РІШЕННЯ                      справа № 2о-211/10 р.                                                                                                                                                                                                      

                                                        ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

10 листопада 2010 р. Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:               головуючого - судді                                         Бабаніної В.А

                      секретаря -                                                         Нагаєвої Н.О.,

За участю народних засідателів                                                 Борисова М.М.

                                                                                                       Безродній Ю.В.

Представника заінтересованої особи                                         Ревті Д.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Нікополі цивільну справу за заявою  ОСОБА_3 , заінтересована особа – Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області про визнання особи безвісно відсутньою,-

                                                                    В С Т А Н О В И В :

          ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою, в якій  просить визнати безвісно відсутнім  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,  посилаючись на наступні обставини.

      Вона перебувала з ОСОБА_4  у  фактичних шлюбних відносинах. Мають    доньку – ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2  .  

 З листопада 1998 року ОСОБА_4 вихованням дочки не займався, а в 2000 році він продав  свою квартиру і  виїхав.

В 2006 році до м. Сімферополь було направлено виконавчий лист, але він був повернутий до державної виконавчої служби, в зв’язку з тим, що ОСОБА_4 в м. Сімферополь не проживає.

 Оперативно-розшуковими заходами, проведеними  Нікопольським МВ УМВС України місцезнаходження  ОСОБА_4 не встановлене.

    Визнання  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім  необхідно заявниці для оформлення  в майбутньому документів для виїзду доньки   для оздоровлення та можливості відвідати родичів, що мешкають в Російській Федерації.

В судовому засіданні заявниця підтримала вимоги заяви  та суду пояснила, що батьки ОСОБА_4 мешкають в м. Кривий Ріг, однак ні вона ні ОСОБА_4 з ними не спілкувались, родинні стосунки не підтримували. В останнє вона бачила  ОСОБА_4 в 1999 році, і з того часу ніяких відомостей про нього не має. Визнання ОСОБА_4 безвісно відсутнім їй необхідно для оформлення  пенсії у зв’язку з утратою годувальника на її неповнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка на даний час навчається в гімназії  № 15 .

          Представник заінтересованої особи у судовому   засіданні проти   визнання   ОСОБА_4 безвісно відсутнім не заперечував, оскільки як вбачається з матеріалів справи, останній  відсутній за місцем своєї реєстрації на протязі восьми років, за даними пенсійного фонду  працюючим не значиться.

      Вислухавши  заявницю, представника заінтересованої особи   та вивчивши матеріали справи,  суд вважає, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню за наступних підстав.

        Згідно ст. 43 ЦК України, громадянин може бути в судовому порядку визнаний безвісно відсутнім, якщо протягом одного року в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування.

       У судовому  засіданні встановлено, що  ОСОБА_4 є батьком неповнолітньої ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 19)

      Згідно адресної довідки  за відомістю адресного бюро Нікопольського МВ УМВС України у Дніпропетровській області ОСОБА_4    станом на 20.06.2008 року  зареєстрований за адресою:  АДРЕСА_1  (а.с. 34,35).

Однак, відповідно до  рапорту  Нікопольського МВУМВС від 10.06.2008 року, ОСОБА_4 за адресою  реєстрації не проживає з 2000 року. Квартиру АДРЕСА_1 він продав, не знявся добровільно з реєстрації та виїхав в АР Крим. (а.с. 33).

Вищевикладене також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_7, яка  купила у ОСОБА_4  квартиру в 2000 році,  і з того часу їй нічого про нього не відомо, та письмовими поясненнями  колишньої сусідки ОСОБА_4  – ОСОБА_8, яка засвідчила, що  в 2000 році він продав квартиру ОСОБА_7 яка є її дочкою, добровільно з реєстрації не знявся та виїхав до АР Крим   (а.с. 31,32).

    Оперативно-розшуковими заходами, проведеними  Нікопольським МВ УМВС України   місцезнаходження ОСОБА_4 до цього часу не встановлено (а.с.3,11,37,38).

  Відповідно до виконавчого листа № 2-3485 виданого 13.08.2001 року Нікопольським міськрайонним судом  ОСОБА_4 повинен виплачувати аліменти на утримання своєї доньки ОСОБА_5 на користь її матері ОСОБА_3

Як вбачається з листа   Сімферопольського міського управління юстиції, 23.04.2007 року перевіркою державним виконавцем встановлено, що за адресою АДРЕСА_2 боржник не проживає, оскільки  даної адреси взагалі не існує.(а.с.6,7)

Відвідавши брата боржника, який мешкає  в АДРЕСА_3, державний виконавець з’ясував, що  ОСОБА_4  проживає в м. Нікополі, внаслідок чого виконавчий лист про стягнення аліментів було повернуто до м. Нікополя.(а.с. 4)

      Визнання  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім  необхідно для оформлення  заявницею пенсії у зв’язку з утратою годувальника.

 Виходячи з вищевикладеного суд вважає, що є всі підстави для визнання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 безвісно відсутнім, тому що він відсутній у місці свого постійного проживання, протягом більше одного року немає відомостей про місце його перебування.      

Керуючись ст.43 ЦК України, ст.ст.  209, 212 - 215, 249 ЦПК України,-

                                                                  В И Р І Ш И В :

    Заяву ОСОБА_3  – задовольнити.

Визнати  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Жовте, П’ятихатського району, Дніпропетровської області - безвісно відсутнім  з січня 2001 року.

  Апеляційну скаргу на рішення суду до апеляційного суду Дніпропетровської області  може бути подано потягом 10 днів з дня проголошення рішення через Нікопольський міськрайонний суд.

    Суддя :      

  Народні засідателі: