Справа № 175/12571/24

Провадження № 1-кс/175/3877/24

У Х В А Л А

28 серпня 2024 року                                                смт Слобожанське Дніпровського

                                                               району Дніпропетровської області

Слідчий судя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря – ОСОБА_2 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_3 поданого в інтересах володільця сайна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62023050010000184 від 25.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат ОСОБА_3 звернувся до суду в інтересах ОСОБА_4  з клопотанням про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62023050010000184 від 25.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

В обґрунтування клопотання заявник вказує, що ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 31.01.2023 року накладено арешт на автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2 від 23.07.2019 року належить ОСОБА_5 та перебуває в користуванні ОСОБА_4 , з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування власників та осіб, у володінні яких може перебувати автомобіль марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Адвокат зазначає, що під час досудового розслідування, слідчим було проведено огляд транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за участю експерта і відповідно на теперішній час необхідність подальшого арешту на вказаний автомобіль відпала.

Крім того, заявник зазначає, що вказаний автомобіль зберігається просто неба на території ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева. За час зберігання, відкриті частини транспортного засобу вкрились корозією та в подальшому можливість їх відновлення буде ускладнена. Речовий доказ псується, в зовнішній стан автомобіля вносяться відповідні зміни, тобто є реальна загроза пошкодження речового доказу. Також є ймовірність потрапляння ракети від країни агресора у вказаний автомобіль.

З огляду на зазначене, адвокат ОСОБА_3 просив скасувати арешт на автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий належить ОСОБА_5 та котрий перебував у користуванні ОСОБА_4 .        

Дослідивши матеріали клопотання, яким заявник обґрунтовує свої вимоги, заслухавши учасників розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.07.2023 №747/0/15-23 змінено територіальну підсудність судових справ Краматорського міського суду Донецької області на Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області.

Приймаючи до уваги, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №62023050010000184 від 25.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, здійснюється Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську, що за територіальною юрисдикцією відноситься до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у вказаному кримінальному провадженні повинно вирішуватись слідчим суддею Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, для збереження речових доказів.

Продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти.

Ухвалою слідчого судді від 31 січня 2023 року   в межах кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за  №62023050010000184 від 25.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, було накладено арешт на автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2 від 23.07.2019 року, належить на праві власності ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та перебуває в користуванні гр. ОСОБА_4 , з позбавленням прав на відчуження, розпорядження та користування власників та осіб, у володінні яких може перебувати автомобіль марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ч. 3 ст. 22 КПК України слідчий суддя під час кримінального провадження не може одночасно виконувати функції державного обвинувачення, захисту і судового розгляду. Так, функції з доведення обґрунтованості поданого клопотання, наявності підстав для його задоволення процесуальним законом покладено виключно на ініціатора такого клопотання, в даному випадку - власника майна, разом з тим сторона обвинувачення у випадку не згоди з даним клопотанням зобов`язана належним чином її теж обґрунтувати. Відтак слідчий суддя розглядає клопотання на підставі тих доказів, які слідчому судді і представлені. При цьому, жоден учасник не був позбавлений можливості надати їх безпосередньо під час розгляду.

Обмеження прав власника щодо належного йому майна можуть мати місце у зв`язку з тим, що відповідні речі містять відомості, які мають значення для кримінального провадження. Відповідні обмеження мають бути розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження. З урахуванням досліджених обставин в цьому кримінальному провадженні станом на час надання дозволу на проведення обшуку потреби досудового розслідування, можливо, виправдовували саме такий ступінь втручання у права та свободи особи з метою виконання завдань кримінального провадження.

Разом з тим, слідчий суддя зауважує, що застосування заборони на відчуження, розпорядження та користування майном, яке правомірно належить особі, має бути спрямоване виключно на досягнення завдань кримінального провадження. 

Відповідно до ч. 1 ст. 16 КПК України обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Як встановлено слідчим суддею, арешт на майно накладено за клопотанням належного суб`єкта. Також встановлено, що арешт на майно було накладено з метою збереження речових доказів. 

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України - підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 3. ст. 132 КПК України, процесуальний закон ставить в чітку залежність застосування заходів забезпечення кримінального провадження з обов`язком слідчого довести слідчому судді, що такі заходи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

При цьому слідчий суддя бере до уваги, що в цьому кримінальному провадженні вже було проведено огляд транспортного засобу Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , за участю експерта.

Зазначені обставини також підтверджуються наявними матеріалами клопотання в їх сукупності, які не суперечать один одному.

Нормами ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено дві взаємовиключні підстави скасування арешту майна слідчим суддею – це необґрунтованість накладення арешту або якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.

Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Арешт майна може бути скасовано ухвалою слідчого судді, якщо власник, володілець майна доведе, що в арешті майна відпала потреба.

Слідчий суддя зазначає, що у кримінальному провадженні існує два види інтересів – суспільні інтереси, на захист яких спрямована система кримінальної юстиції та особисті інтереси підозрюваного, обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, які мають бути гарантовано захищені від неправомірних посягань.

Забезпечення балансу цих інтересів, по суті, є одним з найважливіших завдань кримінального провадження. Так у ст. 2 КПК зазначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.

Досягнути такого балансу можна лише за умови існування і дотримання певних правил, визначених у законі, які в своїй сукупності створюють систему гарантій від порушення прав особи, що опинилась у сфері дії кримінального провадження.

В той же час слідчий суддя зазначає, що відповідно до ст. 22, 26 КПК України кримінальний процес являється змагальним і диспозитивним, що полягає у вільному подані учасниками процесу до суду доказів на підтвердження своєї позиції та захисту своїх інтересів.

Поряд із цим, прокурором, з урахуванням припису змагальності щодо розгляду клопотання,не надано слідчому судді доказів, які б спростовували обставини, наведені представником власника майна, щодо підстав для скасування арешту.

Враховуючи наведене та те, що автомобіль зберігається просто неба на території ВП №1 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул. Першотравнева. За час зберігання, відкриті частини транспортного засобу вкрились корозією та в подальшому можливість їх відновлення буде ускладнена, зовнішній стан автомобіля вносяться відповідні зміни, тобто є реальна загроза пошкодження речового доказу, а також є ймовірність потрапляння ракети від країни агресора у вказаний автомобіль (з урахуванням того, що транспортний засіб знаходиться на території, що близько розташована до місця активних бойових дій), огляд автомобіля вже було проведено, доходжу висновку, що клопотання про скасування арешту в частині заборони користування підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 170, 172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання адвоката ОСОБА_3 поданого в інтересах володільця сайна ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №62023050010000184 від 25.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України- задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від  31 січня 2023 року (справа № 202/1755/23, провадження № 1-кс/202/933/2023) на  автомобіль Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_1 , котрий згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу  НОМЕР_2 від 23.07.2019 року, належить на праві власності ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , та перебуває в користуванні гр. ОСОБА_4 ,  в частині заборони користування - скасувати.

В задоволенні клопотання в іншій частині – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя                                                                 ОСОБА_1