Справа №2-2347/10                                                                                                                    

  РІШЕННЯ

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                                        

        15 листопада 2010 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:  головуючого-судді Хоролець В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та Великобагачанської районної державної адміністрації про визнання  права  власності на спадщину, -  

в с т а н о в и в:

       ОСОБА_1 звернулась до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та Великобагачанської районної державної адміністрації про визнання  права власності на спадщину – житловий будинок з надвірними будівлями, розташований по АДРЕСА_1, приватизовану земельну ділянку площею 4,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Радивонівської сільської ради Великобагачанського району та грошовий вклад в сумі 624 грн.95 коп. в ТВБВ №3086/003 с. Радивонівка  на компенсаційному рахунку НОМЕР_1, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_3 (а.с.3-4).

        Ухвалою суду від 15.11.2010 року за заявою позивача ОСОБА_1 її позовні вимоги в частині визнання права власності на спадкове майно - житловий будинок з надвірними будівлями та грошовий вклад, що в ТВБВ №3086/003 с. Радивонівка  на компенсаційному рахунку НОМЕР_1 залишено без розгляду (а.с.43).

      З позову вбачається, що після смерті її чоловіка ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чапаєвка Великобагачанського району Полтавської області залишилась спадщина, яка складається з приватизованої земельної ділянки загальною площею 4,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області.

      Вказує, що дану земельну ділянку її чоловік ОСОБА_3 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, але правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку на своє ім’я за життя не отримав.  

      Позивач ОСОБА_1 вказує, що вона прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала разом із спадкодавцем (ч.3 ст.1268 ЦК України).  

      Великобагачанська державна нотаріальна контора, в зв’язку з тим, що за життя спадкодавець ОСОБА_3 не встигла виготовити державний акт на право власності на земельну ділянку на своє ім’я, відмовила їй в оформленні права на спадщину на вказану земельну ділянку, тому вона змушена звернутися до суду з даним позовом.      

        На судове засідання 15.11.2010 року позивач ОСОБА_1 подала суду письмову заяву про підтримання позовних вимог в частині визнання права на земельну ділянку та про розгляд справи у її відсутність (а.с.41). Представники відповідачів Радивонівської сільської ради Великобагачанського району та Великобагачанської райдержадміністрації в судове засідання не з’явились, від цих відповідачів надійшли заяви про визнання позову та про розгляд справи у відсутність їх представників (а.с.40,42).

           Суд вирішив за можливе розглянути справу у відсутність сторін, на підставі наявних у справі доказів.

          Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК  України “у разі визнання відповідачем позову суд за наявності передбачених законом підстав ухвалює рішення про задоволення позову.”

         Суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та Великобагачанської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування підлягає задоволенню з таких підстав.

           Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

           Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

           Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

        Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4, останнім  постійним місцем проживання якої було с. Чапаєвка Великобагачанського району Полтавської  області (а.с. 5).

        ОСОБА_4 записана матір’ю ОСОБА_3 (а.с.8).

        Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом серія ВЕК №618444 від 24.04.2007 року, реєстровий №816 спадщину у вигляді приватизованої земельної ділянки площею 4,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, що залишилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 прийняв її син ОСОБА_3 (а.с.10). Це ж підтверджується і Витягом про реєстрацію в Спадкову реєстрі видачі свідоцтва про право на спадщину (а.с.11).

        ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_1 перебували в реєстрованому шлюбі з 26.02.2003 року (а.с.9).

        ОСОБА_3, останнім постійним місцем проживання якого було с. Чапаєвка Великобагачанського району Полтавської області помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим виконавчим комітетом Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с.5).  

        З довідки виконавчого комітету Радивонівської сільської ради Великобагачанського району від 02.07.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований і постійно проживав в АДРЕСА_1 разом з дружиною ОСОБА_1, яка продовжує проживати у спадковому будинку (а.с.21).

       Після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Чапаєвка Великобагачанського району Полтавської області залишилась спадщина, яка складається з приватизованої земельної ділянки загальною площею 4,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яку ОСОБА_3 успадкував після смерті своєї матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10,1132), але правовстановлюючі документи на дану земельну ділянку на своє ім’я за життя не отримав.  

        З повідомлення Великобагачанської державної нотаріальної контори від 22.10.2010 року вбачається, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 спадщину прийняв спадкоємець першої черги за законом – син померлої ОСОБА_3 і йому було видане свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 4,78 га. Після смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 заяв про відмову від спадщини не надходили, претензій кредиторів не виникало, свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям не видавалось (а.с.32).          

       Згідно Витягу з технічної документації по визначенню нормативної грошової оцінки від 12.03.2010 року, виготовленого відділом Держкомзему у Великобагачанському районі Полтавської області вбачається, що Державний акт на право власності на землю ОСОБА_3 не видавався в зв’язку зі смертю громадянина (а.см.12).

       Відповідно  до п. 11  ч. 1 ст. 346 ЦК  України право власності припиняється у разі смерті власника, отже, позивач-спадкоємець за законом померлого ОСОБА_3 -  ОСОБА_1 не має змоги отримати державний акт на померлого ОСОБА_3 та отримати відповідне свідоцтво про право на спадщину.

       При таких встановлених обставинах справи, коли визнання відповідачами Радивонівською сільською радою Великобагачанського району та Великобагачанською районною державною адміністрацією позову ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування не суперечить закону і не порушує права, свободи і інтереси інших осіб, враховуючи наявні обставини справи та те, що в даний час неможливо видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку на ім’я ОСОБА_3 в зв’язку з його смертю, а відповідно спадкоємиця за законом ОСОБА_1 не має змоги отримати  державний акт на померлого та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане спадкове майно суд приходить до висновку про ухвалення рішення про задоволення позову ОСОБА_1 про визнання  права  власності на земельну ділянку в порядку спадкування.  

      На підставі викладеного та керуючись п.11 ст. 346, ст.ст.1261,1268,1269 ЦК України, ст.ст. 3,10,11,60,130,174,197,212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов ОСОБА_1 до Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області та Великобагачанської районної державної адміністрації задовольнити.

2.  Визнати за ОСОБА_1 як спадкоємницею за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку загальною площею 4,78 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Радивонівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, яка належала померлому ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.04.2007 року, реєстрований №816, виданого державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Полтавської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

          Суддя