АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 квітня 2010 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого - судді: Височанської Н.К.
суддів: Чупікової В.В., Сулятицької М.М.
секретар : Цимбал
за участю представника позивача Кошкер І.А., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за позовом Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту та за зустрічним позовом ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання недійсним положень п 1.1 договору про надання споживчого кредиту та застави майна, про зобов’язання зазначення у графіку погашення кредиту суми платежів у гривнях, здійснення перерахунку сум сплачених в погашення кредиту та відсотків у валюті ЄВРО у гривню за період з 01.02.2007 року до 19.11.2008 року, скасування безпідставно нарахованих відсотків за користування кредитом та пені в період з 24.01.2009 року по сьогоднішній день, розірвання договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11116003000 від 09.02.2007 року та договору поруки від 09.02.2007 року, за апеляційними скаргами Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2009 р., -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 13 грудня 2009 року первісний позов задоволено в повному об’ємі, зустрічний позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 134083 грн. 41 коп., а також понесені судові витрати по справі за сплату судового збору 1340 грн. 83 коп. та 120 грн. за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнуто 135544 грн. 24 коп.
Розірвано договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11116003000 від 09.02.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, а також розірвано договір поруки № 95005 від 09.02.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить постановити ухвалу, якою частково змінити рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2009 року в частині розірвання договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11116003000 від 09.02.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, а також про розірвання договору поруки № 95005 від 09.02.2007 року, укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3
Стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.
Посилається на те, що суд першої інстанції необґрунтовано та безпідставно прийняв рішення відносно розірвання кредитного договору та договору поруки. При прийнятті судового рішення в цій частині суд першої інстанції в порушення положень ч.1 ст.11 ЦПК України фактично вийшов за межі позовних вимог. Так, відповідач по справі, а позивач по зустрічному позову – ОСОБА_2 просила розірвати кредитний договір та договір поруки на підставі ст.652 ЦК України у зв’язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Суд першої інстанції розриваючи договори виходив з того, що із стягненням на користь позивача всієї суми кредиту кредитний договір призведе до нарахування банком пені, неустойки через термін дії договору до 08.02.2014 року.
В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції в цій частині залишити без змін. Посилалися на те, що на час укладення договору – 09.02.2007 року їх сукупний сімейний дохід дозволяв їм сплачувати кредит та відсотки за користування ним, а тому був укладений кредитний договір із зобов»язанням повернути 87100 грн. Проведення банком збільшення їх зобов»язання за курсом ЄВРО з 6,56 грн. за один ЄВРО до розміру 11,70 грн. за один ЄВРО спричинило збільшення зобов»язання до 131076, 97 грн. Вони би не погодилися на укладення кредитного договору та договору поруки на отримання кредиту у вищезазначеній сумі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» та в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про визнання недійсним положень п 1.1 договору про надання споживчого кредиту та застави майна, про зобов’язання зазначення у графіку погашення кредиту суми платежів у гривнях, здійснення перерахунку сум сплачених в погашення кредиту та відсотків у валюті ЄВРО у гривню за період з 01.02.2007 року до 19.11.2008 року, скасування безпідставно нарахованих відсотків за користування кредитом та пені в період з 24.01.2009 року по сьогоднішній день та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Посилаються на порушення норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» підлягає задоволенню, апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 підлягає відхиленню, виходячи з наступного.
За матеріалами справи встановлено, що 09.02.2007 року між позивачем та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір про надання споживчого кредиту та заставу майна №111160003000 за умовами якого банк надав відповідачці кредит в іноземній валюті в сумі 13280 євро, що за курсом Національного Банку України на день укладення договору складає 87122,84 грн., а остання зобов»язувалася повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, але не пізніш 08.12.2014 року. В цей же день в забезпечення виконання в повному обсязі усіх грошових зобов»язань по вказаному кредитному договору був укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 договір поруки №95005/а.с.6-18/.
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами / з розстроченням/, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому. Такий обов»язок позичальника у разі порушення умов кредитного договору передбачений п.п.5.9, 12.1 вищезазначеного кредитного договору. Станом на 16.01.2009 року відповідачка ОСОБА_2 не повернула частину отриманого кредиту у відповідності до Графіку погашення цього кредиту в сумі 459,03 євро та не сплатила проценти у розмірі 209,07 євро, що вона та її поручитель ОСОБА_3 були повідомлені письмово 22.01.2009 року/а.с.19-24/.
На час звернення до суду заборгованість відповідачки ОСОБА_2 за кредитом складала 10102,73 євро, за простроченими відсотками -1105,28 євро/а.с.28, 25/.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача Кошкер І.А. пояснював, що збільшення процентної ставки з 07.07.2008 року за користування кредитом відбулося у зв»язку з порушенням відповідачкою кредитної дисципліни 11.08.2007 року та 13.11.2007 року, про що її було повідомлено письмово. Зазначена обставина не заперечується відповідачами та підтверджується довідкою-розрахунком на а.с.25 копіями листів на адресу відповідачки та повідомлення про отримання нею цих листів /а.с.79- 80/. Відповідно до п.10.2 договору про надання споживчого кредиту та заставу майна №111160003000 позичальник у разі незгоди із встановлюваним новим розміром процентної ставки зобов»язується не пізніше чим за 7 днів до початку дії нової ставки надати банку письмове повідомлення про свою незгоду із новою ставкою. Відповідачі таких дій не вчинили, а навпаки, як пояснювали в судовому засіданні апеляційної інстанції, проводили оплату по кредиту з врахуванням нового розміру процентної ставки тобто погодилися на зміну умов договору.
Доводи апелянтів про неотримання по договору про надання споживчого кредиту та заставу майна №111160003000 грошових коштів на придбання автомобіля в євро спростовуються текстом п.1.1. цього договору, заявою на видачу готівки /а.с.175/, квитанцією №79 про здійснення валютно-обмінної операції /а.с.176/. Доводи апелянтів про порушення банком при укладені вказаного договору ст..11 Закону України «Про захист прав споживачів» спростовуються п.10.13 цього договору.
Доводи апелянтів щодо безпідставного нарахування відсотків та пені по договору про надання споживчого кредиту та заставу майна №111160003000 спростовуються п.п.1.3.3. та 7.1 цього договору.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 134083 грн. 41 коп., та про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визнання недійсним положень п 1.1 договору про надання споживчого кредиту та застави майна, про зобов’язання зазначення у графіку погашення кредиту суми платежів у гривнях, здійснення перерахунку сум сплачених в погашення кредиту та відсотків у валюті ЄВРО у гривню за період з 01.02.2007 року до 19.11.2008 року, скасування безпідставно нарахованих відсотків за користування кредитом та пені в період з 24.01.2009 року по сьогоднішній день постановлене на підставі повного та всебічного з»ясування обставин по справі, з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апелянтів є безпідставними.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 та розриваючи договір про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11116003000 від 09.02.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, а також розриваючи договір поруки № 95005 від 09.02.2007 року, укладений між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що вказані договори не мають права на існування у зв»язку зі стягненням на користь позивача всієї суми кредиту. До такого висновку Шевченківський районний суд м. Чернівці прийшов порушуючи норми матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду в цій частині та ухвалення нового про відмову в задоволенні цієї позовної вимоги.
Відповідно до ст.625 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору , договір може бути розірваний за рішенням суду, якщо сторони не досягли згоди щодо його розірвання у зв»язку з обставинами, які істотно змінилися.
Відповідачка ОСОБА_2 належними та допустими доказами не довела наявність істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11116003000 від 09.02.2007 року. Також не довела, що подавала до банку пропозиції про розірвання зазначеного договору у зв»язку з наявністю цих істотних обставин, а банк відмовився за таких обставин розірвати цей договір.
Крім цього, відповідно до ст.599 ЦК України зобов»язання відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по договору про надання споживчого кредиту та заставу майна № 11116003000 від 09.02.2007 року можуть бути припинені тільки після повернення кредиту, сплати процентів та пені.
На підставі ст.ст.625, 599 та керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
В и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задовольнити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2009 року скасувати в частині розірвання договору про надання споживчого кредиту та застави майна № 11116003000 від 09.02.2007 року та договору поруки № 95005 від 09.02.2007 року.
В задоволенні позову ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_3 до Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» про розірвання договору про надання споживчого кредиту та застави майна № 11116003000 від 09.02.2007 року та договору поруки від 09.02.2007 року відмовити.
Стягнути ОСОБА_2, ОСОБА_3 в солідарному порядку на користь Акціонерного комерційного інноваційного банку «УкрСиббанк» судовий збір в сумі 435,69 грн., витрати по ІТЗ розгляду справи в сумі -120 грн.
В решті рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 14 грудня 2009 року залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно