Справа №2-1292/2010р.

Р і ш е н н я

і м е н е м     У к р а ї н и

24 листопада 2010 року Жовтневий райсуд м.Луганська

у складі: головуючого-судді – Васильєвої Н.М.,

при секретарі – Ковалевській А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м .Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,третя особа – ОСОБА_3,-

Встановив:

    У серпні 2009 року позивачка ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до відповідачки  ОСОБА_2, в якому послалася, що  17 травня 2008 року між нею та відповідачкою укладено попередній договір, відповідно якому відповідачка мала продати їй земельну ділянку, розташовану  в  АДРЕСА_2, яка їй належить на праві власності, який є нікчемним, оскільки  фактично за цим договором відповідачка  мала продати їй недобудований будинок, розташований на цій земельній ділянці, який у експлуатацію не був прийнятий. Згідно усної домовленості позивачка частками  виплатила  відповідачці у рахунок вартості за продаж будинку та земельної ділянки всього  14000 доларів США, про що та видала їй розписки,  та що  складає  на даний час 104500 гр.,  також позивачка придбала для відповідачки квартиру АДРЕСА_1, для чого отримала у банку кредит у сумі 55000 доларів США, з яких  сплачено  продавцю цієї квартири 10000 доларів США, у цій квартирі  відповідачка  зареєструвалася та стала проживати з сім’єю. Однак  відповідачка  від виконання взятого на себе  обов’язку оформити всі необхідні документи  та укласти  договір купівлі-продажу  ухилилася, а потім  у липні 2009 року повідомила позивачку про те, що вона  не бажає продавати  позивачці  будинок, повернути витрачені позивачкою вказані кошти відмовилася. Таким чином, договір купівлі-продажу будинку не було оформлено з вини відповідачки, вона  продовжує користуватися  одержаними від позивачки коштами, тому  позивачка вважає, що неповерненням коштів відповідачка заподіяла їй матеріальну шкоду у сумі  14000 доларів США, що становить 113000 гр., а також  моральну шкоду, розмір якої позивачка визначає у сумі 90000 гр., оскільки  через порушення відповідачкою  домовленості,  позивачка поставлена у скрутне матеріальне становище,  постійно знаходиться  у стресовому стані, змушена  вирішувати питання про матеріальне утримання сім’ї, позбавлена можливості нормально спілкуватися з оточуючими, бо одні їй співчувають, інші глузують з неї,  це позначається на її  стані здоров’я, який погіршився.  Тому позивачка вважає, що відповідачка має відшкодувати їй  матеріальну та моральну шкоду. Крім того, згідно умов договору  відповідачка повинна сплатити штраф у сумі 10%  від суми зобов’язання, тобто 14000 доларів США, що становить 119000 гр.  Тому  позивачка просить стягнути з відповідачки вказані суми.  

    У ході судового розгляду позивачка  уточнила та доповнила свої  позовні вимоги, посилаючись на ті ж обставина, послалася, що  відповідачка безпідставно  користується її грошовими коштами, оскільки договір не уклала в установлений строк  до 1 серпня 2008 року, і  отримані у рахунок виконання цього договору кошти 13000 доларів США, не повернула,  також не повернула 10000 доларів США сплачених позивачкою  при придбанні  АДРЕСА_1, що є для позивачки збитками, всього сума збитків складає  195040 гр., яку  позивачка просить стягнути з відповідачки,  також  уточнила, що  у відшкодування 10% суми штрафу відповідачка повинна сплатити їй  68600 гр. від суми основного зобов’язання, яку також просить стягнути з відповідачки на її користь.   Крім того, відповідачка отримала від позивачки у борг 1000 доларів, що складає 4900 гр. на момент укладення договору позики також  строком повернення до 1 серпня 2008 року , які також не повернула,  тому відповідачка повинна  повернути їй  вказану суму з урахуванням  суми інфляції, яка становить 784,01 гр., а також  3%  річних від  простроченої суми за період з 2 серпня 2008 року  по 1 грудня 2009 року, що складає 195,93 гр., ці суми позивачка також просить стягнути на її користь з відповідачки.    

    В частині  стягнення з відповідачки на її користь моральної шкоди, позивачка  від цих вимог відмовилася.

    Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від  25 грудня 2009 року  провадження у справі в частини  позовних вимог позивачка  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення моральної шкоди закрито у зв’язку з відмовою від позову.  

    У судовому засіданні позивачка  підтримала уточнені позовні вимоги, дала суду пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві.

    Відповідачка та її представник проти позову заперечували, послалися, що  попередній договір не виконано з вини позивачки, яка  стала ухилятися від його укладення,  тому підстав для стягнення штрафу  з відповідачки немає, навпаки, такий штраф мала заплатити позивачка, яка  погодилася, що  частина переданих нею коштів відповідачці  має бути врахована у відшкодування цього штрафу, крім того,  згідно умов договору у разі ухилення від укладення договору  позивачкою, передані нею суми у рахунок  наступної купівлі-продажу залишаються у відповідачки, також нема підстав  відшкодовувати позивачці вартості  купленої нею квартири, оскільки право власності на неї відповідачці не передано, хоча вона фактично  придбана на кошти, які  продавцю передав  зять відповідачки. Крім того, позивачка отримала від відповідачки ключі від будинку  про придбання якого між ними було укладено попередній договір, цей будинок вона здавала в оренду та отримувала дохід у розмірі приблизно 11000 доларів США, що є збитками відповідачки у вигляді упущеної вигоди, у зв’язку зі зростанням цін на земельні ділянки з липня 2009 року розмір упущеної вигоди  склав 50000 доларів США. Тому  відповідачка просить відмовити у задоволенні позову позивачки.

    Третя особа  ОСОБА_3  вважає позовні вимоги позивачки необґрунтованими, заперечення відповідачки підтримує.

    Заслухавши  пояснення сторін, свідків, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.  

Згідно зі ст.  635 ЦК України   Попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору.Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства.Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства.

Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Судом встановлено, що 17 травня 2008 року між позивачкою та відповідачкою укладено нотаріально посвідчений попередній договір, відповідно  п. 1.2,1.3, 3.1 якого відповідачка мала продати  позивачці земельну ділянку, розташовану  в  АРК м. Судак, вул.. Тавричеська, 35, яка їй належить на праві власності за  ціною у гривнях, що на час укладання основного договору буде еквівалентна  140000 доларів США, зобов’язання, що випливає з цього попереднього договору сторони оцінили  у розмірі 686000 гр, договір купівлі-продажу  мав бути укладений у строк до  1 серпня 2008 року, також  згідно умов договору  позивачка  оплачує всі витрати, пов’язані  з нотаріальним посвідченням основного договору, а відповідачка  зобов’язана підготувати за свій рахунок та в строк до укладення основного  договору документи, необхідні для нотаріального посвідчення  договору купівлі-продажу земельної ділянки або зобов’язується  видати позивачці  довіреність на  збір та підготовку  необхідних для укладення  основного договору документів.

П.3.3 вказаного договору  передбачено, що  у разі невиконання або неналежного  виконання зобов’язання, що випливає з попереднього договору, винна у такому порушенні  сторона повинна сплатити  іншій стороні штраф у розмірі  10% від суми зобов’язання, вказаної у п.3.1 цього договору, сплата неустойки не звільняє сторони від виконання зобов’язань за цим договором.

П.4.2.1 вказаного договору передбачено, що , якщо  у строк до 1 серпня 2008 року  не буде укладено договір купівлі-продажу вказаної земельної ділянки або жодна з сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення у цей строк, зобов’язання за попереднім договором припиняються, сторони домовилися, що пропозиція  направляється у вигляді листа, або телеграми, або  може бути  передана через нотаріуса у порядку ст.. 84 Закону України «  Про нотаріат».

П.5.1, 5.2,5.4 договору передбачено, що сторона, яка  необґрунтовано ухиляється  від виконання  зобов’язань за цим договором, повинна відшкодувати іншій стороні збитки, завдані простроченням, одностороння відмова  від виконання  зобов’язань за цим договором  не допускається,  всі зміни та доповнення до цього договору підлягають обов’язковому нотаріальному посвідченню.

    Судом також встановлено, що  у встановлений попереднім договором строк 1 серпня 2008 року сторонами договір купівлі-продажу вказаної у ньому земельної ділянки укладено не було, фактично ні одна з сторін не  наполягала на його укладенні.

    Вказані обставини підтверджуються копією попереднього договору від 17.05.2008р.(а.с.7), поясненнями сторін.          

Таким чином, суд вважає встановленим, що  у зв’язку з не укладенням передбаченого попереднім договором  договору купівлі-продажу, зобов’язання  сторін за цим попереднім договором припинилися.  

Судом встановлено, що  у рахунок  оплати  купівлі-продажу вказаної земельної ділянки  після спливу строку попереднього договору  позивачкою передано відповідачці  13000 доларів США, про що відповідачкою видано розписки від  1 серпня 2008 року та 28 серпня 2008 року, однак  такий договір купівлі-продажу  так і не був  сторонами оформлений.

 Посилання  відповідачки про те, що нею зобов’язання за попереднім договором виконано, вона надавала позивачці пропозицію про укладення договору купівлі-продажу 27 липня 2008 року письмово, від чого позивачка ухилилася, на увагу не заслуговують, оскільки  після цього  відповідачка не наполягала  на укладенні договору купівлі-продажу і він до 1 серпня 2008 року укладений не був,  вимог відповідачкою до спливу цього строку про спонукання позивачки до укладення цього договору  у встановленому порядку не заявлялося.  Позивачкою також  не заявлялося вимог про спонування відповідачки  до укладення договору купівлі-продажу.

Вказані обставини підтверджуються  відповідними розписками(а.с.9-10),поясненнями сторін,свідків.

Таким чином, суд вважає встановленим, що  на даний час   отримані відповідачкою  кошти від позивачки у рахунок попереднього договору, який припинився, утримуються нею безпідставно.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума, що видається кредиторові боржником у рахунок належних за договором платежів, підтвердження зобов’язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.  

Ознакою завдатку є те, що він виступає одночасно і способом платежу, і способом забезпечення виконання зобов’язання.  

Правила ст. 571 ЦК України про залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовуються у випадках, коли між сторонами укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін.  

Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов’язання може мати місце лише у випадку наявності зобов’язання, яке б мало випливати з договору купівлі – продажу квартири.    

У разі коли сторони лише домовилися укласти договір, але його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансом і повертаються в тому ж розмірі, в якому вони надавалися.  

      Відповідно до ч. 3 ст. 635 ЦК України зобов’язання встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.    

     В зв’язку з тим, що договір купівлі-продажу квартири, який сторони мали намір укласти в майбутньому сторонами так і не був укладений у визначений строк, попередній договір втратив юридичну силу.  

      З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що передана  відповідачці сума за попереднім договором є авансом, а тому підлягає поверненню у тому ж розмірі – 13000 доларів США, що еквівалентно 102830 гр. на курсом НБУ(13000х7,91 грн=102830 грн.) (а.с.112)

Судом також встановлено, що відповідачка отримала від позивачки у борг 1000 доларів, що складає 4900 гр. на момент укладення договору позики також  строком повернення до 1 серпня 2008 року , що не заперечується сторонами та визначено ними  у попередньому договорі від 17.05.2008р.,  які також не повернула у зазначений строк.  

Згідно зі ст. 1046 ЦК України   За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно  до ст. 1047 ЦК України   Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Приписами ст. 1049 ЦК УКраїни встановлено, що   Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як визначено ст..  1050 ЦК України  Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України   Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

    Таким чином, оскільки відповідачка не повернула позивачці суму боргу 1000 доларів США,що еквівалентно 4900 гр. за курсом НБУ на час укладання договору від 17.05.2008р.,  тому  суд вважає, що відповідачка повинна  повернути їй  вказану суму з урахуванням  суми інфляції, яка становить 784,01 гр., а також  3%  річних від  простроченої суми за період з 2 серпня 2008 року  по 1 грудня 2009 року, що складає 195,93 гр.

Доводи відповідачки про те, що  попередній договір не виконано з вини позивачки та про те, що отримана нею  від позивачки сума 13000 доларів США має перейти до неї у якості штрафу  у зв’язку  з не укладенням   договору купівлі-продажу у строк, встановлений попереднім договором з вини позивачки, яка стала ухилятися від його укладення, тому підстав для повернення суми 13000 доларів США немає, на увагу не заслуговують, оскільки такої умови з  попереднього договору не випливає.  Крім того, судом  вказана  сума 13000  доларів США визнана авансом у рахунок майбутніх платежів у разі укладення договору купівлі-продажу, який так і не було укладено, при цьому  наявність чи відсутність  вини кого-небудь з сторін, юридичного значення для повернення авансу не має.

Також не  приймаються до уваги посилання відповідачки про відсутність позики, бо  всі кошти, про які посилається позивачка, нею отримані від   рідних відповідачки, і  їм не повернуті, оскільки  для виниклих між позивачкою та відповідачкою вказаних правовідносин, не має значення походження коштів, які були передані позивачкою відповідачці у рахунок авансу та позики.

Що стосується вимог позивачки про стягнення з відповідачки 68600 гр. штрафу у відповідності з п.3.3 попереднього договору,  та про стягнення з відповідачки  10000 доларів США, що еквівалентно 84800 гр. за курсом НБУ, сплачених позивачкою  при придбанні на прохання відповідачки  АДРЕСА_1, що є для позивачки збитками, то в цій частині  суд не вбачає підстав для  їх задоволення  

Відповідно до ст. 610 ЦК України   Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

      Згідно зі ст. 611 ЦК України   у  разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Як вбачається зі змісту  вказаного пункту  зазначеного  попереднього договору, сплата штрафу передбачено за прострочення виконання договору  у разі, якщо він все - таки виконаний, але з порушенням вказаного у ньому строку,  у даному ж випадку дія  цього попереднього договору  після спливу строку ним визначеного,  як зазначено вище,  припинена, а тому  його умови  про стягнення штрафу, як і інші умови  не підлягають виконанню у повному обсязі.  

Також суд не вбачає наявності збитків для позивачки, оскільки  вказана квартира  придбана та зареєстрована на праві власності за позивачкою, а тому  позивачка не позбавлена  можливості  провести відчуження цієї квартири та відшкодувати понесені витрати.

Таким чином, суд вважає, що в цій частині вимоги позивачки є безпідставними.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню у  вказаному обсязі.

Згідно з ст. 88 ЦПК України з відповідачки повинно бути стягнуто на користь позивачки понесені нею при зверненні до суду судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог у вигляді судового збору у розмірі 1087 грн. 06 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.(а.с.1а,23-23а).

    Керуючись ст.ст.10,11,60,212,214-215 ЦПК України, суд ,-

Вирішив :

             Позовні вимоги позивачки ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь  ОСОБА_1  у відшкодування  отриманої суми авансу 102830 грн., що еквівалентно  13000 доларів США,  у відшкодування  боргу 4900 гр., що еквівалентно 1000 доларів США,  та  у відшкодування суми  інфляції, яка становить 784,01 гр., а також  суми  3%  річних від  простроченої суми за період з 2 серпня 2008 року  по 1 грудня 2009 року, що складає 195,93 гр., судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1087 грн. 06 коп.,витрати на інформаційно –технічне забезпечення розгляду справи 120 грн., а всього 109917(сто дев'ять тисяч дев'ятсот сімнадцять) грн.

    У задоволенні решти позовних вимог позивачці ОСОБА_1  відмовити за необґрунтованістю.  

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий райсуд м.Луганська протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя: