Справа : № 22ц-665/07                                        Головуючий в 1 інстанції: Максименко О.Ю.

Категорія : 44                                                            Доповідач: Фарятьєв C.O.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7  лютого 2007 року Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного

суду Луганської області в складі:

головуючого: Фарятьєва C.O.

суддів: Медведева A.M., Караван Т.Д.

при секретарі: Харитоновій О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 30 листопада 2006 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Державної виконавчої служби Білокуракинського району Луганської області про звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Білокуракинського районного суду Луганської області від 30 листопада 2006 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено за необґрунтованістю.

8  апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати та постановити нове

рішення яким задовольнити її позовні вимоги, оскільки вважає, що рішення місцевого суду

постановлене з порушенням норм матеріального права, а також судом неповно з'ясовано

обставини, що мають значення для справи і невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, перевіривши обґрунтованість та законність рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для її задоволення.

Відповідно до вимог ст.303 ч.1 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 4 лютого 2006 року державним виконавцем державної виконавчої служби у Білокуракинському районі за адресою: АДРЕСА_1, було накладено арешт на майно відповідача ОСОБА_2, який є чоловіком позивачки. Про накладення арешту державним виконавцем було складено акт.

Згідно з вимогами ст.55ч.4 Закону України „Про виконавче провадження" про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби-обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту.

Згідно вишезазначеного акту було описано майно у вигляді частини будинку, сарая, корови та зерна і було встановлено обмеження права користування ним, тобто заборонено продавати, дарувати та відчужувати іншим особам.

Перешкод у самому користуванні цим майном не надавалось.

При опису та арешту цього майна була присутня позивачка ОСОБА_1, яка підписала акт і ніяких зауважень проти нього не вносила.

2

З пояснень позивачки у судовому засіданні вбачається, що їй належить 14 частина будинку і сарая, а зерно вони придбали разом з чоловіком.

У відповідності зі ст.59 ч.1 Закону України „Про виконавче провадження", особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.

Однак позивачка не зверталась до суду з позовом про визнання за нею права власності на вищевказане майно.

За таких обставин суд обгрунтовано прийшов до висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст.308 ч.1 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 213,214 ЦПК України

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Луганської області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Білокуракинського районного суду Луганської області від 30 листопада 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду Луганської області набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення.