Судове рішення #12203926

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

«26» листопада 2010 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого - судді Собіни І.М.

суддів:   Пашкевича О.О.,    Буцяка З.І.

при секретарі судових засідань   Приходько Л.В.

з участю сторін,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2009 року у справі за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_4 і ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

    Заочним рішенням Рівненського міського суду від 23 грудня 2009 року позовні вимоги задоволено.

    Стягнуто солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості по кредитних договорах №141205 від 14.12.2005 р. 116737,11 доларів США, що за курсом НБУ становить 898875,75 грн.; за договором №5/33-3/18-16 від 19.01.2006 р. – 29231,19 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 225080,16 грн.; за договором №001-33-3/18-16-м – 27634,41 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 212784,96 грн. Всього заборгованість становить 1336740,80 грн., і відшкодування судових витрат 1730 грн., а всього 1338470 грн. 80 коп.

    В поданій на це рішення апеляційній скарзі, апелянт ОСОБА_2 покликається на його незаконність, ухвалення з порушенням норм процесуального права.

    Вказує, що вона отримала лист від другого співвідповідача – боржника по кредиту ОСОБА_4, із змісту якого вбачається, що він погасив заборгованість по кредиту шляхом продажу майна, для придбання якого і отримувалися кредитні кошти.

    Зазначає, що позивачем заявлена завищена сума стягнення неустойки по кредитному договору №5/33-3/18-16 від 19.01.2006 р. в розмірі 5000 грн., хоча відповідно до п. 7.6. цього договору сума неустойки складає 500 грн.

Просить скасувати заочне рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити Акціонерному комерційному інноваційному банку «УкрСиббанк» в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі і з’явилися в судове засідання, перевіривши подані докази та доводи апелянта, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 14.12.2005 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №141205-1, відповідно до якого йому було надано кредит в сумі 180000 доларів США зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 13% річних і строком повернення не пізніше 30.11.2012 р.; 19.01.2006 р. позивач та відповідач ОСОБА_4 уклали кредитний договір №5/33-3/18-16, відповідно до якого останньому  було надано кредит в сумі 47768 доларів США, що на день укладання кредитного договору становило 241228 грн. за курсом НБУ, із сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 12,5% річних і строком повернення не пізніше 19.01.2010 р.; 27.01.2006 р. між позивачем та відповідачем ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №001-33-3/18-16-м, відповідно до якого ОСОБА_4 було надано кредит в сумі 41000 доларів США і сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 13% річних та строком повернення не пізніше 25.01.2010 р. (а. с. 11 – 22).

Для забезпечення виконання зобов’язань по вказаних кредитних договорах між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 були укладенні договори поруки: від 14.12.2005 р. №141205-1-п, від 19.01.2006 р. №5/1-2005, від 27.01.2006 р. №001/33-3/18-16-м-п, відповідно до яких відповідачка ОСОБА_2 зобов’язувалася перед позивачем - банком (Кредитором) відповідати за виконання відповідачем ОСОБА_4 (Позичальником) усіх його зобов’язань в повному обсязі, що виникли з кредитних договорів (а. с. 23 – 25).

Заявлена позивачем Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» на час розгляду справи загальна сума заборгованості відповідача ОСОБА_4 перед позивачем банком склала 1338470 грн. і підтверджується наданими позивачем місцевому суду розрахунками заборгованості за цими кредитними договорами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається із договорів поруки, борг за кредитними договорами підлягає стягненню із відповідачів солідарно.

Тому, суд першої інстанції правомірно стягнув із відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_2 солідарно на користь позивача Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» загальну суму заборгованості за кредитними договорами, а сама 1336740,80 грн.

Покликання апелянта ОСОБА_2 на те, що позивачем заявлена завищена сума стягнення неустойки по кредитному договору №5/33-3/18-16 від 19.01.2006 р. в розмірі 5000 грн., хоча відповідно до п. 7.6. цього договору сума неустойки складає 500 грн. не відповідає змісту п. 7.6. кредитного договору №5/33-3/18-16 від 19.01.2006 р., згідно з яким відповідно до вимог ст. 611 ЦК України Позичальник зобов’язаний сплатити Банку неустойку за порушення своїх зобов’язань (в тому рахунку і за порушення термінів виконання зобов’язань), встановлених п. п. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7, 4.8. цього договору. Розмір зазначеної в цьому пункті неустойки встановлюється рівним 5000 грн. (а. с. 20).

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_4 повідомив її листом про той факт, що він погасив заборгованість по кредиту шляхом продажу майна, для придбання якого і отримав кредитні кошти, ніякими доказами не підтверджені, тобто є голослівними і не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення суду першої інстанції

Виходячи з наведеного, рішення місцевого суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

Підстав для скасування рішення суду першої інстанції і задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 колегія судів не вбачає.

Керуючись     п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 315, ч. 1 ст. 325 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Рівненського міського суду від 23 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов’язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів, починаючи з дня набрання нею законної сили.

        Головуючий:                         Собіна І.М.

        Судді:                                                                      Пашкевич О.О.

                                                                                                     Буцяк З.І.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація