Судове рішення #12211253

     

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

Справа № 22-8986/2010 р.                                             Головуючий у 1-й інстанції: Голубкова  М.А.

                                                                                                  Суддя-доповідач: Кухар С.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

30 листопада 2010 року                                                           м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, судді:      Бондаря М.С.

суддів:                         Кухаря С.В.

                                         Гончара О.С.

  при секретарі:               Остащенко  О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И  Л А :

 

У січні 2008 року відкрите акціонерне товариство "Мотор-Січ" (далі – ВАТ "Мотор-Січ"), звернувшись до суду з указаним позовом, зазначало, що 16 квітня 2004 року між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", ВАТ "Мотор-Січ" та ОСОБА_3 було укладено договір про цільову підготовку молодого спеціаліста за спеціальністю "Технологія виробництва авіаційних двигунів".  

Згідно з цим договором ВАТ "Мотор-Січ" зобов’язувалося сплачувати кошти за навчання ОСОБА_3, стипендію, після закінчення навчання надати йому роботу за спеціальністю, а ОСОБА_3 зобов’язувався приступити до роботи не пізніше строку, вказаного у направленні на роботу та відпрацювати на підприємстві три роки після закінчення навчання. У разі невиконання цих умов він зобов’язувався відшкодувати у повному обсязі кошти, витрачені на навчання з урахуванням індексу інфляції на час виплати.  

ВАТ "Мотор-Січ" виконало усі умови договору, однак ОСОБА_3 після закінчення навчання до роботи не приступив.  

Посилаючись на викладене, ВАТ "Мотор-Січ" просило стягнути з ОСОБА_3 вартість за весь час навчання (з 1 вересня 2001 року до 28 лютого 2006 року) та стипендію: 14 822 грн. 50 коп. + 4 760 грн. 03 коп. відповідно, всього 19 582 грн. 53 коп.; інфляційну суму за період з 1 квітня 2006 року до 17 лютого 2007 року в сумі 4 719 грн. 39 коп. та три проценти річних в сумі 1 005 грн. 94 коп.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ВАТ "Мотор-Січ" 6 156 грн. вартості навчання та виплаченої стипендії.  

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ВАТ «Мотор-Січ» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати, та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог в повному обсязі.  

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виходив із того, що 16 квітня 2004 року між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", ВАТ "Мотор-Січ" та ОСОБА_3 укладено договір про цільову підготовку молодого спеціаліста, пунктом 5.1 якого визначено вартість навчання – 14 822 грн. 50 коп. а пунктом 2.2 передбачено зобов’язання відповідача відпрацювати у ВАТ "Мотор-Січ" три роки після закінчення навчання.  

ВАТ "Мотор-Січ"   перерахувало навчальному закладу 9 075 грн. за період навчання з 1 вересня 2000 року до 28 лютого 2006 року, тобто за 5,5 років із розрахунку 1 650 грн. за один рік та 4 750 грн. на оплату стипендії. Однак відповідач з 1 квітня 2006 року до роботи не приступив, а з 5 квітня 2006 року працевлаштувався до авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України".

Оскільки договір між сторонами було укладено 16 квітня 2004 року, то й зобов’язання виникли саме з цієї дати. Відповідач закінчив навчання 28 лютого 2006 року, вартість навчання складає 3 300 грн. Крім того, за цей період йому було виплачено 2 856 грн. 20 коп. стипендії, всього 6 156 грн. 20 коп.    

Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна.

16 квітня 2004 року між Національним аерокосмічним університетом ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", ВАТ "Мотор-Січ" та ОСОБА_3 укладено договір про  цільову підготовку молодого спеціаліста, пунктом 5.1 якого визначено вартість навчання – 14 822 грн. 50 коп. (а.с. 8).

Відповідно до довідки Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" ОСОБА_3 навчався у період з 1 вересня 2001 року до 28 лютого 2006 року та згідно вказаного договору про цільову підготовку молодого спеціаліста Національному аерокосмічному університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" оплачено ВАТ "Мотор-Січ" в сумі 14 822 грн. 50 коп. в повному обсязі за весь період навчання. Також за весь час навчання ОСОБА_3 на підставі того ж договору була виплачена стипендія в розмірі 4760 грн. 03 коп. (а.с. 10).

Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, відповідно до якої цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Однією з підстав виникнення прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Загальні положення про правочини передбачені главою 16 ЦК України.

Зобов’язання між сторонами виникли на підставі договору, укладеного 16 квітня 2004 року. Зазначений договір сторонами не оспорений.    

Після закінчення навчання ОСОБА_3 до праці на ВАТ "Мотор-Січ" не приступив.

З огляду наведеного судова колегія приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 не приступивши до роботи у ВАТ "Мотор-Січ", та порушивши умови договору, передбачені п. 2.2, п. 2.3 у відповідності з п. 2.4. зобов'язаний відшкодувати підприємству грошові кошти в повному обсязі, які були витрачені підприємством на його навчання, а саме вартість навчання в розмірі 14 822 грн. 50 коп. та отримання стипендії в сумі 4760 грн. 03 коп., тому позов в цій частині підлягає задоволенню.

Висновок суду першої інстанції про те, що вартість навчання повинна відшкодовуватися з дня укладення договору є безпідставним, оскільки сторони у зазначеній угоді визначили, що у разі порушення умов договору ОСОБА_3, останній повинен сплатити грошові кошти з часу виникнення зобов'язання, а не з часу укладення договору.

Проте, зазначивши в мотивувальній частині судового рішення про необхідність відмови в задоволенні позову щодо стягнення суми з ОСОБА_3 з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних, суд першої інстанції в резолютивній частині рішення відносно цих вимог висновку не зробив.

Так, статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

 

Однак вимоги ст. 625 ЦК України можуть застосовуватися лише за порушення боржником грошового зобов’язання, тобто не застосовуються до правовідносин які склались між сторонами позивачем та відповідачем. А тому в задоволенню позову в цій частині необхідно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Мотор-Січ» витрати на оплату судового збору в частині задоволеного позову: при подачі позову в розмірі 195 грн. 83 коп. та при подачі апеляційної скарги - 97 грн. 91 коп. (всього 293 грн. 74 коп); на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи при подачі позову в розмірі 30 грн та при подачі апеляційної скарги - 250 грн. (всього 280 грн.).

   

Керуючись ст.ст. 307, 309, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства  «Мотор-Січ» задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 квітня 2009 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Відкритого акціонерного товариства  «Мотор-Січ» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Відкритого акціонерного товариства «Мотор-Січ» витрати: на оплату вартості навчання в розмірі 14 822 грн. 50 коп.,  на оплату стипендії в сумі 4 760 грн. 03 коп., на оплату судового збору в розмірі 293 грн. 74 коп., на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 280 грн.

В решті позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене  безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація