Судове рішення #12187248

                                                                                                                     Справа № 2а-1907-2010

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

        17 листопада 2010 року суддя Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська Кононенко О.М. розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська про визнання дії неправомірними та зобов’язати здійснити перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, -    

В С Т А Н О В И В :  

       

         12 жовтня 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м. Дніпропетровська неправомірними, зобов’язати здійснити перерахунок та виплату    щомісячної державної соціальної допомоги за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день винесення рішення. В обґрунтування своїх вимог позивач вказав на те, що вона згідно Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни і перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі. Відповідно до ст.6 цього закону з 1 січня 2006 року йому щомісячно повинна виплачуватися як дитині війни соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак дана соціальна допомога відповідачем йому не нараховувалась і не сплачувалась і у її виплаті йому відмовлено. Проте 09.07.2007 року Рішенням Конституційного Суду України  визнано неконституційним пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким  зупинено дію вказаної норми закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року було визнано неконституційним п. 2 ст. 41 другого розділу Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік”, якими були зменшені розміри щомісячної надбавки до пенсії, тобто поновлено дію Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”. За ч. 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативними актами. Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Розмір соціальної допомоги, відповідно до статті 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” становить 30% мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

      Ухвалою судді від 14 жовтня 2010 року зазначений адміністративний позов в частині вимог за період з 09 липня 2007 року по 11 квітня 2010 року включно, залишено без розгляду в іншій частині вимог за період з 12 квітня 2010 року відкрито скорочене  провадження .  

 Відповідач, письмові заперечення, у строк встановлений судом не надав.  

Вивчивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, вважаю, що позовні вимоги з 12 квітня 2010 року підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Встановлено, що позивач є пенсіонером та відповідно до ст.1 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” має статус дитини війни,  що підтверджується відміткою в його пенсійному посвідченні. Відповідно до ст. 6 зазначеного закону, дітям війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01 січня 2006 року.

Доводи відповідача викладені ним у його відмові позивачеві за №Т-176 від 30.08.2010 року про відсутність належного фінансування підвищення до пенсії, зупинення дії законів про виплату підвищення законами України «Про бюджет» та на регулювання цього питання постановою Кабінету міністрів України є безпідставними, оскільки вони не відповідають змісту ст.22 Конституції України, за приписами якої  при прийнятті інших або нових законів, внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод, про що зазначено у Р ішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнанні неконституційними також внесені зміни до ч.1 ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» згідно Закону України від 28.12.2007 року № 107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У рішенні № 15-рп/2000 від 14 грудня 2000 року «справа про порядок виконання рішень Конституційного Суду України» зазначено, що рішення Конституційного Суду України мають пряму дію і для набрання чинності не потребують підтверджень з боку будь-яких органів державної влади. Обов’язок виконання рішення Конституційного Суду України є вимогою Конституції України (частина друга статті 150).

Європейський Суд з прав людини у справі «Кечко проти України» констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приведений аналіз правових норм дає підстави для висновку, що позивач має право отримувати щомісячну державну соціальну доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 12 квітня 2010 року, а  відповідач відповідно зазначеної  вище ст.6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни” зобов’язаний виплачувати позивачу підвищення до його  пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком,  що згідно ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»  встановлюється у  розмірі прожиткового мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.  Статтею 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 року №2154-VI, в редакції від 23.09.2010 року, встановлені  розміри у 2010 році прожиткового мінімуму для осіб соціальних і демографічних груп населення.

Таким чином, рішення дії та бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги у нижчому розмірі  - 10 %  є противоправними, а тому відповідач повинен  здійснити відповідний перерахунок та виплати підвищення до пенсії у визначеному законом розмірі – 30% мінімальної пенсії за віком, зарахувавши здійсненні виплати у розмірі 10%.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено державне мито в розмірі 3 грн. 40 коп., які необхідно стягнути з Державного бюджету м. Дніпропетровська на користь позивача.

Керуючись ст. 19, 46, 150 Конституції України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» (із змінами і доповненнями), Законом України "Про державний бюджет України на 2010 рік”, Законом України «Про Конституційний  Суд України», ст. ст. 2, 18, 94, 99, 104, 105, 106, 183-2  Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

               Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.    

Визнати незаконними дії та бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі в м. Дніпропетровську щодо не здійснення дій з нарахування та виплат ОСОБА_1 соціальної допомоги згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 12 квітня 2010 року  у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі м.Дніпропетровська нарахувати та виплатити ОСОБА_1 соціальну допомогу  щомісячно з 12 квітня 2010 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком  згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Стягнути з Державного бюджету м. Дніпропетровська судові витрати на користь ОСОБА_1 в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Красногвардійський районний суд протягом   десяти днів з дня  отримання її копії. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

     Суддя                                                                       О.М.Кононенко

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація