Справа № 2-13093/10
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2010 року Приморський районний суд м. Одеси в складі: головуючого - судді Кічмаренко С.М.
при секретарі – Суліма І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання права власності на нежиле приміщення, указуючи на те, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення офісу-салону (САС 8401073) від 06.04.2010 року вона є власником 1/1 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, яке розташоване на першому поверсі двохповерхового будинку, загальною площею 101,7 кв.м. В зв`язку з необхідністю офіс-салон був реконструйований та став складати 111,7 кв.м. загальної площі. З жовтня 2008 року вона користується підвальним приміщенням площею 27,1 кв.м., та туалетом площею 0,7 кв.м. що розташоване під її офісом-салоном який є невід`ємною частиною підвального приміщення, що в цілдому складає 27,8 кв.м. Оскільки стан підвального приміщення призводив до руйнування офісу-салону, з метою запобігання руйнування офісу-салону, для поліпшення технічного стану підвального приміщення вона за власні кошти провела ремонт та необхідні комунікації, освітлення, та підтримує нежитлове приміщення в належному стані. Крім того, мешканці будинку (сусіди) не заперечують проти передачі спірного підвального приміщення у власність.
У судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги у повному обсязі і просить суд визнати за позивачкою право власності на 1/1 частину приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 111,7 кв.м., а також на нежилове підвальне приміщення загальною площею 27,8 кв.м., що розташоване під офісом-салоном за адресою: АДРЕСА_1, що в цілому складається з приміщень загальною площею 139,5 кв.м.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився. Одеська міська рада про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки свого представника суд не сповістила.
За наявністю умов, передбачених частиною першою ст.224 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивачки, суд вважає, що позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Так, у судовому засіданні було встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення офісу-салону (САС 8401073) від 06.04.2010 року ОСОБА_1 є власником 1/1 частини приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка за свої кошти та своїми силами зробила реконструкцію та ремонт офісу-салону, та згідно технічного паспорту від 05.07.2010 року, виготовленого КП «ОМБТІ та РОН» після реконструкції офіс-салон розташований на першому поверсі двоповерхового будинку став складати 111, 7 кв.м. загальної площі.
З жовтня 2008 року позивачка користується підвальним приміщенням площею 27,1 кв.м., що розташований під офісом-салоном, а також туалетом площею 0,7 кв.м., який є невід`ємною частиною підвального приміщення, що в цілому складає 27,8 кв.м. загальної площі.
Позивачка власними силами та за власні кошти, для поліпшення технічного стану підвального приміщення, зробила ремонт вказаному підвалу та його переобладнання, провела необхідні комунікації, освітлення та підтримую нежитлове приміщення в належному санітарному стані.
Таким чином загальна площа офісу-салону та підвального приміщення якими користується позивачка тсановить 139,5 кв.м.
Мешканці будинку АДРЕСА_1 не заперечують проти передачі спірного підвального приміщення у власність позивачки, що підтверджується їх заявами.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 року у справі за конституційним зверненням ОСОБА_2 та інших громадян про офіційне тлумачення положень пункту 2 статті 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та за конституційним поданням 60 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень статей 1, 10 цього Закону (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) співвласники багатоквартирного будинку є співвласниками його допоміжних приміщень (горища, підвалу та ін.). П. 1.1. резолютивної частини даного рішення проголошує, що „допоміжні приміщення (підвали, сараї, комори, горища, колясочні тощо) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією (набуття права власності) ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення будь-яких додаткових дій.
Згідно із п. 1.2. вказаного рішення власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Таким чином, приміщення підвалу, площею 27,8 кв.м. є загальною спільною власністю мешканців будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до п. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартир у дво - або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежилих приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Так як мішканці, співвласники підвального приміщення, площею 27,1 кв.м. розташованого в будинку АДРЕСА_1 не заперечують проти його передачі ОСОБА_1 у власність, то за нею повинно бути визнане право власності на приміщення підвалу, площею 27,1 кв.м. розташованого в будинку АДРЕСА_1.
Відповідно до Рішення Конституційного суду України № 1-2/2004 від 02.03.2004 року момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.
Підтвердженням вищевикладеного є вимоги ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 10 ч. 2 Закону України від 10.06.1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень будинків. Допоміжні приміщення (комори, сараї, і ін.) передаються у власність квартиронаймачів безкоштовно й окремо приватизації не підлягають.
Згідно ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Відповідно до ч.1, 2 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.
Таким чином, суд приймає до уваги, що в даний час право власності на спірне допоміжне нежиле приміщення підвалу, загальною площею 27,8 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у встановленому законом порядку ніким не оскаржено і не оскаржується, у зв`язку з чим суд вважає за можливе визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйоване приміщення офісу-салону з підвальним приміщенням, що в цілому складається з приміщень загальною площею 139,5 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 4-8, 10, 11, 15, 169, 212, 213, 224, 225 ЦПК України, ст.ст. 1, 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», ст.ст. 15, 16, 328, 331, 382 ЦК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення офісу-салону, загальною площею 139,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Дане рішення є підставою для державної реєстрації КП „Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об’єктів нерухомості” права власності за ОСОБА_1 на нежитлове приміщення офісу-салону, загальною площею 139,5 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Приморського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом 10 днів з дня оголошення рішення. У разі, якщо рішення було оголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.
Суддя : С.М. Кічмаренко