Справа № 1-105-2010 р.

ВИРОК

ІМ’ЯМ   УКРАЇНИ

    05 листопада 2010 р.                                Липоводолинсткий районний суд Сумської області в складі: головуючого – судді Шульги О.М.

                             при секретарі: Мазур О.А.

                             з участю прокурора Маценко С.О.

                             розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина справу про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з освітою 8 класів, не одруженого, не працюючого, не судимого

- по ст. 185 ч. 3 КК України

ВСТАНОВИВ:

    Підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжка) поєднане з проникненням до приміщення де зберігалось це майно.

    Цей злочин він вчинив за таких обставин.

    06 вересня 2010 року підсудний ОСОБА_1 йдучи близько 21 години по вулиці Зеленій в смт. Липова Долина і проходячи мимо господарства ОСОБА_2 вирішив зайти до неї в господарство та викрасти в неї курей.  Реалізуючи свій злочинний намір, діючи таємно, умисно з корисливих спонукань він впевнившись в тому, що господарка вже спить, так як світло уже в будинку не горіло, зайшов до двору, а потім проник до сараю, звідки викрав трьох курей, яких поклав до сумки і залишив дане господарство. Викрадених курей використав для власних потреб та пригощання своїх знайомих.

    Своїми протиправними діями підсудний Білоцерківський завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальні збитки на суму 105 гривень, які відшкодував в ході досудового слідства.

    Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся в скоєному та пояснив, що дійсно він йдучи 06.09.2010 року по вулиці Зеленій вирішив зайти до господарства ОСОБА_2, яка на той час уже спала, та викрасти в неї курей. З цією метою він зайшов до двору ОСОБА_2, а потім проник до сараю і викрав звідти трьох курей. Щоб кури не кричали, він відкрутив їм голови, а потім поклав їх до принесеної з собою сумки та залишив дане господарство. По дорозі він зустрів свого знайомого ОСОБА_3 і вони вдвох пішли до ОСОБА_4, де обскубли курей і одну курку зварили, половину якої з’їли та полягали спати. На утро прийшли працівники міліції і він їм розповів про факт викрадення ним курей. Нанесені ним збитки він повністю відшкодував потерпілій ОСОБА_2 і вона до нього ніяких претензій не має.

    Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини справи  і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви, щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників процесу та роз’яснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

    Таким чином, аналізуючи зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності і визнаючи їх достовірними, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю і його дії кваліфікує по ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна – крадіжка поєднана з проникненням до приміщення, оскільки він умисно, таємно, з корисливою метою проник до двору та приміщення сараю потерпілої, звідки викрав трьох курей.

    При призначенні покарання обставинами, які його пом’якшують судом визнається щире каяття підсудного, та добровільне відшкодування завданого збитку.

    Обставин, які обтяжують покарання підсудному, судом не вбачається.

    Враховучи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним, його особистість, що характеризується позитивно, щиро кається в  скоєному, не судимий, тяжких наслідків від вчиненого ним злочину не наступило і нанесені ним збитки повністю відшкодовані та зважаючи на те, що потерпіла у своїй письмовій заяві прохає суворо його не карати, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого, перейшовши до іншого, більш м’якого виду основного покарання, застосувавши до нього ст. 69 КК України – призначення більш м’якого покарання ніж передбачено законом.

    Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

    ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 3 КК України  і визначити йому покарання з застосуванням ст. 69 КК України у виді громадських робіт строком 240 (двісті сорок) годин.

    Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

    На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

    Суддя:                                                        О.М. Шульга