АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

18 серпня  2010 року                                                                                  м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:

    Головуючого - судді:  Чупікової  В.В.

    суддів: Одинака О.О., Перепелюк  Л.М.

         секретар :  Брензило  В.В.

         за участю представника позивача Бацей Т.М.

розглянувши у відкритому судовому цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог- Служба у справах  дітей Чернівецької міської ради  про  стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення   на предмет  іпотеки  за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 червня  2010 року  в частині,  -

в с т а н о в и л а :

Заочним рішенням   Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01 червня  2010 року  позов  задоволено  частково, в рахунок погашення заборгованості  за кредитним договором №  СVFOGA 0000000009  від 04 липня  2008 року в розмірі  76341, 33 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ становить суму 607676 грн. 98 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру АДРЕСА_1  загальною площею 110, 20 кв. м., яка належить ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу шляхом її продажу ПАТ КБ «Приватбанк» з укладенням від імені ОСОБА_2 договору купівлі - продажу будь-яким способом  з іншою особою – покупцем  з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з наданням  ПАТ КБ  «Приватбанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу, з початковою ціною в розмірі 453456, 30 грн. та стягнуто з ОСОБА_2 понесені судові витрати  по сплаті  судового збору  в сумі 1700 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

В решті  позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування вищезазначеного  рішення суду першої інстанції  в частині  відмови позовних вимог та ухвалення нового рішення по суті позовних вимог про   виселення

відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, які зареєстровані  і проживають  у квартирі №АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку  у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України  м. Чернівці.  Апелянт посилається на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача  Бацей Т.М. апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених в ній.

      Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

     Відповідно до ст.40 Закону України  „Про іпотеку” звернення стягнення  на передане в іпотеку житлове приміщення (квартиру) є підставою для виселення всіх мешканців за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку,  встановленому законом. Такий порядок встановлений ч.3 т.109 ЖК України, з якої вбачається, що після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передане в іпотеку  жиле приміщення всі громадяни, що мешкають у ньому, зобов»язані  на вимогу кредитора або нового власника цього жилого приміщення  добровільно звільнити його протягом  одного місяця з дня отримання  цієї вимоги. Якщо громадяни не звільнять жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

 Оскільки позивач належними та допустими доказами не довів, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передану в іпотеку  квартиру відповідачки ОСОБА_2 і звернення з позовом до суду,  звертався до відповідачів з вимогою  про добровільне звільнення ними   спірної квартири протягом  одного місяця з дня отримання цієї вимоги, а останні відмовилися добровільно звільнити її,  то суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про виселення відповідачів.

З урахуванням вимог ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання  в Україні» суд першої інстанції також обґрунтовано відмовив в знятті з реєстраційного обліку відповідачів у Відділі у справах громадянства  імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України  м. Чернівці.

 За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що заочне рішення  Шевченківського районного суду м. Чернівці 01 червня 2010 року в оскарженій частині постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права,  підстав для задоволення апеляційної скарги позивача не вбачається.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

      А пеляційну скаргу  Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці  від 01 червня 2010 року залишити без змін.  

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді:   /підписи/

З оригіналом згідно