АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Чернівці «23» листопада 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    головуючого               Горецької С.О.

    суддів                 Давнього В.П., Станковської Г.А.

    при секретарі             Чевці А.Г.

    за участю прокурора                 Єжелєва П.П.

    та адвоката             ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Марусяк Ю.В. на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21вересня 2010 року , -

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком     ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, непрацюючого, раніше не судимого, -

засуджено за ст. 307 ч.2 КК України і призначено покарання у виді п’яти років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України, звільнено засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки, а саме: періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Запобіжний захід засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишено у виді підписки про невиїзд.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Згідно вироку, ОСОБА_2. засуджений за те, що він незаконно придбавши особливо небезпечну психотропну речовину JWH-018, обіг якої заборонено, незаконно зберігав з метою збуту та в період з 14.06.2010 р. по 16.06.2010 р. займався її незаконним збутом, зокрема вчинив п’ять епізодів збуту.

16 червня 2010 року приблизно о 16год. 46 хв. ОСОБА_2 було затримано та в ході особистого огляду вилучено 10 поліетиленових пакетів з подрібненою речовиною рослинного походження в складі якої містилась особливо небезпечна психотропна речовина JWH-018, загальною вагою 0,271 грама, обіг якої заборонено.

Справа № 11-421/2010р.                                 Головуючий у І інстанції: Мамчин П.І.

Категорія ст.307 ч.2 КК України             Доповідач Горецька С.О.

Не погоджуючись з вироком суду  старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Марусяк Ю.В. подав апеляцію, в якій не оспорюючи фактичні обставини справи та доведеність вини  засудженого, п росить вирок суду відносно ОСОБА_2 скасувати як незаконний та постановити новий вирок. При цьому, посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон та безпідставно призначив йому покарання з випробуванням.

Заслухавши доповідача, провівши часткове судове слідство, заслухавши міркування прокурора, який підтримав свою апеляцію, підсудного ОСОБА_2 та його адвоката, які просили відмовити в задоволенні  апеляційних вимог прокурора, вивчивши доводи, викладені в апеляції, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що вирок суду винесено з порушенням чинного законодавства, тому апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2., незаконно придбавши особливо небезпечну психотропну речовину JWH-018, обіг якої заборонено, незаконно зберігав з метою збуту та в період з 14.06.2010 р. по 16.06.2010 р. займався її незаконним збутом, зокрема вчинив п’ять епізодів збуту.

16 червня 2010 року приблизно о 16год. 46 хв. ОСОБА_2 було затримано та в ході особистого огляду вилучено 10 поліетиленових пакетів з подрібненою речовиною рослинного походження в складі якої містилась особливо небезпечна психотропна речовина JWH-018, загальною вагою 0,271 грама, обіг якої заборонено .

Відповідно до ст.ст. 367, 371 КПК України, підставою для скасування або зміни судових рішень є зокрема, неправильне застосування  кримінального закону.

Вина ОСОБА_2 у вчинені інкримінованого йому злочину при обставинах, наведених у вироку та встановлених апеляційною інстанцією, повністю підтверджується дослідженими судом першої інстанції доказами і не оспорюється в апеляції.

Оскільки в апеляції помічника прокурора порушено питання про скасування вироку у зв’язку з необхідністю застосувати більш суворе покарання, колегія суддів, керуючись п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про практику постановлення судами вироків (постанов) при розгляді кримінальних справ в апеляційному порядку» не наводить докази на підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочині та правильності кваліфікації його дій.  

Колегія суддів вважає, що вироком суду першої інстанції вірно кваліфіковано дії засудженого ОСОБА_2 за ст. 307 ч.2 КК України, проте призначене покарання не відповідає вимогам закону.

Згідно ст.75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість  суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбуття покарання.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2. вчинив тяжкий, умисний, корисливий, закінчений злочин, протягом тривалого часу займався збутом наркотиків, збагачувався  за рахунок життя і здоров’я інших людей.

Згідно з вимогами ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попереджання нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року, судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочин на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії…, і менш суворого – особам, які вперше вчинили злочин, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялися у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Так, суд фактично не врахував, що ОСОБА_2. вчинив тяжкий злочин, незаконно придбав, зберігав з метою збуту та збув особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, у великих розмірах, повторно.

При призначенні покарання, необхідного та достатнього для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових злочинів, колегія враховує дані про особу винного, який вину свою у вчиненні злочинів визнав та щиро кається, сприяв розкриттю  злочину, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні неповнолітніх дітей та пристарілу матір.

Крім того, судова колегія  враховує, що поширення наркоманії та зростання злочинності, пов’язаної з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, набувають все більших масштабів і стають серйозним соціальним чинником, який негативно впливає на життя та здоров’я людей. Злочини у сфері обігу наркотичних засобів відносяться до категорії злочинів підвищеної суспільної небезпечності, а тому виправлення та перевиховання ОСОБА_2 можливе лише шляхом позбавлення волі.  

З урахуванням наведених обставин, з метою виправлення ОСОБА_2  та попередження вчинення ним нових злочинів, колегія суддів вважає за необхідне призначити останньому за ст.307 ч.2 КК України покарання без застосування ст. 75 КК України.

Разом з тим, згідно ст. 69 КК України, за наявності кількох обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2., вину свою у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся у вчиненому злочинному діянні, сприяв його розкриттю.

Також з матеріалів справи видно, що ОСОБА_2. раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітніх дітей та пристарілу матір, дружина не працює, тому він  фактично є єдиним годувальником в сім’ї.

Ці обставини колегія суддів визнає обставинами, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і, з урахуванням позитивних даних про особу підсудного, вважає за необхідне застосувати до нього ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст. 307 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 367, 371, 378 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію старшого помічника прокурора Шевченківського району м. Чернівці Марусяк Ю.В  задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 11 вересня 2010 року щодо ОСОБА_2 в частині призначення покарання скасувати.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за ч.2 ст. 307 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді двох років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Запобіжний захід ОСОБА_2 з підписки про невиїзд змінити на взяття під варту, взявши його під варту з залу суду.

Строк відбуття покарання ОСОБА_2. обраховується з 23 листопада 2010 року, зарахувавши в строк період його затримання з 16 по 18 червня 2010 року.

В іншій частині вирок залишити без змін.

Вирок апеляційного суду Чернівецької області може бути оскаржено в касаційному порядку до судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду кримінальних та цивільних справ протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим ОСОБА_2. протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.

Головуючий                         С.О. Горецька                        

Судді                                 В.П. Давній

                                Г.А. Станковська