Справа № 2-1017/2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2010 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді         Янка Б.Я.;

при секретарі             Павкевич Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був укладений 05.10.1991 року та зареєстрований у Верхньосиньовидненській сільській раді Сколівського району Львівської області, про що зроблений актовий запис № 30, від якого у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на спільному їх утриманні.

    В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що їхня сім’я фактично розпалася та існує тільки формально, оскільки з 1999 року спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, твердо переконаний, що міцної сім’ї у них не буде, примирення між ними неможливе, оскільки втратив до дружини почуття поваги та любові.  

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, зазначив, що після розірвання шлюбу відповідачці слід залишити дівоче прізвище - ОСОБА_2.

    Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час і місце слухання справи, на виклик суду не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, тому суд відповідно до п. 4 ст. 169 ЦПК України розглянув справу за її відсутності на підставі наявних у ній доказів, постановивши заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд дав оцінку зібраним доказам, вважає, що позов слід задоволити.

    В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 05.10.1991 року, який зареєстрований у Верхньосиньовидненській сільській раді Сколівського району Львівської області, про що зроблений актовий запис № 30. Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на спільному їх утриманні.

    Сім’я позивача та відповідачки фактично розпалася та існує тільки формально, оскільки з 1999 року вони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, позивач твердо переконаний, що міцної сім’ї у них не буде, примирення між ними неможливе, втратили один до одного почуття поваги та любові

    Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін, тому позов підлягає до задоволення.

    Керуючись ст., ст. 10, 62, 209, 212-215, 224-226  ЦПК України, ст., ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

    Позов задоволити.

    Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05.10.1991 року, у Верхньосиньовидненській сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис № 30, від якого у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Після розірвання шлюбу за відповідачкою залишити дошлюбне прізвище - ОСОБА_2.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, або може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

          Суддя                                                            Б.Я.Янко

Ў Справа № 2-1017/2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2010 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого – судді         Янка Б.Я.;

при секретарі             Павкевич Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

ВСТАНОВИВ :

    ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, який був укладений 05.10.1991 року та зареєстрований у Верхньосиньовидненській сільській раді Сколівського району Львівської області, про що зроблений актовий запис № 30, від якого у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на спільному їх утриманні.

    В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що їхня сім’я фактично розпалася та існує тільки формально, оскільки з 1999 року спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, твердо переконаний, що міцної сім’ї у них не буде, примирення між ними неможливе, оскільки втратив до дружини почуття поваги та любові.  

    В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини, зазначив, що після розірвання шлюбу відповідачці слід залишити дівоче прізвище - ОСОБА_2.

    Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про час і місце слухання справи, на виклик суду не з’явилась, про причини неявки суд не повідомила, тому суд відповідно до п. 4 ст. 169 ЦПК України розглянув справу за її відсутності на підставі наявних у ній доказів, постановивши заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, суд дав оцінку зібраним доказам, вважає, що позов слід задоволити.

    В судовому засіданні встановлено, що сторони уклали шлюб 05.10.1991 року, який зареєстрований у Верхньосиньовидненській сільській раді Сколівського району Львівської області, про що зроблений актовий запис № 30. Від даного шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які перебувають на спільному їх утриманні.

    Сім’я позивача та відповідачки фактично розпалася та існує тільки формально, оскільки з 1999 року вони спільно не проживають, не ведуть спільного господарства, позивач твердо переконаний, що міцної сім’ї у них не буде, примирення між ними неможливе, втратили один до одного почуття поваги та любові

    Аналізуючи наведені докази, встановивши дійсні мотиви розлучення та з’ясувавши фактичні взаємини подружжя, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу є неможливим і недоцільним, суперечило б інтересам сторін, тому позов підлягає до задоволення.

    Керуючись ст., ст. 10, 62, 209, 212-215, 224-226  ЦПК України, ст., ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

    Позов задоволити.

    Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05.10.1991 року, у Верхньосиньовидненській сільській раді Сколівського району Львівської області, актовий запис № 30, від якого у них народилось двоє дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

    Після розірвання шлюбу за відповідачкою залишити дошлюбне прізвище - ОСОБА_2.

    Заочне рішення може бути переглянуте судом шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії, або може бути оскаржене у загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

    Суддя                                (підпис)

    З оригіналом вірно

    Голова Сколівського районного суду

    Львівської області                                                                 Б.Я.Янко