Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22- 8888/10 Головуючий у 1 інстанції: Кляшторний В.С.
Суддя-доповідач: Краснокутська О.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2010 року м . Запоріжжя
Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі
Головуючого: Пільщик Л.В.
суддів : Краснокутської О.М.
Сапун О.А.
при секретарі Петровій О.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним підвищення процентної ставки за кредитним договором, -
ВСТАНОВИЛА :
В червні 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» про визнання недійсним підвищення процентної ставки за кредитним договором.
В позовній заяві зазначала, що 02.11.2007 року між позивачем та ЗАТ КБ «Приватбанк» було укладено кредитний договір № ZPPVGK000000036, відповідно до якого вона отримала 38500 грн. на строк до 01.11.2027 року для придбання житла. На момент укладання договору позивач мала прізвище ОСОБА_3 а у 2009 році після одруження змінила прізвище на ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
Згідно до п. 7.1. відсоток за користування кредитом складає 1,25% в місяць, а сума щомісячного платежу дорівнює 536 грн. 27. коп.
Підпунктом 2.3.1. пункту 2.3. Кредитного договору встановлено, що банк має право збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом при зміні конюктури ринку грошових ресурсів в Україні. При цьому банк направляє позичальнику письмове повідомлення про зміну відсоткової ставки на протязі 7 календарних днів з дати зміни процентної ставки.
У лютому 2009 року у відділенні банку позивач дізналась, що з 01.02.2009 року за кредитним договором банк підвищив проценту ставку 25,48% на рік, хоча вона на це своєї згоди не давала і не підписувала з цього приводу ніяких додаткових угод.
На думку позивача зазначені дії відповідача суперечать вимогам законодавства.
Посилаючись на викладене, просила суд визнати нікчемними п.п.2.3.1. п. 2.3. кредитного договору від 02.11.2007 року та недійсним підвищення відповідачем відсоткової ставки за вказаним кредитним договором з 01.02.2009 року.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2010 рокупозов задоволено.
Визнано неправомірними дії Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» щодо збільшення з 01.02.2009 року в односторонньому порядку відсоткової ставки за користування кредитом за кредитним договором № ZPPVGK000000036 від 02.11.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Визнано нікчемним підпункт 2.3.1. пункту 2.3. кредитного договору № ZPPVGK000000036 від 02.11.2007 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ КБ «ПриватБанк».
Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 судові витрати на сплату ІТЗ в розмірі 37 грн.
В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно до вимог ст. 627 ЦК України сторони у договорі вільні у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вірно посилався на положення ст. ст. 626, 627, 638 ЦК України, якими визначені поняття договору, підстави виникнення й загальні умови його виконання та на ст. 1056-1 ЦК України – стосовно визначення розміру процентів за кредитним договором.
Згідно п.7.1.Договору відсоток за користування кредитом складає 1,25% в місяць, а сума щомісячного платежу дорівнює 536 грн. 27 коп.
Банк від 02.11.2007 року в односторонньому порядку збільшив розмір процентної ставки до 16,08 % на рік,а з 01.02.2009 року до 25,48% на рік .
Згідно до вимог ст. 653 ч.3 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов”язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору,якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. .
Згідно до ст. 654 ЦК України зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Хоча пунктом 2.3.1 зазначеного кредитного договору передбачено право банка збільшувати розмір відсоткової ставки за користування кредитом в односторонньому порядку, проте, таке одностороннє збільшення вимагає від банку наявності певної процедури- на підставі п. 2.3.1 надіслання позичальникові письмового повідомлення про зміну процентної ставки протягом 7 календарних днів з дати вступу в чинність зміненої процентної ставки, а також у відповідності до ст.ст. 653,654 ЦК України переоформлення кредитного договору,що відповідає також змісту п.2.3.3 Договору.
В матеріалах справи відсутні відомості про те, що позивач була повідомлена про зміну відсоткової ставки за кредитним договором а також відомості про переоформлення кредитного договору за новими процентними ставками.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
09 січня 2009 року набрав чинності Закон України від 12 грудня 2008 року № 661-VІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку".
Зазначеним Законом ЦК України доповнено ст. 1056-1 "Проценти за кредитним договором", відповідно до частин другої та третьої якої встановлений договором розмір процентів не може бути збільшений банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір процентів в односторонньому порядку є нікчемною
Статтею ст. 643 ЦК України визначено момент укладення договору за пропозицією, в якій вказаний строк для відповіді. Так, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач фактично збільшив розмір процентів за кредитним договором в односторонньому порядку без згоди і переукладання договору у порушення вимог ст.ст.653,654 ЦК України з 01 лютого 2009 року, хоча на цей час уже була чинною ст. 1056-1 ЦК України про заборону таких дій.
Основні доводи апеляційної скарги відповідачів полягають в тому, що суд першої інстанції неправильно застосував положення статті 1056-1 ЦК України, оскільки ця норма не має зворотної дії у часі, а тому суд застосував закон, який не поширюється на правовідносини сторін. Такі доводи базуються на твердженнях відповідача стосовно того, що зміна процентної ставки за кредитними договорами відбулася на підставі рішення ПАТ КБ «ПриватБанк» № КТ –БТ-СП-2009/1 від 05.01.2009 року - тобто, до набрання чинності законом України № 661-VI від 12.12.2008 р.
Проте, вищевикладені доводи апеляційної скарги відповідачів не знайшли підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки з матеріалів справи видно, що процентна ставка у розмірі 16,08 % була встановлена у порушення вимог ст.ст. 653,654 ЦК України, а у розмірі 25,48% фактично була в односторонньому порядку змінена банком з 01.02.2010 року ще й у порушення вимог ст. 1056-1 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображують позицію відповідача, висловлену в ході розгляду справи і полягають лише в переоцінці доказів, які належним чином перевірені і оцінені судом першої інстанції і не доводять порушення судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права.
За таких обставин судова колегія вважає, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства ?омерційний банк "Приватбанк" відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 05 жовтня 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий
Судді