Справа № 2-83/2007р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року            Хортицький районний суд

м. Запоріжжя

в складі:    головуючого судді                                                                     - Салтан Л.Г.

при секретарі                           - Насальскої Г.О.

за участю: адвокатів                                   - ОСОБА_7., ОСОБА_8

позивача                                  - ОСОБА_1.

відповідачів                             - ОСОБА_2., ОСОБА_5.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залу суду м. Запоріжжя

цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючої в своїх інтересах та інтересах

неповнолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, треті особи - КП ВРЕЖО-8, Орган опіки та

піклування Хортицької райадміністрації м. Запоріжжя про усунення перешкод у

користуванні житловим приміщенням, вселення, встановлення порядку користування

житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення   ^

та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_1, треті особи - КП ВРЕЖО -8, ОСОБА_3про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею.

Встановив:

14.09.2006 року ОСОБА_1. звернувся з позовом до ОСОБА_2., ОСОБА_3., діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6, в якому просить вселити його у квартиру АДРЕСА_1, усунути перешкоди у користуванні ним зазначеною квартирою, зобов'язавши відповідачів видати йому ключі, встановити порядок користування спірною квартирою, виділити йому окрему кімнату площею 9,6 кв.м., а відповідачам виділити житлові кімнати площею 14,2 кв.м., 14,7 кв.м., 16,4 кв.м, зобов'язати КП ВРЕЖО-8 укласти з ним окремий договір найму користування житловою кімнатою площею 9,6 кв.м., а з відповідачами відповідно на кімнати площею 14,2 кв.м., 14,7 кв.м., 16, 4 кв.м.

9 жовтня 2006 року відповідачі ОСОБА_2., ОСОБА_5., ОСОБА_6звернулись до ОСОБА_1., в якому просять визнати втратившим право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1. у судовому засіданні свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі, зустрічний позов не визнав, суду пояснив, що спірну квартиру було отримано на п'ять чоловік - на нього, його дружину ОСОБА_2., двох дітей - ОСОБА_5., ОСОБА_3., та тещу ОСОБА_6, згодом у 2006 року донька народила внука Романа, якого також зареєстрували у зазначеній квартирі. Наймачем спірної квартири є ОСОБА_2. Шлюб з відповідачкою було розірвано у 2003 році, але після розірвання шлюбу, вони продовжували підтримувати шлюбні відносини, взагалі йому про розірвання шлюбу стало відомо у січні 2006 року. Шлюбні відносини вони з відповідачкою припинили у січні 2006 року, між ними почали виникати часті сварки, що привело до неприязнених стосунків. 28 лютого 2006 року він з роботи повернувся додому, але попасти до квартири не зміг, так як відповідачі змінили замки від вхідних дверей та не пустили його у квартиру. В квартирі залишилися усі його особисті речі. Іншого житла він не має, тому був вимушений декілька місяців знімати житло у друзів, на теперішній час

 

 

2

проживає у магазині, де працює. Спірна квартира складається з чотирьох ізольований кімнат площею 9,9 кв.м., 14,2 кв.м., 14,7 кв.м, та 16,4 кв.м. Загальна житлова площа становить 54,9 кв.м., отже на кожного мешканця квартири приходиться 9,15 кв.м. Просить виділити йому кімнату 9,6 кв.м., яку він займав раніше після припинення шлюбних відносин з відповідачкою, хоча її розмір і перевищує розмір житлової площі, який приходиться на одного мешканця , але незначно, крім того, інші варіанти виділення йому у спірній квартирі ізольованого приміщення відсутні, а залишати квартиру у спільному користуванні з відповідачами неможливо, так як між ними склалися вкрай неприязні стосунки. Просить свій позов задовольнити, у задоволенні зустрічного позову відмовити, оскільки позовні вимоги, заявлені відповідачами необгрунтовані, так як вони самі перешкоджали йому у користуванні спірним житлом, тому проживати у квартирі він не мав можливості з поважних причин.

Адвокат ОСОБА_7. вважає заявлені ОСОБА_1. позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення законними, доказаними та обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а позовні вимоги про визнання ОСОБА_1. втратившим право користування спірною квартирою недоказаними, оскільки вони не доказані та взагалі спростовуються поясненнями сторін та допитаних свідків, а тому задоволені судом бути не можуть.

Відповідачка ОСОБА_2. заявлені до неї та інших відповідачів не визнала, суду пояснила, що вважає, що після заселення спірної квартири між мешканцями склався порядок користування кімнатами, її мати ОСОБА_6займає окрему кімнату розміром 14,2 кв.м., син займав кімнату 9,6 кв.м., а вони з донькою та відповідачем користувалися кімнатами 16,4 кв.м, та 14, 7 кв.м. Після ремонту влітку 2006 року порядок користування був змінений, але мати продовжувала займати кімнату 14,2 кв.м. А тому, заявлені ОСОБА_1. позовні вимоги про виділення йому окремої кімнати розміром 9,6 кв.м, задоволені бути не можуть, оскільки вони значно погіршать права всіх інших відповідачів. Крім того, вважає, що ОСОБА_1. взагалі втратив право користування житловим приміщенням у спірній квартирі, оскільки він не проживає у спірній квартирі понад встановлений законом шестимісячний строк без поважних причин, пояснила , що після розірвання шлюбу у 2003 році позивач у квартирі з'являвся рідко. А у січні 2006 року він забрав свої особисті речі та став проживати у співмешканки за адресою: МАДРЕСА_2. Ще до цього він зламав замок на вхідній двері і вони були змушені його замінити. У січні 2006 року вона особисто дала позивачеві ключ від спірного житла, перешкод у користуванні ОСОБА_1. спірним житлом ніхто не чинив, він сам, без поважних причин перестав проживати у спірній квартирі, тільки з'являвся за інструментом та риболовецьким знаряддям. Просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовити, свій позов задовольнити.

ОСОБА_5. пояснення відповідачки ОСОБА_2. підтримав, просить свої позовні вимоги задовольнити, визнати ОСОБА_1. втратившим право користування спірною квартирою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення та зміну умов договору найму житлового приміщення відмовити.

Адвокат ОСОБА_8 вважає, позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_1. втратившим право користування житловою площею у спірній квартирі законними та обґрунтованими, оскільки вони найшли своє підтвердження у судовому засіданні при наявності наданих доказів, позовні вимоги ОСОБА_1. щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням та зміну умов договору найму житлового приміщення вважає незаконними, оскільки вони суттєво порушують житлові права відповідачів.

Відповідачі ОСОБА_3., ОСОБА_6до судового засідання не з'явилися, про причину відсутності у судовому    засіданні суд не повідомили, про час та місце розгляду

 

3

справи були повідомлені належним чином, в матеріалах справи знаходяться заяви щодо розгляду справи у їх відсутності.

Представники третіх осіб - КП ВРЕЖО-8 та органу опіки та піклування Хортицької райадміністрації М.Запоріжжя у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в матеріалах справи є заяви щодо розгляду справи у їх відсутності.

Судом встановлено:

ОСОБА_2. та ОСОБА_1. перебували у зареєстрованому шлюбі з 17 грудня 1993 року. Рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 16 вересня 2003 року шлюб між ними розірвано

13 жовтня 2005 року ОСОБА_2. оформила розірвання шлюбу через органи РАГС (Свідоцтво 1-НОМЕР_1)

Згідно ордеру на житлове приміщення № 459, виданого виконавчим комітетом Запорізької міської ради ОСОБА_2. на сім'ю з п'яти чоловік: ОСОБА_1., ОСОБА_5., ОСОБА_3., ОСОБА_6. була надана квартира АДРЕСА_1. Загальна площа спірної квартири становить 87,54 кв.м., корисна - 84,2 кв.м., житлова - 54,9 кв.м. Квартира складається із чотирьох ізольованих кімнат площею 9,6 кв.м., 14,2 кв.м., 14,7 кв.м., та 16,4 кв.м. Згідно довідки, виданій ЖЕД-50 від 28.11.2006 року у спірній квартирі зареєстровані : ОСОБА_2., 1954 року народження, ОСОБА_1., 1958 року народження, ОСОБА_5., 1986 року народження, ОСОБА_3., 1989 року народження, ОСОБА_4., 2006 року народження та ОСОБА_61914 року народження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_9., ОСОБА_10., , ОСОБА_11, ОСОБА_12., ОСОБА_13., ОСОБА_14., ОСОБА_15., ОСОБА_16., ОСОБА_17., ОСОБА_18, ОСОБА_19, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання ОСОБА_1. таким, що втратив право користування житловим приміщенням - спірною квартирою незаконні, бо вони не знайшли свого підтвердження дослідженими у судовому засіданні доказами, а тому задоволені бути не можуть, а позовні вимоги ОСОБА_1. про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення та зміну умов договору найму житлового приміщення, законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 71 ЖК України наймач або члени його сім'ї можуть бути визнанні такими, що втратили право користування жилим приміщенням, якщо вони були відсутні без поважних причин понад шість місяців. Якщо наймач житлового приміщення та члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк може бути продовжений наймодавцем

Визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням проводиться в судовому порядку

Якщо тимчасова відсутність мала місце понад шість місяців з поважних причин, або відсутній повернувся на житлову площу за згодою наймодавця, його не можна вважати особою, що втратила право користування цим житловим приміщенням.

Доводи позивачів про те, що відповідач залишив спірне житло без поважних причин, не повідомивши про своє місце перебування суд до уваги не бере, оскільки вони суперечать встановленим обставинам.

Як встановлено по справі з пояснень сторін та допитаних свідків, між сторонами склалися неприязні стосунки, часто виникали сварки та скандали. Суд вважає, що саме з цих причин ОСОБА_1. був позбавлений можливості вільно користуватися спірним житлом, а потім взагалі був позбавлений доступу до нього. Сторони визнали той факт, що на вхідній двері були змінені замки. Доводи відповідачів про те, що ОСОБА_1. мав ключі від нових замків суд вважає хибними, оскільки вони спростовуються поясненнями відповідачів та свідків. Так ОСОБА_2. у судовому засіданні пояснила, що у січні 2006 року вона у присутності свідка ОСОБА_15. віддала ключі позивачеві, після допиту

 

 

4

свідка ОСОБА_20., яка пояснила, що у березні 2006 року ОСОБА_2. пропонувала ОСОБА_1. отримати ключі від нових замків, відповідачка ОСОБА_2. змінила свої показання та на питання суду відповіла, що вона декілька разів пропонувала позивачеві ключі, але він відмовлявся від їх отримання. Тому суд вважає, що у нього є всі підстави не приймати до уваги доводи відповідачів про те, що позивач ОСОБА_1. мав ключі від спірного житла, а тому мав можливість вільного доступу до нього.

Крім того, суд вважає недоказаними той факт, що саме з січня 2006 року позивач ОСОБА_1. не проживає у спірній квартирі.

Так, свідок ОСОБА_21. суду пояснив, що підтримує дружні стосунки, у січні 2006 року він разом з позивачем приходив у спірну квартиру за інструментом, вхідні двері ОСОБА_1. відчиняв власним ключем. У квартирі вони на кухні розпили пиво; пізніш йому стало відомо, що ОСОБА_1. проживає у магазині, де робить, інколи він сам приходив до нього додому помитися, поїсти та подивитися телевізор, іншого житла він не має

Свідок ОСОБА_10. суду пояснив, що відповідач на теперішній час проживає у магазині, бо не має можливості користуватися спірним житлом, так як йому перешкоджають відповідачі, а іншого житла він не має, раніш два місяці він проживав у нього. У 2006 року він разом з позивачем та робітниками ЖЕД ходили у спірну квартиру, двері їм не відчинили, ОСОБА_1. у його присутності та присутності робітників ЖЕД намагався відчинити вхідні двері власним ключем, але це у нього не вийшло, бо ключ до замка не підходив, тоді вони позаглядали у вікна, побачили у маленькій кімнаті деякі речі, позивач їм сказав, що ці речі належать йому, а потім було складено відповідний акт.

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що у лютому 2006 році, десь перед святом 23 лютого, він попрохав у позивача дриль вони пішли у до квартири по вул. Дорошенка, він чекав позивача біля під'їзду, він виніс йому дриль і вони пішли до магазину. На теперішній час позивач мешкає у магазині, з його слів йому відомо, що вони посварилися з дружиною і вони не пускають його у квартиру, також йому відомо, що до позивача на роботу приходила його донька, він давав їх гроші. Іншого житла позивач не має.

Свідок ОСОБА_22 суду пояснив, що позивач фактично проживає у магазині, де працює, бо іншого житла не має, як пояснив йому ОСОБА_1. відповідачі його у квартиру не пускають, змінили замки на вхідній двері. Він у кінці лютого 2006 року, після свята 23 лютого, зустрічались з позивачем, ходили у спірну квартиру, де на кухні пили пиво. Крім того, він бачив, як донька ОСОБА_1. приходила до нього на роботу за грошима.

Свідок ОСОБА_17. суду пояснив, що у березні 2006 року ОСОБА_1. деякий час проживав у нього, бо як він повідомив відповідачі не пускають його у квартиру. На теперішній час він проживає у магазині, де працює.

Свідок ОСОБА_18. суду пояснив, що у червні 2006 року він був присутній при складанні акту робітниками ЖЕД, вони разом з позивачем прийшли у спірну квартиру, подзвонили у двері, їм не відчинили, тоді позивач намагався відчинити двері власним ключем, але не зміг, тоді вони склали акт. Позивач їм тоді пояснив, що відповідачі навмисне перешкоджають йому користуватися житлом.

Свідок ОСОБА_16. суду пояснила, що про те, що ОСОБА_1. не проживає у спірній квартирі з січня 2006 року та у лютому 2006 року він забрав усі свої особисті речі, їй відомо зі слів позивачки, також вона говорила їй, що ОСОБА_1. зламав замок, тому вона повинна була давати йому ключі від нового замка.

Пояснення свідка ОСОБА_19., про те, що відповідач у спірній квартирі не проживає з 3 січня 2006 року, сам забрав усі свої речі та пішов, ніхто йому не перешкоджав у користуванні житлом; у березні 2006 року позивач приходив у квартиру за своїми речами, які залишилися, тоді ОСОБА_2. пропонувала йому ключі від замка, який було змінено після того, як позивач зламав замок та пішов, - суд до уваги не бере, оскільки, як пояснив свідок він фактично перебуває у шлюбних відносинах з ОСОБА_5.,

 

5

та мешкає у спірній квартирі, де вони займають кімнату площею 16,4 кв.м., що дає суду підстави до сумнівів щодо неупередженості свідка та його зацікавленості в результатах розгляду справи. Крім того, пояснення свідка частково спростовуються поясненнями самої відповідачки ОСОБА_2., за клопотанням якої був допитаний свідок.

Також пояснення ОСОБА_1. про неможливість проживання у спірній квартирі з поважних причин підтверджується актом від 26.06.2006 року, складеним робітниками ЖЕД, який міститься у матеріалах справи, наявність якого суд розцінює як звернення ОСОБА_1. за захистом своїх порушених прав до житлових органів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ОСОБА_1. не може бути визнаний судом таким, що втратив право користування житловою площею у спірній квартирі, оскільки, як встановлено судом він був позбавлений права користуватись житлом з вини відповідачів, з якими склалися неприязні стосунки, та які перешкоджали йому у користуванні житлом та не надали ключі від змінених замків. Крім того, суд бере до уваги ті обставини, що ОСОБА_1. іншого житла не має, тривалий час повинен проживати у магазині, у квартирі є його речі, оскільки після розірвання шлюбу, як пояснили сторони, майно, нажите під час шлюбу вони не ділили, також є телевізор, що належить позивачеві. Крім того, квитанції про сплату комунальних послуг та квартплатню, надані позивачем підтверджують те, що він не втратив зацікавленість у спірнім житлі.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1. щодо вселення його у спірне житло та усунення перешкод з боку відповідачів спірним житлом законні та обґрунтовані, а тому підлягають задоволенню, крім того, вважає за необхідне зобовязати ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_5., ОСОБА_6. видати ОСОБА_1. ключі від спірної квартири.

Відповідно до ст. 104 ЖК України член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладання з ним окремого договору найму, якщо жилу площу, що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам ст. 63 ЖК України. У разі відмовлення членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору найму, а також у разі відмови наймодавця в укладенні такого договору спір може бути вирішено в судовому порядку.

Відповідно до п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" № 2 від 12 квітня 1985 року, відповідно до ст. 104 ЖК України суд вправі задовольнити вимоги члена сім'ї наймача про поділ жилого приміщення, якщо жилу площу, Що припадає на нього може бути виділено у вигляді ізольованого приміщення, яке складається з однієї або кількох кімнат, розмір якого не менше встановленого для надання одній особі та не тягне за собою необхідності постановки його на облік як такого, що потребує поліпшення житлових умов.

Як встановлено, житлова площа спірної квартири складає 54,9 кв.м. Квартира складається із чотирьох ізольованих кімнат площею 9,6 кв.м., 14,2 кв.м., 14,7 кв.м., та 16,4 кв.м. Отже на кожного мешканця квартири приходиться 9,15 кв.м. ( 54,9:6= 9,15 кв.м.)

Суд вважає, що виділення ОСОБА_1. кімнати ізольованої розміром 9,6 кв.м, хоча і перевищуює розмір житлової площі, яка приходиться на кожного мешканця квартири, та ущемляє права ОСОБА_2., ОСОБА_5., ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_6. але незначно, усього на 0,11 кв.м., кожного. ( 9,6 кв.м.-9,15 кв.м.= 0,55:5= 0,11 кв.м). Крім того, суд враховує, що між сторонами склалися несприятливі стосунки, тому залишення усієї квартири в загальному користуванні вважає неможливим, а інші варіанти виділення ОСОБА_1. у спірній квартирі житла, що відповідає вимогам ст. 63 ЖК України , відсутні.

Доводи відповідачів про те, що між сторонами фактично склався порядок користування житлом, а тому ОСОБА_6. необхідно залишити у користуванні окрему кімнату розміром 14, 2 кв.м., суд до уваги не бере, оскільки як свідчить із пояснень сторін, після заселення їх у спірну квартиру між ними неодноразово відбувалися

 

 

6

зміни щодо порядку користування тією чи іншою кімнатою, останні зміни відбулися уже влітку 2006 року без згоди позивача ОСОБА_1., який був позбавлений можливості користуватися житлом та висловити свою думку щодо порядку користування кімнатами.

Крім того, відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог. Позовні вимоги ОСОБА_6. щодо виділення їй окремої кімнати площею 14,2 кв.м, не заявлялися,

Керуючись ст. ст. 9, 71, 72, 104 ЖК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами України" від 12 квітня 1985 року № 2, ст ст. 3-11, 14, 57-61, 208, 209 ч.З, 210, 212-216, 218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючої в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, треті особи - КП ВРЕЖО-8, Орган опіки та піклування Хортицької райадміністрації м. Запоріжжя про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, вселення, встановлення порядку користування житловим приміщенням та зміну договору найму житлового приміщення - задовольнити.

Вселити ОСОБА_1у квартиру АДРЕСА_1.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1у користуванні житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, зобов'язати ОСОБА_2, ОСОБА_3, діючу в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 видати ОСОБА_1 ключі від спірної квартири.

Встановити порядок користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1, виділити ОСОБА_1окрему кімнату площею 9,6 кв.м, та виділити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6житлові кімнати площею 14,2 кв.м., 14,7 кв.м., 16,4 кв.м.

Зобов'язати КП ВРЕЖО-8 укласти з ОСОБА_1окремий

договір найму користування житловою кімнатою площею 9,6 кв.м, та укласти з ОСОБА_2,   ОСОБА_3,                                                                                                   ОСОБА_5, ОСОБА_6окремий договір найму користування житловими кімнатами площею 14,2 кв.м., 14,7 кв.м., 16, 4 кв.м, у квартирі АДРЕСА_1.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6до ОСОБА_1, треті особи - КП ВРЕЖО -8, ОСОБА_3про визнання особи такою, що втратила право користування житловою площею у квартирі АДРЕСА_1 - відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя: