Справа №2-19/2007

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ                                 УКРАЇНИ

01 березня 2007 року     Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Гоцко В.І., при секретарі Климейко Л. Г., адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та до виконавчого комітету Новояворівської міської ради Яворівського району Львівській області про визнання недійсним рішення №552 від 26 грудня 2000 року, Державного акту на право приватної власності на землю від 29 жовтня 2001 року та визнання права на користування земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку і ведення особистого підсобного господарства ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4. та до виконавчого комітету Новояворівської міської ради Яворівського району Львівській області і просить визнати недійсним та скасувати рішення №552 від 26 грудня 2000 року "Про затвердження уточненої площі земельної ділянки" з передачею у приватну власність ОСОБА_4земельної ділянки, яка розташована в селі Когути Яворівського району Львівської області, площею 0,3639 га. та виданий ОСОБА_4., на підставі названого рішення, Державний акт на право приватної власності на землю серії 11-ЛВ №076502 від 29 жовтня 2001 року і визнати за нею право користуватися названою присадибною ділянкою, розміщеною в АДРЕСА_1 у розмірі 0,3639 га. для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку по вказаній адресі від 04 серпня 1999 року, посвідченого приватним нотаріусом, покликаючись на те, що згідно нотаріально завіреного договору купівлі-продажу від 04.08.1999 року, укладеного між нею та відповідачем, вона купила у ОСОБА_4. житловий будинок АДРЕСА_1. В процесі укладення цього договору купівлі-продажу будинку, між ними була домовленість про перехід до неї права користування присадибною земельною ділянкою для обслуговування купленого житлового будинку та ведення підсобного господарства в розмірі 0,3639 га., яку в майбутньому мала намір приватизувати, так як купляла цей будинок з присадибною земельною ділянкою.

В даний час, їй стало відомо, що відповідач ОСОБА_4., не зважаючи на їхню домовленість, отримала від Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області рішення №552 від 26 грудня 2000 року, про передачу відповідачу

земельної ділянки у приватну власність для ведення особистого підсобного господарства і відповідач, 29 жовтня 2001 року, отримала Державний акт на право приватної власності на землю, в якому чітко зазначено про те, що 0,0415 га. земельної ділянки знаходяться під будівлями.

З часу купівлі згаданого будинку по названій адресі, вона постійно обробляла названу земельну ділянку, проживала у купленому житловому будинку. Але зараз, відповідач ОСОБА_4. повідомила її про те, що буде продавати приватизовану нею земельну ділянку і, якщо між ними не буде домовленості про покупку цієї ділянки, то вона прадасть цю ділянку іншим особам.

За таких умов, вона вважає, що відповідач ОСОБА_4. порушила їхню домовленість про купівлю житлового будинку разом з присадибною земельною ділянкою, оскільки діюче тоді положення ст. 30 Земельного Кодексу України передбачало обов"язок переходу права користування земельною ділянкою разом з переходом права власності на будівлі та споруди.

Крім цього, Новояворівська міська рада Яворівського району, своїм рішенням №522, змінила цільове призначення присадибної земельної ділянки, яка використовувалася відповідачем до продажі житлового будинку для його обслуговування, а не ведення особистого підсобного господарства.

Рішення виконавчого комітету Новояворівської міської ради №522 від 26 грудня 2000 року, на підставі якого видавався Державний акт на право приватної власності на землю, вона вважає прийнятим з порушенням діючого законодавства і просить назване рішення скасувати та визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю на ім"я ОСОБА_4. від 29 жовтня 2001 року.

Просить також поновити, пропущений нею, строк звернення до суду і визнати причину пропуску строку поважною, так як лише в липні 2005 року, вона отримала від ОСОБА_4. копію державного акту на право власності на землю від 29.10.2001 року і зразу ж звернулася до суду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_3 та її представник підтримали позовні вимоги, дали пояснення аналогічні викладених у заяві, просять позов задоволити в повному об'ємі.

Представник відповідача та її адвокат в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково та суду пояснили, що позивач ОСОБА_3, дійсно, на законних підставах, купила у відповідача ОСОБА_4. житловий будинок з відповідними господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1. До позивача, згідно домовленості, також відійшла, огороджена плотом, земельна ділянка, яка безпосередньо прилягає до будинку, площею 0,0747 га., на якій розміщений сам будинок та допоміжні будівлі і позивач ОСОБА_3, на цю земельну ділянку, має повне законне право. Вони не погоджуються з позивачем про те, що між ними, була домовленість про розмір земельної ділянки, площею 0, 36 га., тому що, на час продажі будинку, не був відомий конкретний розмір, належних відповідачу, земельних ділянок в с.Когути, так як розмова між сторонами, велася виключно про вартість житлового будинку, а не про оцінку та вартість земельних ділянок.

В Державному акті на право приватної власності на землю на ім"я ОСОБА_4. від 29 жовтня 2001 року, вказані три земельних ділянки, площею 0,0747 га., площею 0,1241 га. та площею 0,1651 га., в тому числі і, присадибна земельна ділянка на якій знаходиться проданий житловий будинок з іншими будівлями. Оформляти право

власності на земельні ділянки, відповідач почала ще до продажі житлового будинку і оскільки, оформлення належної документації затягнулося в часі, то житловий будинок, до отримання акту відповідачем, вже був проданий позивачу ОСОБА_3.

Дві спірні земельні ділянки в селі Когути Яворівського району Львівської області знаходяться на значній віддалі від придбаного позивачем ОСОБА_3 житлового будинку, не є одним цілим, мають призначення для вирощування сільськогосподарських культур, до проданого житлового будинку, по названій адресі, не мають жодного відношення і, ніякої домовленості, щодо цих ділянок, між сторонами не було.

Вважає законним рішення за №552 виконавчого комітету Новояворівської міької ради Яворівського району Львівської області від 26 грудня 2000 року про передачу ОСОБА_4 земельної ділянки у власність в селі Когути і заперечує про його скасування.

Представник відповідача - Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково та суду пояснив, що виконавчий комітет міської ради, розглянувши заяву ОСОБА_4., жительки АДРЕСА_2, згідно рішення виконкому №299 від 22.07.1997 року та свідоцтва про спадщину, прийнятим рішенням №438 від 24 листопада 1998 року, передав ОСОБА_4. безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,32 га. в селі Когути Яворівського району для ведення особистого підсобного господарства.

В зв"язку з уточненням розміру земельної ділянки ОСОБА_4., які визначилися при проведенні підготовчих робіт при виготовленні державного акту на право приватної власності на землю, виконавчий комітет Новояворівської міської ради 26 грудня 2000 року прийняв рішення за №522, яким затверджено уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_4., що розташована в с.Когути і передана їй у приватну власність, згідно рішення виконкому №438 від 24.11.1997 року в розмірі 0,3639 га.

Так що прийняті рішення виконавчим комітетом Новояворівської міської ради, в тому числі і рішення за №552 від 2612.2000 року, відповідають вимогам закону і у визнанні цього рішення незаконним та його скасуванні, він просить позивачу ОСОБА_3, відмовити.

Щодо Державного акту на право приватної власності на землю, який видавався ОСОБА_4., на підставі рішення Новояворівської міської ради від 26.12.2000 року, про передачу їй у приватну власність земельної ділянки, площею 0,3639 га. в межах згідно з планом на території с Когути Новояворівської міської ради для ведення особистого підсобного господарства, то цей документ ОСОБА_4. отримала після продажі нею позивачу свого житлового будинку по вказаній адресі, тобто 29 жовтня 2001 року, а тому названий Державний акт слід визнати частково недійсним, так як в ньому вказано також земельну ділянку, площею 0,0747 га., на якій знаходиться проданий відповідачем житловий будинок з допоміжними будівлями і до якого ОСОБА_4. вже не має жодного відношення.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_3 слід задоволити частково з наступних пістав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено документально, що позивач ОСОБА_3, дійсно зареєстрована та проживає в селі Когути Яворівського району Львівської області.

Як вбачається з копії рішення №438 виконавчого комітету Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області від 24 листопада 1998 року,

ОСОБА_4. надано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку, площею 0,32 га. в селі Когути Яворівського району Львівської області для ведення особистого підсобного господарства.

З нотаріально завіреного договору купівлі-продажу житлового будинку вбачається, що 04 серпня 1999 року, ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_3 купила житловий будинок з відповідними господарськими будівлями і спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1.

Реєстраційним посвідченням Львівського обласного бюро технічної інвентаризації від 09 вересня 1999 року посвідчено, що жилий будинок за АДРЕСА_1 в цілому зареєстрований за ОСОБА_3 на праві особистої власності на підстві договору купівлі-продажу житлового будинку, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського нотаріального округу 04 серпня 1999 року ОСОБА_5. за реєстром №о.

У відповідності до ст.30 ЗК України ( в редакції станом на 01 серпня 1999 року), що діяв на момент укладення договору купівлі-продажу житлового будинку між сторонами, при переході права власності на будівлю і споруду, разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інакше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди. У разі зміни цільового призначення надання земельної ділянки у власність або користування здійснюється у порядку відведення.

В зв"язку з вищенаведеним, суд приходить до висновку, що при укладенні, 04.08.1999 року, договору купівлі-продажу житлового будинку в с.Когути між ОСОБА_4. та ОСОБА_3, до позивача ОСОБА_3, яка купила цей будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами у відповідача, перейшло і право власності на земельну ділянку, площею 0,0747 га. на якій розміщені ці будівлі. Цей юридично значимий факт визнають також і сторони.

З довідки №27 від 23 лютого 2006 року Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області вбачається, що згідно матеріалів інвентаризації земель села Когути Яворівського району Львівської області, до 1999 року, площа земельної ділянки ОСОБА_4, на якій знаходиться житловий будинок становила 0,07 га., з них: 0,05 га. - під будівлями, 0,02 га. - під городом.

Посилання позивача ОСОБА_3 на те, що між нею та відповідачем ОСОБА_4. була усна домовленість про перехід до неї права власності всіх земельних ділянок, загальною площею 0,3639 га. разом з купленим житловим будинком в с.Когути, документально не підтверджується і правового значення для вирішення спору, з урахуванням його характеру та юридично значимих фактів, не має.

Рішенням виконавчого комітету Новояворівської міської ради за №552 від 26 грудня 2000 року затверджено уточнену площу земельної ділянки ОСОБА_4, яка розташована в селі Когути Яворівського району Львівської області і передана їй у приватну власність згідно рішення виконкому №438 від 24.11.1998 року в розмірі 0,3639 га.

Оцінюючи докази в їх сукупності по справі, суд приходить до висновку, що рішення виконавчого комітету Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області за №552 від 26 грудня 2000 року "Про затвердження уточненої

площі земельної ділянки", згідно якого за ОСОБА_4. затверджено уточнену площу в розмірі 0,3639 га. земельної ділянки в селі Когути та передано їй у приватну власність, слід визнати дійсним і таким, яке відповідає вимогам закону.

Позивач ОСОБА_3, як землекористувач спірної земельної ділянки в АДРЕСА_1, вправі вимагати усунення будь-яких порушень її права на володіння земельною ділянкою, а тому за нею слід визнати право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0747 га. в АДРЕСА_1 та визнати частково недійсним Державний акт на право приватної власності на землю від 29 жовтня 2001 року, з якого слід виключити земельну ділянку, площею 0,0747 га., як таку, що продана відповідачем ОСОБА_4. позивачу ОСОБА_3 разом з житловим будинком 04 серпня 1999 року.

Враховуючи той факт, що позивач ОСОБА_3, згідно договору купівлі-продажу житлового будинку від 04 серпня 1999 року, купила у відповідача ОСОБА_4. будинок за АДРЕСА_1 на який відповідач мала право власності, а на земельну ділянку, площею 0,3639 га., відповідач права власності не мала і отримала таке право власності тільки 29 жовтня 2001 року, то в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання за нею права на користування присадибною земельною ділянкою, розміщеною в АДРЕСА_1 в розмірі 0,3639 га. для обслуговування житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства на підставі названого договору купівлі-продажу, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 99-102, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст. 12, 78 - 81, 116, 120, 152-155 ЗК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_3пропущений з поважних причин процесуальний строк звернення до суду.

Позов задоволити частково.

У визнанні недійсним та скасуванні рішення  виконавчого комітету Новояворівської міської ради Яворівського району Львівської області від 26 грудня 2000 року "Про затвердження уточненої площі земельної ділянки", позивачу ОСОБА_3слід відмовити.

Визнати частково недійсним Державний акт на право власності на землю серії 11-ЛВ №076502 від 29 жовтня 2001 року, виданий ОСОБА_4та виключити з цього акту земельну ділянку, площею 0,0747 га., розміщену в селі Когути Яворівського району Львівської області.

Визнати за ОСОБА_3, яка проживає в АДРЕСА_1 право власності на земельну ділянку, площею 0,0747 га., розміщену в селі Когути Яворівського району Львівської області.

Відмовити ОСОБА_3у визнанні права на користування земельними ділянками, площею 0,1241 га. та площею 0,1651 га. в селі Когути Яворівського району Львівської області.

На постанову суду першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження постанови протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова виготовлена в нарадчій кімнаті в одному примірнику.