Справа № 2-595

                                            2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2010 р. Іллічівський міський суд Одеської області в складі:

головуючого -   судді   Ледньової Т.В.

при секретарі -    Пігасові П.В.  

з участю      

позивачки – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Іллічівську Одеської області цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності  на ? частини квартири, що є спільною сумісною власністю, -

                                 ВСТАНОВИВ:

30.09.2009 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з  позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності  на ? частини квартири, що є спільною сумісною власністю (а.с. 2-3). В  обґрунтування вимог  позивачка посилалася на те, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 12.09.1992 р. Під час шлюбу подружжям було набуто нерухоме майно, що належить їм на праві спільної сумісної власності, а саме двокімнатна квартира, загальною площею 62 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.  

13.07.2010 р.  позивачка доповнила свої позовні вимоги (а.с. 40-41), а саме просила стягнути з відповідача на її користь витрати по сплаті державного мита у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Зазначені вимоги ухвалою суду залишені без розгляду на підставі заяви позивача (а.с. 74).

Позивач  в судовому засіданні позов  підтримала в редакції від 30.09.2009 р., просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач  у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав суду письмову заяву (а.с. 71-72),  в якій позовні вимоги щодо визнання права власності на ? частини квартири за ОСОБА_1 визнав, просив розглядати справу у його відсутність.

Заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши обставини справи та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що позивачка і відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі з  12.09.1992 р. до 25.11.2009 р. Під час шлюбу подружжям було набуто двокімнатну квартиру № АДРЕСА_1. Дані факти підтверджуються копією свідоцтва про право власності на зазначену квартиру (а.с. 13, 57, 58), та договором про сумісну діяльність № 17   від       31.10.1998 р. (а.с.  22-23, 42-45 ),  копією свідоцтва про шлюб (а.с. 6),  копією свідоцтва про розірвання шлюбу  (а.с. 34).

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України  у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 70 СК України  у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право  оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі ст. ст. 60,  70  СК України, ч.3 ст. 368, 392 ЦК України,  ст. ст. 10, 60, 174, 212-215 ЦПК України суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на 1 /2 квартири, що є спільною сумісною власністю подружжя - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири № АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі позивачем в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення,  відповідачем – в той же строк з дня отримання копії цього рішення.

    Суддя