У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2010 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі :
головуючого - судді Томенчука Б.М.,
суддів Гриновецького Б.М.,Хруняка Є.В.
з участю: прокурора Гуцуляка В.К.
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 на вирок Івано-Франківського міського суду від 17 вересня 2010 року,-
в с т а н о в и л а:
Вказаним вироком ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя м. Кишенів, Республіки Молдова, грузина, громадянина Молдови, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, працюючого менеджером фірми «Meraster», згідно ст.89КК України раніше не судимого,-
засуджено за ч.4 ст.296 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ст.121 ч.1КК України із застосуванням ст.69КК України на 4 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України йому остаточно призначено покарання 4 роки позбавлення волі.
До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід засудженому залишено тримання під вартою, а початок строку відбуття покарання йому рахується з 10.04.2010року.
Цивільний позов задоволено.
Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_2 на користь Івано-Франківської ОКЛ 676,82грн. за лікування потерпілих та на користь НДЕКЦ при УМВС України в Івано-Франківській області 6 444грн. за проведення експертиз.
Судом також вирішено питання щодо речових доказів.
________________________________________________________
Справа 11-516/2010р. Головуючий 1-ої інстанції Ковалюк І.П.
Категорія ст. 121 ч.1 КК України Доповідач: Томенчук Б.М.
Згідно вироку суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що 10.04. 2010р. на автобусній зупинці по вул. Галицькій, що в м. Івано-Франківську він, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з особливим цинізмом, грубо порушуючи громадський порядок, безпричинно, з хуліганських спонукань, наніс удар по лобовому склі автобуса «ПАЗ». На зауваження водія автобуса ОСОБА_4 припинити хуліганські дії ОСОБА_2 відреагував агресивно і намагався нанести йому тілесні ушкодження. Пасажири автобуса ОСОБА_5 та ОСОБА_6, а також перехожий ОСОБА_7 намагалися припинити хуліганські дії ОСОБА_2, однак останній будучи фізично сильнішим наніс ОСОБА_5 3 удари ножем спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, які викликали короткочасний розлад здоров’я, ОСОБА_6 2 удари ножем спричинивши йому фізичний біль та ОСОБА_7 2 удари ножем спричинивши йому тяжкі тілесні ушкодження.
В своїх апеляціях засуджений ОСОБА_2 та в його інтересах адвокат ОСОБА_1, не оспорюючи доведеності вини та кваліфікації дій засудженого, вважають вирок суду незаконним та не обґрунтованим в частині призначеного покарання, оскільки судом не враховано його позитивну характеристику, тяжкий стан здоров’я, що вину він визнав повністю та у вчиненому розкаявся, що має постійне місце праці, а на утриманні малолітню дитину. Просять вирок суду змінити, призначити йому більш м’яке покарання та звільнити від призначеного покарання в зв’язку з хворобою.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора про законність та обґрунтованість вироку, пояснення захисника адвоката ОСОБА_1, який підтримав подані апеляції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи та мотиви апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні ним зазначених у вироку злочинах та кваліфікація його неправомірних дій за ст.ст.296 ч.4, 121 ч.1КК України відповідають дослідженим в судовому засіданні доказам та встановленим судом обставинам.
Що ж стосується призначеного ОСОБА_2 покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, оскільки при вирішенні цього питання судом були враховані всі встановлені під час розгляду справи обставини, які пом’якшують покарання, зокрема, що він у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, що на утриманні має малолітню дитину, а також судом враховано, що злочини вчинив в стані алкогольного сп’яніння, тобто при призначенні покарання судом у повній мірі враховано дані про його особу та ступінь тяжкості вчинених ним злочинів. З врахуванням вищенаведених обставин, які пом’якшують покарання, суд і призначив йому покарання із застосуванням ст.69КК України, а тому колегія суддів не знаходить підстав для пом’якшення уже призначеного покарання.
Не ґрунтується на матеріалах справи і покликання апелянтів в апеляціях про звільнення ОСОБА_2 від покарання в зв’язку з хворобою, оскільки відповідно до ч.2 ст.84КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При призначенні покарання судом 1 інстанції було враховано те, що ОСОБА_2 хворіє гепатитом С, ВІЛ інфікований,( з його ж слів уже 3-4 роки) і саме з цих підстав застосовано ст.69КК України. Хоч фактично направлення-виписка ОСОБА_2.(із зазначенням діагнозу) датована 26.04.2010р.(т.2 а.с.204), тобто станом на час коли він перебував під вартою з 10.04.2010р.
Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а:
Апеляції засудженого ОСОБА_2 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Івано-Франківського міського суду від 17 вересня 2010 року щодо засудженого ОСОБА_2 – без змін.
Судді : Б.М. Томенчук
Б.М.Гриновецький
Є.В.Хруняк Згідно з оригіналом
Суддя: Б.М. Томенчук