2-1327/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«03» листопада 2010 року                    Світловодський міськрайсуд       Кіровоградської області

 в складі:

головуючого судді Широкоряд Р.В.

при секретарі          Рудській В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Світловодську справу за позовом ОСОБА_1 до  ПАТ «ПриватБанк», приватного нотаріуса ОСОБА_2,

ОСОБА_3, третя особа орган опіки та піклування Світловодського виконавчого комітету, про визнання недійсними договору іпотеки, зобов’язання приватного нотаріуса зняти заборону, щодо відчуження майна, що перебуває під іпотекою,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд постановити рішення яким визнати недійсним договір іпотеки, від 13 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_3, та ПАТ «Приватбанк». Зобов’язати приватного нотаріуса ОСОБА_2, зняти заборону, щодо відчуження нерухомого майна, та виключити запис з реєстру про обтяження нерухомого майна,  мотивуючи свій позов тим, що забезпечуючи кредит шляхом укладення договору іпотеки на житловий будинок що розташований в м.Світловодську, по вул. 9 Січня,175, а також земельну ділянку площею 607 м2 , відповідачам було відомо, що позивач має двох неповнолітніх дітей.

Зазначений договір іпотеки укладено в порушення законодавства, без відповідного на те дозволу органу опіки та піклування. Відповідачам, банку та нотаріусу було відомо, що позивач має двох неповнолітніх дітей, які проживали в будинку, який передавався під іпотеку.

Зазначений договір іпотеки суперечить інтересам дітей, а тому його необхідно визнати недійсним.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала.

Відповідач ОСОБА_3, та його представник позов визнали.

Представник відповідача ПАТ «Приватбанк» в судове засідання не з’явився, надав до суду заперечення на позов, просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, справу розглянути в його відсутність.

Приватний нотаріус ОСОБА_2, в судове засідання не з’явилась, просить суд розглянути справу в її відсутність, позов не визнає.

Представник органу опіки та піклування в судовому засіданні позов підтримала.

Заслухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову необхідно відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що 13.03.2008 року ОСОБА_3, уклав кредитний договір з  ПАТ «Приватбанк» про надання кредиту в розмірі 50 000 доларів США.

Зобов’язання за угодою про надання кредиту забезпечено договором іпотеки укладеним між ПАТ «Приватбанк» з одного боку та ОСОБА_3, ОСОБА_1, з іншого боку, який було посвідчено нотаріусом ОСОБА_2, відповідно до якого іпотеко давці надали в іпотеку нерухоме майно, а саме  житловий будинок що розташований в м.Світловодську, по вул. 9 Січня,175, а також земельну ділянку площею 607 м2 .

Житловий будинок, який є предметом іпотеки належить ОСОБА_3, та ОСОБА_1, на праві приватної власності.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, (Закон, ВР України, від 26.04.2001, № 2402-III "Про охорону дитинства")

Відповідно до п.6 ст.203 ЦК України, правочин, що вчиняється батьками, не може суперечити правам та інтересам їх малолітніх , неповнолітніх дітей.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як було встановлено в судовому засіданні, що також не заперечували ОСОБА_3, та ОСОБА_1,  

отримання кредитних коштів було не необхідністю, а з метою отримати прибутки від вкладення коштів.

З наведеного вбачається, що дії ОСОБА_3, та ОСОБА_1, ніяким чином не порушували права їх дітей.

Укладення іпотечного договору було необхідною умовою для отримання кредиту.

З умовами іпотечного договору ОСОБА_3, та ОСОБА_1, ознайомлені.

Тобто, вони розуміли, що в разі невиконання умов договору, майно, що передавалось в іпотеку може бути ними втрачено.

За таких умов, ОСОБА_3, та ОСОБА_1, виявили спільне бажання та уклали договір іпотеки.

ОСОБА_3, та ОСОБА_1, поставили перед собою ціль отримати кредит.

Також  ОСОБА_3, та ОСОБА_1, під час укладання договору іпотеки, надали нотаріусу заяву про те, що в будинку, що передається в іпотеку, зареєстрованих неповнолітніх дітей немає.

В судовому засіданні було встановлено, що довідка про склад сім’ї ОСОБА_1, також не відповідає дійсності, а саме, що в будинку по вул.9 Січня 175 окрім  ОСОБА_3, та ОСОБА_1, ніхто не прописаний та не проживає.

Суд вважає, що зазначені невідповідності в документах, були зроблені з відома ОСОБА_3, та ОСОБА_1, з метою обійти закон та отримати кредит.

Суд вважає, що метою позивача є не захист порушених прав неповнолітніх дітей, а уникнення можливої втрати майна, що перебуває під іпотекою.

В момент вчинення правочину з укладання іпотечного договору, вимог ст.203 ЦК України не було порушено.

Підстав для визнання недійсним договору іпотеки суд не знаходить.

На підставі ст.ст.203,215,316,317,319  ЦК України, керуючись ст.ст.213-218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти  днів після проголошення рішення.

                         Головуючий

                         суддя:                                                         Р.В.Широкоряд