Справа № 2-501/2007р.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 квітня 2007 р. м.Димитров
Димитровський міський суд Донецької області у складі:
головуючого - судді Халаджи О.В.
при секретарі Рибкіної Г.В.
з участю представника позивача ОСОБА_2.
представника відповідача Коробського А.В.
розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Димитров справу за
позовом ОСОБА_1до Димитровської міської Ради про визнання права
власності на жилий будинок,
ВСТАНОВИВ:
Відповідач позов визнав.
Позивач в судовому засіданні, в обгрунтування позову пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_1року помер її батько ОСОБА_3, який постійно мешкав на день смерті у м. АДРЕСА_1.
Після смерті батька відкрилася спадщина, що складається із жилого будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у м. АДРЕСА_1. Зазначену спадщину фактично прийняла її мати, ОСОБА_4, що мешкала разом з батьком на час відкриття спадщини.
Шістнадцятого грудня 2000 р. ОСОБА_4 померла, не встигнувши за час життя переоформити на себе жилий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у м. АДРЕСА_1, та зареєструвати в БТІ, як того вимагає законодавство.
її батьком ОСОБА_3під час життя, відповідно до рішення виконавчого комітету Ново-економіческої міської ради депутатів працівників від 12.11.1948 року про відведення під індивідуальну забудову земельної ділянки, договору на право будівництва житлового дому та безстрокового користування земельної ділянки від 30.03.1954 року, посвідченого державною нотаріальною конторою м. Красноармійська від 02.04.1954 року реєстровий № 3343, було збудовано один одноповерховий жилий будинок загальною внутрішньою площею 45,1 кв.м., а також надвірні будівлі та споруди позначені у технічному паспорті літерою Б-1 - літня кухня, В-1 - гараж, Г-1 - сарай, Д-1 -сарай, Є-1- вбиральня, Ж-1 - зливна яма, № 1,2,3 -огорожа, І - замощення, П - водопровід.
Зазначеним жилим будинком батьки відкрито і безперервно користувалися протягом усього життя, були зареєстровані за цією адресою, сплачували обов'язкові податки та зобов'язання за утримання домоволодіння. За змістом технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок та домової книги власником домоволодіння зазначено ОСОБА_3.
Виходячи із змісту статті 529 Цивільного кодексу Української РСР, спадкоємцями першої черги за законом є діти спадкодавця та той з подружжя, який його пережив. За таких обставин на спадкування за законом першої черги після смерті мого батька та мати має право лише вона, ОСОБА_1. Інших спадкоємців не має.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу Української РСР, як спадкоємець першої черги за законом, я прийняла спадщину, фактично вступив в управління та володіння спадковим майном, розпорядилася речами звичайної домашньої обстановки та вжитку. У Димитровській державній нотаріальній конторі заведено справу в якій знаходиться її заява про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі. За таких обставин я прийняла спадщину відповідно до
статті 549 Цивільного кодексу Української РСР. Незважаючи на факт прийняття спадщини, свідоцтва про право на спадщину за законом у встановленому законом порядку на жилий будинок вона не може отримати з причин відсутності реєстрації права власності зазначеного домоволодіння у Димитровському бюро технічної інвентаризації, що підтверджується довідкою БТІ. При наявності усіх документів необхідних для реєстрації права власності в БТІ, її батьки під час життя не зареєстрували право приватної власності на домоволодіння у Димитровському бюро технічної інвентаризації, що спричиняє для неї неможливість в позасудовому порядку оформити її спадкові права, та надає їй право звертатися до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно.
Тому просить визнати за нею право власності на жилий будинок і господарські будівлі і споруди за адресою: м. ОСОБА_1.
Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1року помер ОСОБА_3, який постійно мешкав на день смерті у м. АДРЕСА_1. Після смерті батька відкрилася спадщина, що складається із жилого будинку з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у м. АДРЕСА_1. Зазначену спадщину фактично прийняла ОСОБА_4, що мешкала разом з ОСОБА_3. на час відкриття спадщини. ІНФОРМАЦІЯ_2р. ОСОБА_4 померла, не встигнувши за час життя переоформити на себе жилий будинок з належними до нього господарськими будівлями та спорудами у м. АДРЕСА_1, та зареєструвати в БТІ, як того вимагає законодавство. (а.с. 11-12)
ОСОБА_4 доводиться матір'ю позивачці, що підтверджується довідкою РаЦС Димитрівського міського управління юстиції. ( а.с. 16)
Згідно договору на право будівлі дома та безстрокового користування земельною
ділянкою від 30.03.1954р. ОСОБА_2було надано право будівлі
дома в м. Димитров, Донецької області, який знаходиться на земельній ділянці
Димитровської міської Ради, площею 600 кв.м. з усіма господарськими будівлями і
спорудами. Згідно довідки №974 про правовий статус земельної ділянки від 13.10.2006
року користувачем земельної ділянки є ОСОБА_2.( а.с. 24)
Відповідно довідки управління архітектури від 31.01.2007 року порушення будівельних норм при будівництві дома № АДРЕСА_1не має. (а.с. 26) Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу Української РСР, як спадкоємець першої черги за законом, ОСОБА_1. прийняла спадщину, фактично вступила в управління та володіння спадковим майном, розпорядилася речами звичайної домашньої обстановки та вжитку (а.с. 31). У Димитровській державній нотаріальній конторі заведено справу в якій знаходиться заява позивачки про видачу їй свідоцтва про право на спадщину, що підтверджується витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі, а також довідкою Димитровської державної нотаріальної контори. За таких обставин ОСОБА_1. прийняла спадщину відповідно до статті 549 Цивільного кодексу Української РСР. Згідно довідки БТІ, домоволодіння по вулиці АДРЕСА_1реєстрованим не значиться, але технічний паспорт на будинок АДРЕСА_1оформлений на ОСОБА_3 /а.с.21,22/.
В силу вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню в повному обсязі і за нею необхідно визнати право власності на жилий будинок N АДРЕСА_1Донецької області, загальною площею 45.1 кв.м., в тому числі житловою - 22,4 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами позначеними у технічному паспорті літерою Б-1 - літня кухня, В-1 - гараж, Г-1 - сарай, Д-1 - сарай, Є-1- вбиральня, Ж-1 - зливна яма, № 1,2,3 -огорожа, І - замощення, II - водопровід.
На підставі ст.ст. 524, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, ст. 392 Цивільного кодексу України, та керуючисть ст.ст. 10, 11, 57, 209, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1до Димитровської міської Ради про визнання права власності задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1право власності на жилий будинок № АДРЕСА_1, Донецької області, загальною площею 45.1 кв.м., в тому числі житловою - 22,4 кв.м. з належними до нього господарськими будівлями та спорудами позначеними у технічному паспорті літерою Б-1 - літня кухня, В-1 - гараж, Г-1 - сарай, Д-1 - сарай, Є-1- вбиральня, Ж-1 - зливна яма, № 1,2,3 -огорожа, І -замощення, II - водопровід і знаходиться на земельній ділянці Димитровської міської Ради.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Димитровський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.