату послуг. Згідно Наказу №66, мав бути  поданий талон на вибуття та будинкова книга, але таких не було. Оскільки у ОСОБА_3 була зламана рука після аварії, він сам особисто заповнив бланк карточки форми №1 та два листочки форми №19 – листок прибуття.  Так як ОСОБА_3  не мав будинкової книжки, він з власної ініціативи  зазначив  в адресному листку прибуття, що останній зареєстрований по АДРЕСА_2 хоча достовірно знав, що за даною адресою зареєстрована  інша особа, і що будинок АДРЕСА_2  на той час не був

                                                                                                                                                              2.

завершений будівництвом.  Після того зазначені документи він передав  паспортисту ОСОБА_5 та дав вказівку  виготовити новий паспорт ОСОБА_3  Через деякий час до нього знову звернувся ОСОБА_3, якому він видав виготовлений паспорт. Хто саме і при яких обставинах видавав паспорт, він не пам»ятає. Будь-якої винагороди  від ОСОБА_3 чи інших осіб за вчинений поступок він не отримував,  а видав ОСОБА_3 паспорт в такий спосіб по тій причині, що про це його попросив один із керівників обласного управління МВС, прізвище  якого він назвати відмовляється. Свою вину визнає в тому, що  не перевірив дані  старого паспорта та не проконтролював належним чином  видачу  нового паспорта, що був неуважним при вивченні поданих документів. У  вчиненому  кається, просить суворо не карати.

      Суд знаходить, що факт вчинення злочинних діянь та винуватість підсудного ОСОБА_2, крім  часткового  визнання своєї вини,  повністю та об’єктивно  стверджується  наступними зібраними по справі доказами.  

       Показами  свідка  ОСОБА_5,  даними в  судовому  засіданні  про те, що з 1996 по 2005 роки вона працювала паспортистом  у СГІРФО Перемишлянського РВ, в її  обов»язки  входило  прописка та виписка осіб за місцем реєстрації та безпосередньо виписка паспорта – заповнення всіх реквізитів бланків паспортів. В серпні 2004 р. на той час  її безпосередній начальник ОСОБА_2 передав їй документи для виписки паспорта на прізвище ОСОБА_3, а саме передав:  паспорт старого взірця, бланк форми №1, два листочки  форми №19,  дві фотографії, квитанції про оплату послуг та дав вказівку, щоб вона виписала  новий паспорт як можна швидше. При тому вона  звернула увагу,  що   бланк  форми №1 та  листки  форми №19 були заповнені  рукою ОСОБА_2, хоча такі документи повинна була заповнювати особисто особа, яка звертається за обміном паспорта. В даних їй  документах, в т.ч. в паспорті старого  взірця,  значилась адреса реєстрації ОСОБА_3 АДРЕСА_2, на що вона звернула увагу, так як знала, що за даною адресою  зареєстрований ОСОБА_2 Вона звернула увагу, що в старому  паспорті  штамп  про реєстрацію місця проживання  у м.Перемишлянах  був заповнений  рукою її  начальника  ОСОБА_2, почерк якого їй добре знайомий. Виконуючи вказівку  начальника, вона  заповнила бланк  паспорта нового взірця на прізвище ОСОБА_3, внесла відповідний порядковий запис в журнал реєстрації паспортів,  після чого в той же день новий паспорт та карточку форми №1 віддала особисто ОСОБА_2 Вона особисто не знає ОСОБА_3 та ніколи не була з ним знайома.

      Показами свідка  ОСОБА_6, даними  на досудовому слідстві та зачитаними в судовому засіданні,  яким суд надає віри, так як вони  не заперечуються підсудним та не протирічать матеріалам справи,  про те, що за рішенням  виконкому Перемишлянської міськради  у 2001 році він отримав квартиру АДРЕСА_2. Але в тій квартирі його сім»я жодного дня не проживала, так як квартира не була закінчена ремонтом - не було вікон,дверей, водо- та газозабезпечення, каналізації. На той час  його сім»я мала інше  облаштоване житлове приміщення, тому до 2008 року квартира  залишалась без ремонту та  не була заселена. А у  2008 році ту квартиру він продав. У квартирі АДРЕСА_2  ніхто інший також не проживав,  в тому числі не проживав в ній ОСОБА_3, з яким  він ніколи  не був знайомим та не знає таку особу (а.с.97-98).

    Крім того, вина підсудного підтверджується наступними  документами:

1. Постановою про виділення матеріалів справи,  винесеною ст.слідчим  СУ ГУМВСУ у Львівській області 16.02.2009 р. з якої слідує, що при розслідуванні кримінальної справи №118-0451 були встановлені факти  вчинення особливо тяжких злочинів  організованою групою осіб, серед яких значиться ОСОБА_3, який використовував  НОМЕР_1 в злочинних цілях ( а.с.16-18);

2. Виділеними  з матеріалів кримінальної справи  №118-0451 документів:

    - копією протоколу виїмки , з якого слідує, що 13.12.2007р. в приміщенні Перемишлянського РВ    

    були вилучені оригінали  бланків карточки форми №1 та бланків форми №19 ( а.с.20-21);

- копією  бланка  форми №1 , заповненого власноручно підсудним ОСОБА_2 на прізвище  ОСОБА_8,   ІНФОРМАЦІЯ_4, в якому значиться, що  останній зареєстрований у АДРЕСА_2 що паспорт  виданий на основі старого паспорта НОМЕР_4 виданного  21.03.1995. Личаківськ.., і що  26.08.2004р.  ОСОБА_3 був виданий  НОМЕР_2 ( а.с.22-23);

- копією  бланку форми №19 – адресного листка прибуття , заповненго власноручно підсудним ОСОБА_2 на прізвище ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, в якому значиться, що  останній прибув з м.Львова та зареєстрований у АДРЕСА_2  що   26.08.2004р. виданий НОМЕР_2, і що  такий листок складений 26.08.2004р. ( а.с.24 );

                                                                                                                                                          3.

- копією витягу з журнала видачі паспортів Перемишлянського РВ УМВСУ у Львівській області, в якому  зазначено, що 26.08.2004 року  був виданий НОМЕР_1  на прізвище ОСОБА_8 ( а.с.25);

- копією Висновку експерта №6/706 від 29.10.2008 р., в якому зазначено, що при  експертому дослідженні  рукописних записів бланку форми №1, виданої на прізвище  ОСОБА_3, в графі « «Паспорт виданий на основі»  має місце  зміна першопочаткових  рукописних записів, і що встановити зміст першопочаткових  рукописних записів не представляється можливим ( ас.28-31).

3.Довідкою  виконавчого комітету Перемишлянської міської ради від 26.02.2009р. про те, що в квартирі АДРЕСА_2 по АДРЕСА_2 ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 не проживає ( а.с.39,69).

4. Копією Рішення виконкому Перемишлянської міської ради від 25.10.2001р., в якому зазначено, що квартира АДРЕСА_2  надана ОСОБА_6 ( ас.70).

5. Довідкою адресно-довідкового відділу  УГІРФО ГУМВСУ у Львівській області  від 20.05.2009р. про те, що ОСОБА_3 зареєстрованим чи знятим з реєстрації у м.Львові  не числиться (а.с.84)

6. Довідкою  Личаківського РВ ЛМУ ГУ МВСУ у Львівській області від 20.05.2009р.  про те, що  за обліковими даними  СГІРФО Личаківського РВ м.Львова паспорт серії НОМЕР_4 на прізвище ОСОБА_3  не видавався ( а.с.86)

7. Довідкою  УГІРФО ГУ МВСУ у Львівській області від 06.05.2010р. про те, що  бланк паспорта серії НОМЕР_4 у відділ паспортної роботи та громадянства УГІРФО не надходив ( а.с. 198)

8. Довідкою Золочівсько-Перемишлянського об»єднаного РВК від 08.11.2010р. про те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 на  обліку  у військовому комісаріаті не перебуває ( а.с. 215)

9. Наказом  МВС України №66 док від 03.02.1992 р. «Про затвердження Тимчасової інструкції про порядок документування і прописки ( реєстрації) громадян України»  та «Тимчасовою інструкцією про порядок  прописки, реєстрації і виписки  громадян  виконкомами  сільських і селищних  Рад народних депутатів» затвердженої Наказам МВС України №130 від 10.03.1992 р., в яких прописаний  порядок  документування  реєстрації  громадян та  видача  і обмін  паспортів громадян України .  В них зокрема значиться, що  при обміні паспортів  громадяни повинні особисто звертатися в органи МВС України, особисто заповнювати  бланки форми №1 і форми №19 та подавати  такі документи, як свідоцтво про народження, будинкову книжку за місцем реєстрації, військовий квиток  ( а.с.49-58).

10. Копіями трудової книжки ОСОБА_2  та Наказів  ГУ МВСУ у Львівській області  з яких слідує,  що підсудний з 1986 р. по 01.12.2004р.  безперервно проходив службу в органах внутрішніх справ, в т.ч. з  15.07.1995 р. по 01.12.2004р.  працював на посаді начальника відділення паспортної, реєстраційної та міграційної роботи Перемишлянського РВ  УМВСУ у  Львівській  області ( а.с.60-63, 77-78)

 11. Повідомлення  Залізничного районного суду м.Львова від 13.11.2009р. та долучених копій документів, з яких слідує що на  розгляді в суді знаходиться кримінальна справа по обвинуваченню групи осіб у вчиненні особливо тяжких злочинів,  і що в дану організовану злочинну групу осіб  входив також ОСОБА_3, який  використовував в злочинних цілях НОМЕР_2 , виданий  на  його ім.»я  26.08.2004 р. Перемишлянським РВ,  матеріали відносно якого виділені в окреме провадження  ( а.с. 163-174).

    Таким чином, аналізуючи зібрані та перевірені у судовому засіданні докази суд приходить до висновку, що вина підсудного у вчинені  інкримінованих йому  на досудовому слідстві  злочинних діянь  доведена повністю.

    Дії  підсудного  вірно  кваліфікувані  по  ст.364  ч.3  КК  України , оскільки  підсудний  будучи працівником  правоохоронного  органу, вчинив  зловживання  своїм  службовим становищем, тобто, умисно, в  інтересах третіх осіб, використав  своє  службове становище  всупереч  інтересам  служби, чим спричинив  істотну  шкоду  інтересам держави, яка  полягала  у  підриві  авторитету  та  престижу  органів  державної  влади.  

    Дії  підсудного вірно кваліфікувані  за  ст. 366 ч.1  КК  України, оскільки  підсудний будучи  службовою особою, вніс  в офіційні  документи  завідомо неправдиві відомості, тобто  вчинив службове підроблення.

Вивчаючи особу підсудного  ОСОБА_2  встановлено, що то такий :

    -     раніше не притягався до кримінальної відповідальності ( ас.117)

    -    на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебуває ( а.с.118);

                                                                                                                                                         4.    

-     по місцю проживання характеризується позитивно ( а.с.122);

-     знаходиться на диспансерному  обліку в Перемишлянській  ЦРЛ з діагнозом : ІХС.      

Стабільна стенокардія ІІІ фк. Постінфарктний  кардіосклероз, гіпертонічна хвороба ( ас.221)  Обставини,  які пом»якшують покарання, суд визнає  каяття та  наявність  стійкого захворювання.  Обставин,  які обтяжують  покарання,  судом не  встановлено.

     Обираючи  міру  покарання  підсудному  суд  враховує  характер  та   ступінь  суспільної  небезпеки  вчиненого  злочину , особу  підсудного , який  вперше  притягається  до  кримінальної  відповідальності, кається  у  скоєному, позитивно  характеризується за місцем  проживання,  його вік та вважає, що міру  покарання  слід  обрати  в  межах  санкції статей, за  якими  кваліфіковано злочини  у вигляді  позбавлення  волі з  позбавленням  права  обіймати  посади, пов”язані з організаційно-розпорядчими функціями  в  органах державної  виконавчої влади  та  правоохоронних  органах , з  врахуванням вимог ст.77  КК  України, без конфіскації  майна.

     Згідно  ст.70  КК  України  остаточне  покарання  обрати  шляхом  поглинення  менш  суворого  покарання  більш  суворим.

     Враховуючи  обставини  справи,  особу  винного і те,  що підсудний  на  даний  час  є пенсіонером, не працює, наявність у нього стійкого тривалого захворювання, суд приходить до висновку, про можливість виправлення підсудного  без відбування покарання  та  ізоляції від суспільства, що принесе більшої користі суспільству, застосувавши до підсудного  вимоги ст.75 КК України.

       Керуючись ст.ст.70,75,77 КК України, ст.ст.321-324, 327,332-337, 341,343, 347-349, 401 КПК України,  суд –

                                                                З А С У Д И В :

    ОСОБА_2   визнати  винним  у вчиненні злочинів, передбачених ст.364 ч.3, ст.366 ч.1  КК  України  та призначити йому покарання:

      за  ст.364 ч.3  КК  України   - 5 (п”ять)  років  позбавлення  волі  з  позбавленням  права обіймати  посади,  пов”язані  з організаційно - розпорядчими  функціями  в  органах  державної  виконавчої  влади  та  правоохоронних  органах  строком на 2 (два) роки, з  врахуванням  вимог ст.77  КК  України, без конфіскації  майна;

    за  ст.366  ч.1 КК  України - 1 (один) рік обмеження  волі з  позбавленням  права обіймати  посади, пов”язані  з організаційно-розпорядчими  функціями  в  органах  державної  виконавчої влади та  правоохоронних органах  строком 1(один) рік, з  врахуванням  вимог ст.77  КК  України, без конфіскації  майна;

      Згідно  ст.70  КК  України,   остаточне  покарання  ОСОБА_2  ,   шляхом  поглинання  менш  суворого  покарання  більш  суворим , обрати   5 ( п”ять)  років  позбавлення  волі  з  позбавленням  права обіймати  посади, пов”язані  з організаційно-розпорядчими  функціями  в  органах  державної  виконавчої  влади  та  правоохоронних  органах  строком на 2 (два) роки, з  врахуванням  вимог ст.77  КК  України, без конфіскації  майна.

     Згідно   ст.75  КК  України  звільнити ОСОБА_2   від  відбування призначеного за даним вироком покарання   з  двох річним іспитовим строком ,  якщо він  не вчинить  нового злочину і виконає   покладені на нього  обов»язки у вигляді:  не виїзджати за межі  України  на постійне  місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання; періодично з»являтися в органи кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

    Запобіжний захід  засудженому ОСОБА_2 - підписку  про невиїзд , залишити без змін  до набрання  вироком  законної  сили.

    На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області через Перемишлянський районний суд протягом п`ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

     Вирок  набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляції. У разі подачі апеляції, вирок, якщо його не скасовано, набирає  законної сили  після розгляду справи апеляційною інстанцією.

         Суддя                                                                         Кіпчарський М.О.