Справа № 2«а»-207/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 серпня 2009 року м. Димитров

Димитровський міський суд Донецької області у складі: головуючого - судді Перекупка І.Г., при секретарі Мітюхіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Димитров Донецької області справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Маріуполя старшого сержанта Пилипенко А.О. про визнання дій відповідача протиправним та про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2009 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Маріуполя старшого сержанта Пилипенко А.О. про визнання дій відповідача протиправним та про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2009 року, в обгрунтування якого вказала, що 06 червня 2009 року вона отримала листа від відділу ДАІ з ОАТ м. Маріуполя та ATI при УДАІ і УМВС України в Донецькій області від 21.04.2009 року з постановою по справі про адміністративне правопорушення від 21.04.2009 року № АН 256413. Згідно змісту постанови, яку винесено інспектором ДПС РДПС м. Маріуполя старшим сержантом Пиленко А.О., вона скоїла адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 Кодексом України про адміністративне правопорушення, а саме 11 квітня 2009 року керуючи автомобілем «Toyota previa» державний номер НОМЕР_1 перевищила швидкість, чим допустила правопорушення пункту 12.4 ПДР. Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото-та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст. 14-1 КпАП. Позивачка вважає дану постанову необгрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП. Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи. При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивачки є ознаки за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином позивачка вважає постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню.

Позивачка до суду не з’явилася, надала заяву про слухання справи у її відсутності, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач до суду не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у позові позивача.

Суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що постановою № АН 256413 по справі про адміністративне правопорушення від 21 квітня 2009 року, позивачка притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП до 300 грн. штрафу. Згідно цієї постанови, позивач 11 квітня 2009 року керуючи автомобілем «Toyota previa» державний номер НОМЕР_1 перевищила швидкість, чим допустила правопорушення пункту 12.4 ПДР.

До постанови додаються розпечатка з АМТ, розпечатка з «Візір». У постанові відсутні вихідний номер та дата направлення поштою цієї постанови (а. с. 5-6).

Згідно поштового конверту, штемпель поштового зв’язку вказує на 28 травня 2009 р. (а. с 7).

Згідно наданої до матеріалів справи фотокартки, дійсно вказано номер автомобіля який належить позивачці (а. с. 6).

Крім того, судом встановлено, що постанова відносно правопорушника ОСОБА_1 винесена на підставі п.6 ст. 258 КУпАП, згідно якої адміністративне правопорушення повинно бути зафіксоване за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Як вбачається зі змісту Постанови, правопорушення зафіксовано приладом ВИЗИР № 0812514. Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР. не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходився у співробітника ДПС, керувався ним під час фіксації правопорушення. Між тим, відповідно до ст. 14-1 КпАП фіксація та заочне винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення відносно власника транспортного засобу можливе тільки тоді, коли порушення зафіксовано засобом, який працює в автоматичному режимі, тоб то без участі співробітника ДПС. Таким чином, якщо інспектором ДПС за допомогою прибору «Визир» і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки необхідновикористовувати як доказ та як додаток до протоколу про адміністративне порушення і в такому випадку повинно було складено протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.

Також з тексту постанови зазначено, що позивачка, власник транспортного засобу, 11 квітня 2009 року керуючи автомобілем «Toyota previa» державний номер НОМЕР_1 рухалася зі швидкістю 101 км/ч, чим перевищила встановлену швидкість більш ніж на 20 км/ч, таким чином керувала даним транспортним засобом и допустила порушення ПДР. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав, так як позивачку ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця Постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст. 14-1 КпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень відносно конкретної особи.

З тексту постанови суд не вгледів даних щодо особи, яка саме проводила фото фіксацію за допомогою локаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір». Між тим, це повинно бути зафіксовано, на підставі п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби автоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 року № 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються: лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до п.п.12.2, 12.3 зазначеної інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі. Між тим, з фото доданого до оскаржуваної постанови, не можна зрозуміти, як велася зйомка, з якого автомобіля, який був припаркований або рухався.

В постанові зазначено що 11 квітня 2009 року об 10 год 01 хв. позивачка керувала автомобілем по проспекту Карпова та вулиці Новосибирської зі швидкістю 101 км/ч позначеного дорожнім знаком 5.45 ПДР України, але з доданих фотокарток суд не може зробити висновок де саме рухався автомобіль, що визиває сумнів в законності отримання даного доказу. З тих же обставин вказана швидкість на годину сумнівна тому, що у радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір» має кут огляду який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч і/або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.

Враховуючи вищевикладене, докази, які є у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст. 19 Конституції України, ст. ст. 14 1, 251, 258, 287-289 КУпАП та керуючись ст. ст. 11, 86, 94, 97, 98, 99, 100, 158-163 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати дії інспектора ДПС роти ДПС ВДАІ м. Маріуполя старшого сержанта Пилипенко А.О. щодо винесення постанови № АН 256413 від 21 квітня 2009 року неправомірними.

Скасувати постанову № АН 256413 від 21 квітня 2009 року по справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на неї штрафу у розмірі 300 грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.