ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

                                          ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

  "16" червня 2006 р.                                                                   Справа № 9/75

 

Суддя господарського суду Чернівецької області Чорногуз Михайло Георгійович

розглядаючи справу

за позовом    Приватний підприємець ОСОБА_1

 

до відповідача  Регіональне управління департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів  у Чернівецькій області

 

про неправомірні дії та про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1.

 

за участю представників:

позивача:  ОСОБА_1, ОСОБА_2 довіреність НОМЕР_2 від 28.04.2006р.

відповідача:  Руснак А.Г. довіреність № 35 від 12.05.2006р.

 

СУТЬ СПОРУ:

 

Позивач звернувся із позовною заявою про визнання неправомірними дій працівників РУ ДААК ДПАУ у Чернівецькій області та про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій НОМЕР_1 від 27.03.2006 року, на суму 7660 гривень

За клопотанням позивача ведеться технічна фіксація судового процесу.

В судовому засіданні 15 червня 2006 року відповідно до п. 2 ст. 150 КАС України була оголошена перерва до 16 червня 2006 року.

В судових засіданнях, позивач та його представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі посилаючись на неправомірність проведення перевірки.

Відповідач у відзиві та його представник в судових засіданнях заперечує проти позову посилаючись на те що посадові особи відповідача діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, і рішення НОМЕР_1 від 27.03.2006 року, прийняте за результатами перевірки, є правомірним.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення проти позову, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду позовної заяви суд встановив наступне.

22 березня 2006 року, працівниками регіонального управління ДААК ДПА України в Чернівецькій області Другановською Л. С. та Штогрин Г. Г. підставі посвідчень на перевірку № 21/95, та № 21/96 від 22.03.2006 року, і наказу № 77 від 22.03.2006 року начальника РУ ДААК ДПА України в Чернівецькій області проведено перевірку магазину, розміщеному по АДРЕСА_1 стосовно дотримання вимог законодавства України, які є обов'язковими при здійсненні діяльності пов'язаної з обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, в т. ч. Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

За результатами проведеної перевірки складено акт НОМЕР_3 від 22.03.2006 року, яким встановлено : порушення статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій; та статті 7 Закону України від 15.09.1995 року № 329/95-ВР „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби", а саме зберігання, реалізація алкогольних напоїв без марок акцизного збору;

На підставі акту перевірки НОМЕР_3 від 22.03.2006 року, рішенням начальника регіонального управління НОМЕР_1 від 27.03.2006 року до приватного підприємця ОСОБА_1 згідно з абзацами 5, 13 частини 2 статті 17 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" застосовано фінансову санкцію у розмірі 7660 гривень , а саме:

-          4260 гривень за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії;

-          1700 гривень за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії;

-          1700 гривень за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору.

 

Щодо правомірності проведення перевірки, суд виходить з наступного.

Статтею 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2001 року № 940 „Про заходи щодо посилення державного контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та справлянням акцизного збору" у складі ДПА України створено Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів та його регіональні управління.

Наказом ДПА України від 21 серпня 2001 року № 331 затверджено Положення про Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів Державної податкової адміністрації України, яким на Департамент та його регіональні управління покладено виконання функцій ліцензування та контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що і є підставою для проведення перевірок.

Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-ІV "Про внесення змін до Закону України" "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та інших законодавчих актів України" до статті 11' Закону N 509 були внесені зміни, якими передбачені винятки із загального порядку проведення перевірок податковими органами. Наведені винятки стосуються проведення перевірок дотримання норм Закону України від 19.12.95 р. N 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", оскільки за предметом правового регулювання цей Закон не належить до податкового законодавства, не є законом пов'язаним з нарахуванням та сплатою податків. Тому перевірки і проводяться, на відміну від інших податкових перевірок, на підставі виникнення обставин, викладених у цьому Законі, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом. Тому проведена перевірка не суперечить вимогам чинного законодавства.

Позивач стверджує, що контрольна закупівля підчас перевірки не проводилась, коли проводилась перевірка магазин не працював.  Позивач у поясненні  від 5 червня 2006 року вх. № 3445, письмово підтверджує що “Алкогольні напої та тютюнові вироби, які знаходились за адресою: АДРЕСА_1, належать приватному підприємцю ОСОБА_3 ( дружині позивача), яка здійснює торгівлю ними в магазині по АДРЕСА_2 на підставі відповідних ліцензій - на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Будівля по АДРЕСА_1 за твердженнями позивача, використовувалася виключно як складське приміщення на підставі усної угоди позивачем та приватним підприємцем ОСОБА_3

Алкогольні напої та тютюнові вироби були придбані у невідомих осіб, які постійно їх привозять в с.Грозинці на вантажному мікроавтобусі, не повідомляють про те, представниками якого саме суб'єкта підприємницької діяльності вони є, на прохання надати необхідні супровідні документи на товари, що ними реалізуються, обіцяють зробити це наступного разу, а тоді приїжджають зовсім інші особи, які не володіють інформацією про попередніх, та про те, що необхідно надати певні документи.”

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що перевірка проведена поверхнево без встановлення факту здійснення позивачем торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. Оскільки контрольної закупки не проводилось, посилання відповідача на покази свідків спростовуються показами тих же свідків від 23 травня 2006 року, які завірені секретарем виконкому Грозинської сільської ради, а також довідкою ДПІ у Хотинському районі № 2280 від 5 травня 2006 року, згідно якої позивач з січня 205 року по березень 2006 року діяльності не здійснював. Отже рішення РУ ДААК ДПАУ у Чернівецькій області НОМЕР_1 від 27.03.2006 року в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 4260 гривень за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії; та 1700 гривень за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії, не відповідає фактичним обставинам тому в цій частині є недійсним.

Що стосується факту зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного збору, це підтверджується матеріалами справи та самим позивачем в його поясненні від 5 червня 2006 року вх. № 3445.

Суд виходить з того, що ч. 22 -23  статті 15 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” визначено: що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта підприємницької діяльності таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру; внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта підприємницької діяльності з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності.

Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, форма довідки про внесення місця зберігання до Єдиного державного реєстру та зразок заяв про внесення місць зберігання спирту і алкогольних напоїв та/або тютюнових виробів до Єдиного державного реєстру затверджені наказом Державної податкової адміністрації України від 28.05.2002 р. № 251, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.08.2002 р. за № 670/6958.

Відповідно до ст.. 17 Закону України від 19.12.1995 р. № 481/95-ВР “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” “зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень. Тому визнання  рішення РУ ДААК ДПАУ у Чернівецькій області НОМЕР_1 від 27.03.2006 року в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі -          1700 гривень за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору відповідає вимогам чинного законодавства.

Згідно п. 4 частини третьої статті 129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, відповідач не надав доказів реалізації позивачем алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного та ст. ст. 15, 16. 17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року, та керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

 

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати недійсним рішення РУ ДААКДПАУ у Чернівецькій області НОМЕР_1 від 27.03.2006 року в частині застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі

-          4260 гривень за роздрібну торгівлю алкогольними напоями без наявності ліцензії;

-          1700 гривень за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії;

3. В частині визнання недійсним рішення РУ ДААК ДПАУ у Чернівецькій області НОМЕР_1 від 27.03.2006 року про застосування до приватного підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі -          1700 гривень за зберігання, реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного збору - відмовити.

 

Постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Порядок і строки апеляційного оскарження.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

 

Суддя                                                             М.Г. Чорногуз