РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2010 року справа 2-3394/10
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
В складі : головуючого- судді Бабаніної В.А.
При секретарі Нагаєвій Н.О.
З участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Міщенко І.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Нікопольської міської ради про визнання права власності на спадок в порядку спадкування за заповітом
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом у якому просить в изнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0438, що знаходиться у АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3. Посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_1.
За заповітом від 18.06.2004 року, посвідченим державним нотаріусом ІІ-Ї Нікопольської державної нотаріальної контори Балашовою В.М., ОСОБА_3 заповіла їй житловий будинок з відповідною частиною господарчих будівель та споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 та передану у приватну власність земельну ділянку площею 0.0438 га в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 проживала одна. З 2001 року ОСОБА_1 орендувала у неї город, так як вона обробляти його не могла через похилий рік. Потім вона стала доглядати ОСОБА_3, тому що родичів у неї не було. З цих причин ОСОБА_3 саме їй заповіла свій будинок та земельну ділянку.
Після смерті ОСОБА_5 у встановлений законодавством строк вона звернулася до ІІ-Ї Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Але державний нотаріус Апальков Є.В. листом № 2341/01-14 від 23.11.2009 р. відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв"язку з тим, що правовстановлюючий документ на житловий будинок не дає можливості ідентифікувати власника даного житлового будинку (у свідоцтві про право власності на будову у м. Нікополі зазначено ім'я ОСОБА_7 та будинок АДРЕСА_2.
Домоволодіння належало ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на будову в м. Нікополі від 24.04.1951 р. Це свідоцтво було їй видане взамін договору дарування від 24.06.1947 р. та свідоцтва про право на спадщину від 15.04.1951 р.
Про той факт, що насправді ім'я ОСОБА_7 не ОСОБА_7, а ОСОБА_3 їй стало відомо лише у 2005 ропі, коли ОСОБА_3 оформляла па її ім'я доручення на розпорядження грошовими внесками та компенсаційними рахунками у філії Ощадбанку. І її сім'я, і сусіди завжди знали її як ОСОБА_8, адже саме так вона усім представлялася. За її поясненням стосовно її імені саме ОСОБА_8 її називали з дитинства і їй не подобається її справжнє ім'я.
Помилка у імені спадкодавиці виникла через те, що інструкції про вчинення нотаріальних дій. що діяли у 40-50-х роках XX століття не містили порядку встановлення особи, що здійснює правочин. Скоріш за все прізвища, імена та по-батькові обдарованого чи спадкоємця могли бути записані зі слів дарувальника чи заповідача. Саме тому у правовстановлюючому документі ОСОБА_3 стоїть ім'я ОСОБА_8, адже саме так її називали і родичі, і близькі.
Стосовно адреси домоволодіння, перейменування вулиці Куксіна у вулицю Лапинську у м. Нікополі було здійснено па підставі рішення Нікопольської міськради від 27.07.1996 р. а номер домоволодіння було змінено у 60-х роках XX століття, коли у м. Нікополі здійснювалося відселення людей з зони затоплення при будівництві Каховського водосховища. У той час відселеним надавалися земельні ділянки під будівництво житлових будинків за рахунок урізання земельних ділянок домоволодінь, що зараз знаходяться у приберегових районах м. Нікополя. Саме це відбувалось і на вул. Куксіна (зараз Лапинська). У результаті ущільнення домоволодінь було змінено нумерацію житлових будинків. Факт зміни номеру будинку підтверджує генеральний план домоволодіння 1955 р., що міститься у технічному паспорті домоволодіння по АДРЕСА_1. користувачем якого є ОСОБА_3, де вказано помер будинку АДРЕСА_2. а потім через дріб вказано АДРЕСА_1, та штамп на цьому ж генеральному плані віл 22.04.1955 р. про реєстрацію за ОСОБА_7 земельної ділянки по АДРЕСА_2.
Право власності спадкодавця на земельну ділянку по АДРЕСА_1 підтверджується державним актом па право приватної власності на землю від 13.04.1998 р. У акті ім'я ОСОБА_5 вказано як ОСОБА_5, а не ОСОБА_5, тобто теж спрощено до більш вживаного варіанту цього імені.
Представник відповідача позовні вимоги визнав.
Вислухавши позивача, свідків , дослідивши матеріали справи ,суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 1233, 1234, 1268, 1269, 1270 ЦК України.
Судом встановлено, що За заповітом від 18.06.2004 року, посвідченим державним нотаріусом ІІ-Ї Нікопольської державної нотаріальної контори ОСОБА_4, ОСОБА_3 заповіла ОСОБА_1 житловий будинок з відповідною частиною господарчих будівель та споруд, що знаходиться у АДРЕСА_1 та передану у приватну власність земельну ділянку площею 0.0438 га в межах згідно з планом для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану за адресою АДРЕСА_1.( копія а.с.6). ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла ( копія свідоцтва про смерть а.с.5)
І копії спадкової справи № 345/2009 відкритої Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою ( а.с.23-33) видно, що ОСОБА_1 у встановлений законодавством строк звернулася до ІІ-Ї Нікопольської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. У видачі свідоцтва про право на спадщину їй було відмовлено у зв"язку з тим, що у свідоцтві про право власності на будову у м. Нікополі зазначено ім'я ОСОБА_7 та будинок АДРЕСА_1.
. Це свідоцтво було їй видане взамін договору дарування від 24.06.1947 р. та свідоцтва про право на спадщину від 15.04.1951 р.
В судовому засіданні свідки кожна окремо пояснили, що більше 20 років були сусідами ОСОБА_9 . Знали її як ОСОБА_8, так звали її всі сусіди.
Як видно з наданих суду документів на домоволодіння ( технічного паспорту, домової книги) перейменування вулиці Куксіна у вулицю Лапинську у м. Нікополі було здійснено па підставі рішення Нікопольської міськради від 27.07.1996 р. Факт зміни номеру будинку підтверджує генеральний план домоволодіння 1955 р., що міститься у технічному паспорті домоволодіння по АДРЕСА_1. користувачем якого є ОСОБА_3, де вказано помер будинку АДРЕСА_2. а потім через дріб вказано АДРЕСА_1, та штамп на цьому ж генеральному плані віл 22.04.1955 р. про реєстрацію за ОСОБА_7 земельної ділянки по АДРЕСА_2. ( а.с. 7-14).
Право власності спадкодавця на земельну ділянку по АДРЕСА_1 підтверджується державним актом па право приватної власності на землю від 13.04.1998 р. ( а.с.15)
Керуючись ст.. 10,11, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, на підставі ст. ст. 1233, 1234, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд
Вирішив :
Позов ОСОБА_1 задовольнити. В изнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,0438, що знаходиться у АДРЕСА_1 у порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання заяви про оскарження рішення протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційну скаргу на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, через Нікопольський міськрайонний суд, або в порядкуч.4 ст.295 ЦПК України.
Суддя
Вирішив:
В задоволенні позовних вимог робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов”язкового державного страхування України на випадок безробіття- Нікопольського міськрайонного центру занятості ОСОБА_10 про стягнення 1788,20 грн. відмовити.
Заява про оскарження рішення суду до апеляційного суду Дніпропетровської області може бути подана через десять днів після проголошення рішення, а апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подачі заяви через Нікопольський міськрайонний суд.
Суддя